Важливим елементом ядерного стримування залишається протиракетна оборона. Про це сьогодні під час прес-конференції у Брюсселі заявив Генеральний секретар Альянсу Андерс Фог Расмуссен. Він висловив переконання, що саміт Альянсу в Лісабоні у листопаді має визнати таку оборону прямим завданням НАТО. “Для цього є, принаймні, три причини. По-перше, тому що існує зростаюча небезпека для союзників, яка виходить, з-поміж іншого, від Ірану. Тож лідери країн мають нести політичну відповідальність, щоб захистити наше населення від цієї загрози. По-друге, Європа має продемонструвати готовність робити власний внесок у спільну оборону, в тому числі і стосовно протиракетної оборони. По-третє, на моє переконання, розбудова протиракетної оборони шляхом, який включатиме Росію, допоможе створити дійсно нову архітектуру безпеки в Європі, яку ми всі хотіли б бачити”, – наголосив Генеральний секретар НАТО.

Андерс Фог Расмуссен повідомив, що глави держав і урядів країн-членів НАТО розглянуть нову Стратегічну концепцію Альянсу у листопаді 2010 року під час саміту в Лісабоні. Одним із головних питань, які мають бути відображені в цьому документі – ядерна політика НАТО. Цю тему в рамках підготовки до саміту обговорять міністри закордонних справ держав НАТО, які проведуть планову зустріч у Таллінні вже 22-23 квітня. Генсек НАТО зауважив, що протягом минулих тижнів відбулася ціла низка подій, які дозволили знизити ядерні ризики у світі. Серед них: підписання нового Договору СНО між США та Росією, перегляд ядерної політики США та проведення Вашингтонського саміту з убезпечення ядерних матеріалів.

Андерс Фог Расмуссен також вважає правильним і слушним намір Альянсу розглянути свою власну майбутню ядерну політику. “У Таллінні не буде прийнято жодних рішень стосовно ядерної політики НАТО, але принципи такого обговорення вже є цілком зрозумілими. По-перше, жоден союзник не прийматиме односторонніх рішень. По-друге, поки є ядерна зброя у світі, НАТО потребуватиме засобів ядерного стримування”, – сказав сенсек Альянсу. Він наголосив на тому, що союзники у цьому контексті оцінюватимуть загальні ядерні потужності Альянсу, включаючи ядерний потенціал Франції і Великої Британії. “Хоча французи мають окрему ядерну політику, і їхні ядерні можливості не є інтегрованими в структуру НАТО, зрозуміло, що наприкінці ми хотіли б оцінювати французький арсенал як частину загального механізму ядерного стримування”, – зазначив Андерс Фог Расмуссен