Перебирав старі фото…. Знайшов цю. Крейсер “Жданов”.

Проходив на ньому практику влітку 1986. Надихнуло мене це фото на роздуми. Перше – на юті тільки одного “Жданова” моряків фактично стільки ж, як зараз в усіх ВМСУ. Це був інший час і інший флот. Але з часом роль людини на флоті тільки зростає.

Пам’ятаю, що матроси на фото добре знали що їм робити (навіть невеликий їх відсоток був спроможний вільно писати російською). Зрозуміло, що мотиви служити у них були значно інші. Теперішні технології вимагають значно більш інтенсивної підготовки і освіти. Помилки військових під час експлуатації військової техніки завжди коштували над дорого, зараз особливо. Сучасний ринок праці ставить питання перегляду підходів до мотивації молоді служити, присвячувати службі на флоті свої кращі роки життя. За кращих фахівців треба боротися, самі вони не прийдуть.

По-друге стосовно фото. З’єднання, до якого входив “Жданов”, складало з ще одного крейсеру пр. 68, плюс два крейсера пр. 1164, плюс крейсер пр. 58 плюс біля десятка ракетних есмінців, а штаб з”єднання – з 12 офіцерів і мічманів. Ці 12 посадових осіб керували понад 4000 військовослужбовцями з середньою наплаваністю практично кожного корабля понад 200 діб на рік. Зараз штаби в рази більші, моряків на кораблях та час в морі – на порядок менші. Причини цього як об’єктивні так і суб’єктивні. Але час на місті не стоїть. Розвиваються технології, з’являються можливості співпраці, чого не було у 1980-х.

Виконання головного завдання крейсеру щодо ураження супротивника снарядом головного 152 мм калібру (вага однієї башти була біля 800 тон, її обслуговувало 120 моряків, водотоннажність крейсеру 15 000 тон) зараз вирішується високоточною ракетою короткого радіусу вагою 20-40 кг, яка може встановлюватися навіть на амфібійному катері Марк 6 (водотоннажність катеру 75 тон, маса ПУ – декілька сотень кг, обслуговує 1 людина). Причому ракети завдяки сучасному БІКС можуть уражати цілі в автоматичному режимі у діапазоні пеленгів 360 градусів. Дійсно значний стрибок зробили технології за останні 40 років.

З повагою до інженерної думки 20 сторіччя, але зараз вже далеко не той час, не той концепт ведення морських операцій. Новий флот має бути максимально летальним, інформаційно-обізнаним, технологічним і взаємосумісним з НАТО. А сучасні вимоги до якості роботи персоналу, його інтелектуальної здатності, психологічної готовності значно підвищуються..

Треба брати кращі практики історії у синергії із сучасними технологіями і можливостями міжнародної співпраці, та рухатися повним ходом вперед..

Є фото ще.. Далі буде…