Сьогодні Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки на своєму засіданні рекомендував ВРУ прийняти за основу законопроєкт «Про основи національного спротиву», який фактично за своєю суттю врегульовує питання ТрО.

Реформа Територіальної оборони – важлива системотворча для держави справа в сфері національної безпеки.

Територіальна оборона це не тільки про військову складову, а й про цивільну складову. Адже, саме добровольці, цивільні особи, є зацікавленими сторонами і це саме про їхню історію. Це саме вони у 2014 році взяли на себе хоробрість та виконали перед країною та її громадянами свій обов’язок.

Зважаючи на позицію Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендувати Верховній Раді України підтримати законопроєкт 5557 «Про основи національного спротиву» за основу виникає запитання, яким чином буде врахована думка експертної спільноти, представників добробатів про що неодноразово зазначав Голова Комітету Олександр Завітневич та член Комітету Федір Веніславський. Адже пропозиції та поправки для доопрацювання мають право подавати лише депутати.

Загалом Головне науково-експертне управління Верховної Ради України зазначило, що на розгляді Верховної Ради України наразі знаходиться проект Закону України «Про територіальну оборону України» (реєстр. № 4504 від 16.12.2020), який спрямований на врегулювання тих же питань, що і поданий законопроект. То якщо у законопроекті «Про територіальну оборону України» (реєстр. № 4504 від 16.12.2020) враховані особливості участь у територіальній обороні України громадян та Акредитованих громадських об’єднань, то законопроєкт «Про осонови національного спротиву» (реєстр. 5557) за висновками того ж самого Головного науково-експертного управління та членів цього ж Комітету Верховної Ради України має багато недоопрацювань та зауважень.

Зокрема, законопроєкт не містить задовільного регулювання правового статусу добровольців та порядку комплектування, озброєння та проходження служби у добровольчих формуваннях ТрО.  А більшість норм поданого законопроєкту «Про основи національного спротиву» все ж таки спрямовані на врегулювання питань, що стосуються саме територіальної оборони, а норми стосовно «руху опору» та «підготовки громадян України до національного спротиву» переважно є декларативними.

Невдалим є положення «виконання завдань територіальної оборони здійснюється поза районами, де ведуться воєнні (бойові) дії». Якими мають бути дії підрозділів територіальної оборони, якщо зона їх розташування опиниться у районі бойових дій? А таких варіантів на практиці було безліч.

Зокрема варто звернути увагу, що за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України ТрО можуть залучатися до виконання завдань територіальної оборони поза межами своєї зони територіальної оборони. Хоча територіальна оборона по своїй суті є системою кризового реагування та управління в державі саме за територіальним принципом. Якщо доброволець не матиме змоги чи бажання залучатися до виконання завдань поза межами своєї територіальної зони?

Це положення може створити значну проблему у мотивації громадян щодо залучення до такої ТрО.

Законопроєкт не містить мотиваційних чинників та чітко прописаних соціальних гарантій, про що також зазначалося членами комітету та Головним науково-експертним управлінням ВРУ.

Частина 4 статті 22 містить положення, що окремі військовослужбовці Сил територіальної оборони Збройних Сил України, добровольчі формування територіальних громад та окремі члени добровольчих формувань територіальних громад можуть залучатися до виконання окремих завдань руху опору на тимчасово окупованих територіях в порядку і на умовах, визначених законодавством України. Де не зрозуміло яким законодавством України це регулюється, чи це законодавство лише колись буде напрацьовано.

Законопроєкт 5557 (статті 13, 14) не містить балансу повноважень органів місцевого самоврядування, з покладанням на них виключних функцій забезпечення та фінансування, без надання їм права здійснення контролю за використанням коштів місцевих бюджетів. При цьому, законопроектом не визначається перелік питань місцевого самоврядування і квотування участі місцевих бюджетів у фінансуванні тероборони. Фінансування ж руху опору, за визначеної законопроектом організаційної структури і підпорядкування, здійснюватись коштом місцевих бюджетів не може.

Створення сил ТрО у тому вигляді, як це пропонується проектом, очевидно потребуватиме додаткового бюджетного фінансування. Перший заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України запевнив, що ці видатки були враховані у Бюджетній декларації. Натомість ознайомившись з пропозиціями поданими від Міністерства оборони України можна стверджувати, що таких даних у документі та додатках до документу немає. Отже виглядає швидше за все, що видатки на Національний спротив все-таки будуть за рахунок інших статей оборонних видатків.

Загалом проєкт закону 5557 не передбачає ані внутрішнього, ані зовнішнього, ані громадського контролю за використанням коштів бюджетів всіх рівнів. Як і контролю за ефективністю заходів та діяльності новостворених  оборонних структур. Проєкт закону не вирішує більшість процедур передаючи цю функцію Кабінету Міністрів України.

Таким чином Верховна Рада України планує доопрацювати даний законопроеєкт між першим та другим читанням. Також варто врахувати, що ВРУ може прийняти рішення щодо законопроектів, визначених як невідкладні, про одноразове відхилення від процедури розгляду, передбаченої Регламентом, і скоротити строки внесення альтернативних законопроектів, внесення пропозицій і поправок. Варто зауважити, що пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу.

Тому очікувати, що законопроєкт може бути значно поліпшений чи допрацьованим , або ж враховані пропозиції добровольців та експертного середовища не варто.