Як Іран планує розпочати війну з США — і перемогти

За повідомленнями британської газети The Telegraph, Іран підготував детальний план війни проти Сполучених Штатів, детально описавши, як він подолає найпотужнішу армію світу та серйозно порушить світову економіку. У звіті стверджується, що Тегеран готовий здійснити балістичні ракетні та безпілотні атаки на військові бази США на Близькому Сході, якщо спалахне конфлікт.

У детальному плані війни, опублікованому Tasnim — інформаційним агентством, пов’язаним з Корпусом вартових ісламської революції (КВІР), — керівництво Ірану передбачає удари по американських базах, нові фронти, відкриті проксі-союзниками, кібервійну та параліч глобальної нафтової торгівлі. Географія Близького Сходу переможе американські технології, наполягає Іран.

За даними The Telegraph, головним пріоритетом Тегерана є витримати потенційний американський удар із мінімальними втратами.

Етап перший: США завдають удару по Ірану.
Сценарій Ірану починається з авіаційних і ракетних ударів США, спрямованих на ядерні об’єкти, військові об’єкти та бази КВІР, більшість з яких розташовані в густонаселених районах. Технологічний прогрес у гіперзвуковій зброї та радіоелектронній боротьбі дасть США значні переваги.

Однак Іран вважає, що підготувався до цього сценарію, посиливши та розпорошивши критичні об’єкти, будуючи резервні командні структури та розвиваючи великі підземні об’єкти, які витримають початкові удари. Розрахунки Тегерана базуються не на запобіганні шкоді, а на збереженні достатньої здатності для контратак.

Етап другий: Іран завдає удару у відповідь.
Відповідь Ірану негайно розширить поле бою за межі його кордонів. За кілька годин Тегеран запустить залп балістичних ракет і безпілотників по військових об’єктах США по всьому регіону, передбачалося в плані.

Основними цілями будуть авіабаза Аль-Удейд у Катарі, яка розміщує передовий штаб Центрального командування США та слугує головним центром авіаційних операцій. Іран атакував цю базу минулого року після того, як його власні ядерні об’єкти були уражені американськими бомбардувальниками B-2.

У Кувейті авіабаза Алі Аль-Салем і табір Аріфджан — важливий логістичний центр для наземних військ США — будуть під атакою разом з іншими об’єктами по всій території Об’єднаних Арабських Еміратів і Сирії. Амір Акрамінія, речник армії Ірану, стверджує, що американські бази «є легкими цілями».

Іранська стратегія передбачає масове подолання ППО США шляхом одночасного запуску сотень або тисяч ракет та безпілотників для перенасичення батарей протиракетної оборони Patriot та Terminal High Altitude Area Defense (THAAD).

Хоча більшість цілей буде перехоплено, Іран вважає, що тих, хто проб’є оборону, буде достатньо, щоб завдати значних втрат і пошкодити критичну інфраструктуру. Водночас уявляється, що «вісь опору» Ірану активується на кількох фронтах.

«Хезболла» в Лівані заявила, що вважає війну з Іраном своєю власною війною і може запустити ракети та безпілотники по Ізраїлю, змусивши союзника США спрямувати ресурси на оборону. Хусити посилять атаки на кораблі в Червоному морі, Ізраїль та бази США в регіоні. Іракські міліційні групи, пов’язані з Тегераном, мали б атакувати американський персонал і дипломатичні об’єкти в Іраку.

Етап третій: кібервійна.
Останнім часом іранські групи досліджували інфраструктуру США, хоча й з обмеженим успіхом. Тегеран вважає, що кібероперації можуть порушити логістику США, ускладнити командування і контроль та сіяти хаос у союзних країнах, які приймають американські війська.

Етап четвертий: паралізація глобальних поставок нафти.
Найпотужнішою зброєю Ірану, за їхніми словами, є географія: контроль над Ормузькою протокою, через яку щодня проходить приблизно 21 мільйон барелів нафти — близько 21 відсотка світових поставок.

Цей водний шлях, ширина якого становить лише 24 милі в найвужчій точці, є одним із найважливіших енергетичних вузлів у світі. Іран неодноразово погрожував закрити протоку під час періодів підвищеної напруги.

Тактика передбачає мінування водного шляху, атаки танкерів ракетами та безпілотниками, а також потенційне потоплення суден для блокування судноплавних каналів.

Іран підраховує, що ця економічна зброя може розколоти міжнародну коаліцію, яка підтримує військові дії США.

П’ятий етап: фінал гри.
Стратегія Тегерана базується на тому, що США та їхні союзники дійдуть висновку, що витрати тривалого конфлікту перевищать будь-які вигоди.

Загрожуючи глобальному енергетичному постачанню, безперервними атаками на кілька країн і потенційно завдаючи значних втрат американцям, Іран сподівається похитнути відносини США з союзниками. Іранські планувальники вважають, що США мають обмежений апетит до тривалих воєн після Афганістану та Іраку.

Одночасна боротьба з укріпленими проксі в Лівані, Ємені, Іраку та, можливо, Сирії, одночасно захищаючи союзників у Перській затоці та підтримуючи відкриті судноплавні шляхи, могла б перевантажити навіть військові ресурси США.

Іран розглядає свою стратегію як стратегію асиметричної витривалості. Він не може перемагати військово, але вважає, що може зробити перемогу надто дорогою для Вашингтона.

Цей розрахунок залежить від того, чи оберуть США деескалацію замість застосування повних звичайних можливостей, що може зруйнувати іранську інфраструктуру та військові сили.

Головне питання — це політична воля, а не військові можливості.

Стратегія також передбачає раціональне прийняття рішень з обох сторін, але динаміка ескалації у війні відома своєю непередбачуваністю, пише The Telegraph. Те, що Іран планує як відкалібрований тиск, може спровокувати потужну відповідь США, особливо якщо американські втрати будуть великими.

Іран це знає. Хоча план передбачає перемогу, є тиха надія, що його ніколи не буде реалізовано.