Польща зараз реалізує широко закроєну програму модернізації наземної складової системи протиповітряної оборони. Про неї ми вже трохи розповідали, нагадаємо лише, що передбачає вона реалізацію трьох основних програм: ЗРК великої дальності Wisła (чотири дивізіони – комплекси «Петріот»), середньої дальності Narew (польска комплектація з ЗКР CAMM-ER; 12 дивізіонів) і системи малої дальності Pilica+ (22 батареї). Основним завданням останніх буде прикриття позицій «Петріотів» – для цього виділяється 16 батарей Pilica+ (по одній на кожну батарею «Петріотів»). Ще п’ять батарей Pilica+ прикриватимуть основні польські авіабази, а одна буде навчальною. Сьогодні розберемось саме з цією складовою – системами Pilica і Pilica+.

Історія системи Pilica сягає 2006 р., коли фахівці Військової технічної академії спільно з командуванням ППО Повітряних Сил опрацювали вимоги для нової системи ППО авіабаз:

• висока ефективність протидії маловисотним цілям (БПЛА і крилатим ракетам);
• здатність тривалий час перебувати в бойовій готовності;
• мала чисельність обслуги;
• висока живучість;
• аеротранспортабельність;
• можливість роботи в пасивному режимі (електронно-оптичні сенсори, оптоволоконні кабелі);
• можливість взаємодії з системою управління повітряним рухом.

Проведений аналіз показав, що з урахуванням доступних технологій єдиною системою озброєння, на основі якої можна побудувати новий комплекс, є ZUR-23-2KG Jodek-G – тобто, стара добра ЗУ-23-2 з новим прицілом і доданою парою пускових установок ПЗРК Grom/Piorun. Майбутній варіант для Повітряних Сил отримав позначення ZUR-23-2SP Jodek-SP.

Восени 2010 р. був утворений консорціум для розробки системи Pilica, лідером якого стала Військова технічна академія, а учасниками – ВАТ «Дослідно-конструкторський центр механічного устаткування» і ВАТ «Бумар». В серпні 2012 р. пройшли перші випробування прототипу установки Jodek-SP з електронно-оптичною головкою ZMO-2 Horus, яка розглядалась як тимчасове рішення. Наступного року її замінили на нову головку GOS-1 Aurora, яка після допрацювання і стала штатною.

У 2013-2014 рр. виготовили другий прототип Jodek-SP і командний пункт в конттейнері на шасі двовісної вантажівки Jelcz 442.32. Під час випробувань використовувався радар польського виробництва Soła. Однак серійні комплекси отримали іншу РЛС – ізраїльську Elta/IAI ELM-2106NG, якій надали польське позначення SRL-97.

24 листопада 2016 р. Інспекторат озброєнь підписав контракт з консорціумом PGZ-PILICA, створеним для реалізації програми, який передбачав постачання у 2019-2022 рр. шести батарей Pilica (через пандемію COVID-19 термін продовжили до 2023 р.).

Батарея PSR-A Pilica включає:

• командний пункт на шасі Jelcz 442.32 Р06 з довгою шестимісною кабіною і 10-футовим контейнером. В останньому знаходиться апаратура зв’язку і дизель-генератори, а робочі місця операторів обладнані в кабіні;
• транспортована РЛС SRL-97;
• шість вогневих установок (ВУ) ZUR-23-2SP Jodek-SP з тягачами Jelcz 442.32 S04 з подовженими чотиримісними кабінами. Штатний спосіб транспортування ВУ – не на причепі, а в кузові тягача; ведення вогню теж можливе з кузова;
• шість консолей дистанційного управління PKZS з монітором і джойстиком для дистанційного керування ВУ (з кабіни тягача або з віддалі до 100 м від ВУ);
• комплект оптоволоконних кабелів, арматури та інших комплекуючих для організації зв’язку між КП і ВУ (на відстані до 5 км), а також між КП і РЛС;
• дві транспортні машини і два транспортери боєприпасів – усі на шасі Jelcz 442.32 S02 з короткою двомісною кабіною.

Загалом в батареї – 11 автомобілів, усі – різні варіанти двовісного повноприводного Jelcz 442.32.

Перший батарейний комплект PSR-A Pilica в грудні 2020 р. надійшов для дослідної експлуатації в 37-й ЗРДН Повітряних Сил. За її результатами внесли деякі зміни, спрямовані на покращення ергономії КП, облаштували на КП місце для транспортування ручної пускової установки ПЗРК Grom тощо. У 2022 р. поставили ще три комплекти – в 32-й, 34-й і 35-й ЗРДН. Два останніх мають надійти цього року – ймовірно в 33-й і 36-й ЗРДН.

Повномасштабна російська агресія проти України змусила польське військове керівництво критично проаналізувати діючі плани розвитку Війська Польського, в тому числі і протиповітряної оборони. Одним з висновків стала необхідність забезпечення захисту дивізіонів Wisła від крилатих ракет, керованих ракет класу «повітря-поверхня» і БПЛА без залучення засобів комплексів Narew. Оптимальним рішенням визнали батарею Pilica, посилену пусковими установкам ракет САММ, радаром Bystra і системою виявлення і знищення БПЛА C-UAS (Counter Unmanned Aerial System). Опціонально передбачається включення до складу батареї нових 35-мм ВУ з програмованими снарядами. Так сформувалась концепція систему Pilica+.

Для реалізації програми утворили новий консорціум PGZ-PILICA+. 4 жовтня 2022 р. цей консорціум підписав з Агенцією озброєння рамкову угоду, яка передбачала виготовлення 16 нових батарей Pilica+ (у тому числі однієї навчальної), а також доведення до такого ж стандарту шести батарей Pilica, замовлених у 2016 р.

«Стара» частина батареї Pilica+ лишається без змін: КП, шість ВУ Jodek-SP з консолями дистанційного управління, РЛС SRL-97 (або інша), дві транспортні машини і два транспортери боєприпасів. Виняток становитиме навчальна батарея, в якій буде лише дві ВУ і один транспортер боєприпасів, а також КП, РЛС і дві транспортні машини.

До «нової» частини увійдуть:

• КП ZENIT-MP+ на шасі Jelcz (ймовірно, тривісному);
• радар Bystra на шасі двовісного бронеавтомобіля Żubr-P з дизель-генератором на одновісному причепі;
• дві ПУ iLauncher (кожна для восьми ЗКР САММ) на чотиривісних шасі Jelcz 882.57;
• дві ТЗМ на шасі Jelcz 882.57;
• система C-UAS;
• опціонально – дві ВУ з 35-мм гарматами KDA і програмованими снарядами.

Закупівля елементів Pilica+ відбувається частинами. Першою (29 березня 2023 р.) підписали угоду про постачання 22 радарів Bystra (термін виконання – 2026-2028 рр.). Вартість її – 1,1 млрд злотих (хочемо дізнатись приблизну ціну в гривнях – множимо на 9, в доларах – ділимо на 4). Друга угода, підписана 28 квітня, передбачає поставку у 2025-2029 рр. елементів «старої» частини системи: 16 КП, стільки ж радарів SRL-97 (або інших), 92 ВУ Jodek-SP з консолями дистанційного управління, 32 транспортні машини і 31 транспортер боєприпасів – загалом 171 машина на шасі Jelcz 442.32. Вартість цієї угоди – 2,98 млрд злотих. Третій контракт, теж укладений 28 квітня, передбачає постачання 38 ПУ iLauncher (без шасі) та кількасот ракет САММ. Його вартість – 12,3 млрд злотих, а термін виконання – 2025-2029 рр. Чому тільки 38 ПУ, а не 44? Річ у тім, що поляки вирішили скерувати в батареї Pilica+ компоненти, раніше придбані для програми Mała Narew – шість ПУ iLauncher і чотири ТЗМ. Система середньої дальності Narew теж використовує ПУ iLauncher, але з ракетами CAMM-ER дальністю 45 км, а не САММ (25 км). Крім того, до неї входять радари Soła, а не Bystra. Від Narew візьмуть і КП ZENIT-M, який після допрацювання під потреби системи Pilica+ отримає позначення ZENIT-MP+.

Для комплектації замовлених систем Pilica+ найближчим часом очікується укладення ще двох контрактів. Один з них – на 22 КП ZENIT-MP+, інший – на 78 шасі Jelcz 882.57 для 38 ПУ iLauncher і 40 ТЗМ; ймовірно, він включатиме також 22 тривісних шасі для КП ZENIT-MP+.

Наразі невизначеною лишається комплектація підсистеми C-UAS, призначеної для боротьби з БПЛА. Вона має включати власний КП, засоби виявлення БПЛА, а також кінетичні й некінетичні засоби ураження. В якості кінетичного компоненту, ймовірно, застосують систему, створену фірмою ZM Tarnów S.A. у 2018-2022 рр. Вона складається з 12,7-мм чотириствольного кулемета WLKM (схеми Гатлінга) зі швидкострільністю до 3600 постр./хв, інтегрованої з ним оптоелекторонної головки та радару, спеціально спроєктованого для викриття малих повітряних цілей. Останнім компонентом Pilica+, можливо, стане 35-мм ВУ з гарматою KDA і програмованими снарядами. В Польщі вже взята на озброєння аналогічна корабельна артустановка OSU-35K. В разі інтеграції в систему Pilica+ така ВУ візьме на себе ураження цілей на дистанціях 1,5-5 км, доповнивши і частково замінивши ПЗРК Grom/Piorun. На дистанціях до 1,5 км працюватимуть ВУ Jodek-SP і C-UAS, а від 5 до 25 км – ракети САММ.

Система Pilica та її розвиток до рівня Pilica+ – добрий приклад розвитку системи ППО з відкритою архітектурою, який супроводжується стрибкоподібним зростанням бойової ефективності. Особливо варто відзначити, що більшість компонентів системи, починаючи від автомобільних шасі і закінчуючи радарами та командними пунктами, спроєктовані й виробляються в Польщі.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9