Рада міністрів Лівану схвалила в понеділок проєкт міністерської заяви (робочої програми) уряду Навафа Салама, найпомітнішими положеннями якої є «звільнення ліванських земель від ізраїльської окупації, дотримання резолюції ООН 1701 і державна монополізація зброї». Водночас пункт про «опір» був відсутній уперше за 25 років, повідомляє Anadolu.

Про це заявив міністр інформації Лівану Пол Моркос для журналістів після завершення засідання Кабінету міністрів, яке відбулося в президентському палаці Лівану в Баабді, на схід від столиці Бейрута.

Моркос зазначив, що «міністерська заява вказує на зобов’язання уряду звільнити всі ліванські території, а також на обов’язок держави монополізувати право на носіння зброї та зміцнити свою владу».

За словами Моркоса, міністерська заява підкреслила «прихильність уряду до резолюції 1701». Резолюція ООН 1701, ухвалена 11 серпня 2006 року, закликає до припинення бойових дій між «Хезболлою» та Ізраїлем на той час і до створення демілітаризованої зони між «блакитною лінією» (що визначає лінії виходу Ізраїлю з Лівану у 2000 році) та річкою Літані на півдні Лівану, за винятком ліванської армії та Тимчасових сил ООН у Лівані (UNIFIL).

Уперше за 25 років із 7-сторінкової заяви міністрів було вилучено пункт про «опір», що стосується «Хезболли». У ньому йшлося, що «держава захищає себе своїми власними силами, і лише держава приймає рішення щодо війни та миру».

У міністерській заяві також підкреслюється «нейтралітет Лівану щодо конфліктів осей», маючи на увазі невтягнення країни у конфлікти на користь держав та угруповань, які її підтримують (наприклад, так звана «вісь опору» під егідою Ірану). Попередні уряди Лівану, зокрема попередній уряд на чолі з Наджибом Мікаті, прийняли політику «позитивного нейтралітету», щоб уникнути додаткового навантаження, пов’язаного з контролем «опору», який, за словами спостерігачів, перевищував можливості влади Лівану.

Моркос також зазначив, що «проєкт міністерської заяви закликає розпочати серйозний діалог із Сирією, а не використовувати Ліван як платформу для нападу на сестринські країни».

У міністерській заяві зазначено, що уряд «дотримується права на самооборону в разі будь-якої агресії та має намір розгорнути ліванську армію в міжнародно визнаних прикордонних районах». Також документ закликає до проведення обговорення комплексної оборонної політики на дипломатичному, військовому та економічному рівнях.

Заява міністра вважається планом дій будь-якого нового уряду, який подається до Палати представників для отримання вотуму довіри відповідно до затвердженого конституційного механізму.

Схвалення міністерської заяви відбувається напередодні кінцевого терміну, встановленого для виведення ізраїльських військ із південного Лівану, на тлі побоювань, що Ізраїль не дотримуватиметься цієї угоди про припинення вогню після її продовження до 18 лютого.

Як повідомило ізраїльське армійське радіо, у понеділок увечері Ізраїль збереже війська на кількох постах на півдні Лівану після 18 лютого, оскільки ізраїльські лідери намагалися запевнити жителів північних районів країни, що вони можуть безпечно повернутися додому.

Згідно з угодою про перемир’я, укладеною за посередництва Вашингтону в листопаді, ізраїльським військам було надано 60 днів для повного виведення з півдня Лівану, де вони вели наземний наступ проти терористичного угруповання «Хезболла» з початку жовтня.

Цей термін було продовжено до 18 лютого, проте ізраїльські та ліванські офіційні особи, а також іноземні дипломати очікували, що ізраїльські військові залишать певну кількість підрозділів на деяких ділянках ліванської сторони кордону.

“Ми повинні залишатися в цих точках на даний момент, щоб захистити громадян Ізраїлю, переконатися, що цей процес завершено, і в кінцевому підсумку передати його ліванським збройним силам”, – сказав військовий речник, підполковник Надав Шошані, на брифінгу для журналістів, додавши, що цей крок відповідає механізму угоди про припинення вогню.

Угода про припинення вогню передбачає, що лише «офіційні військові та сили безпеки» Лівану можуть носити зброю, а ліванський уряд повинен запобігати будь-якій передачі зброї або пов’язаних із нею матеріалів недержавним збройним групам.

За словами дипломатів і аналітиків, її формулювання – більш жорстке, ніж у попередніх резолюціях Ради Безпеки ООН, – імовірно, вказує на заходи, яких ліванська держава має вжити для стримування «Хезболли». За реалізацією угоди наглядає комітет під головуванням США та Франції.