«Ми можемо визнати Єрусалим столицею в найближчі місяці», з таким гучним заголовком вийшла стаття в ізраїльській англомовній онлайн-газеті The Times of Israel.

Видання з посиланням на слова надзвичайного і повноважного посла України в Ізраїлі Євгена Корнійчука каже, що такий крок, який передбачає відкриття відділення посольства, залежить від розширення оборонних зв’язків України з Ізраїлем.

Посол Євген Корнійчук заявив у четвер, що Україна незабаром може визнати Єрусалим «єдиною столицею» Ізраїлю та сподівається відкрити відділення свого посольства в місті найближчим часом вже під час візиту президента України Володимира Зеленського.

Корнійчук сказав The Times of Israel, що він вважає, що визнання – це питання місяців, а не років, але у Зеленського є певні передумови у відносинах безпеки та оборони між країнами, перш ніж це станеться.

Під час свого виступу на щорічному віртуальному Київському єврейському форумі (Kyiv Jewish Forum) міністр у справах Єрусалиму Зеєв Елькін, який виріс в Україні, висловив сподівання, що Зеленський відкриє філію в Єрусалимі, над чим працювали з часів перебування на посаді екс-прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу.

В тім виступи на цьому ж заході Володимира Зеленського та Дениса Шмигаля, оминули цю чутливу тему, однак український президент провів гарні паралелі між Голокостом та Голодомором, а підписання ним 7 жовтня ухваленого 22 вересня Верховною Радою Закону “Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні” нарешті повинно покласти край спекулятивній темі «українського антисемітизму».

Разом з тим, попри чудові можливості теперішньої української влади збільшити рівень відносин з Ізраїлем не треба забувати про т й рівень відносин, який єврейська держава має з країною агресором – московією.

На жаль, спектр питань по яким взаємодіють Ізраїль та ерефія на поярок більший чим наш. При чому, в очікуванні військового конфлікту Ізраїлю з Іраном, ця взаємодія для Тель Авіву є життєво необхідною. Тому, якщо Україна буде підвищувати свій рівень відносин з Ізраїлем і таким самим чином буде рухатися кремль, суттєвих змін для нас цей процес не принесе.

Більше того, якщо мова йде про оборонне співробітництво, а це скоріш про новітні дорогі ізраїльські військові технології (нам ніхто їх не подарує), то питання риторичне, коли рашка виставить ультиматум Ізраїлю: або ви зупиняєте продаж Україні або ми починаємо збивати ваші літаки в небі над Сирією. Причому збивати літаки будуть не русня, яка отаборилася на Хмеймімі, а умовний «Вася з Дамаску» з позиції сирійських ППО десь під Хомс. Іншими словами типовий «іхтамет». А це є дуже високий рівень небезпеки для Ізраїлю.

Тому, незважаючи на важливість руху в бік такого цінного союзника, як Ізраїль, є ризик отримати результатом черговий «Будапештський меморандум» – гарний папірець без практичної реалізації. А визнати Єрусалим, можна буде лише один раз.

А щодо, погіршення відносин з арабським світом та з Туреччиною, яка наполегливо виступає на політичному вирішенні арабо-ізраїльського конфлікту на основі мирного діалогу, зробивши такий крок без консультацій з Анкарою та ключовими арабськими країнами, Україна отримає однозначно негативні наслідки. А тут згадайте енергетичну кризу – нафту, газ та інше.

Як на мене, попри сенсаційні заяви українських дипломатів, (які чому то обережно оминають в українських ЗМІ), у цьому напрямку треба рухатись поступово, крок за кроком. Бо наприклад, для тієї ж самої Туреччини, для якої визнання Єрусалиму взагалі не стоїть на порядку денному, досвід плідної спільної бойової роботи з Ізраїлем в Азербайджані вже є. Так само співпрацюють і спецслужби обох країн у боротьбі з ІДІЛ.

Тому вважаю, кроки адміністрації Зеленського в бік покращення відносин з Ізраїлем вірним курсом, але визнання столицею єврейської держави Єрусалиму – передчасним. І це, я ще не згадав наші проблеми з невизнанням анексії Криму. Тому раджу український владі у посиленні взаємовідносин з Ізраїлем зосередитись на проблемі з Іраном – Тегеран нам ще за літак винен.