Цифрові симуляції для БПЛА: як скоротити ітерації та швидше вийти в поле

Цифрові симуляції для БПЛА: як скоротити ітерації та швидше вийти в поле

Вступ

Ідея для написання цієї колонки виникла у мене після багатьох розмов із інженерними командами, які займаються безпілотниками. Ми часто обговорюємо одне й те саме: розробка БПЛА у воєнних умовах — це дорога в ітераціях. Кожен прототип це ризик зламу, очікування «вікна» для випробувань, складна логістика, переробка прототипів і кожен цикл може займати тижні, а іноді й місяці. І якщо раніше такі витрати часу й ресурсів здавались неминучими, то сьогодні у нас є інструменти, які дозволяють частину цього процесу перенести у цифру.

Сьогодні як ніколи важливо, щоб українські інженерні команди пришвидшували R&D (Research and Development — дослідження та розробки), не жертвуючи якістю. У цьому допомагають цифрові двійники та CAE-симуляції (Computer-Aided Engineering — інженерія з використанням комп’ютерного моделювання). Завдяки їм значну частину випробувань можна перенести у віртуальне середовище, що дозволяє заощаджувати час, ресурси та бюджет.

1. Де «горить»: головні виклики розробників БПЛА

І зі свого досвіду, і з розмов з колегами та замовниками я бачу повторювану картину: найбільше часу та бюджету “з’їдають” чотири ключові етапи.

1. Міцність та вібрації: конструкція або витримує навантаження, або починається процес руйнації.

Мал. 1. Приклад аналізу напружень і деформацій корпусу БПЛА в SOLIDWORKS Simulation

2. Аеродинаміка: кожна зміна профілю крила вимагає повторної перевірки.

Мал. 2. Аеродинамічний аналіз руху повітря навколо БПЛА з використанням SOLIDWORKS Flow Simulation (джерело: grabcad.com).

3. Вага конструкції: постійна дилема: зменшити масу чи посилити жорсткість.

4. Ресурс вузлів: двигуни, кріплення, лопаті часто стають точкою відмови.
Кожен із цих напрямів можна прорахувати заздалегідь не чекаючи польових тестів.

2. З чого почати симуляції

Немає сенсу симулювати «все й одразу». Є базовий мінімум, який справді
допомагає скоротити кількість фізичних зразків:

1. Сценарії навантажень

o Моделювання поведінки виробу під дією різних режимів навантаження.

2. Граничні стани

o Що станеться з корпусом або вузлом під час пікових навантажень.

3. Компроміс між вагою та жорсткістю

o Дослідження оптимізації топології: як зробити легше, але не втратити надійність.

4. Теплові навантаження

o Як силові елементи ведуть себе під впливом теплових навантажень від двигунів чи електроніки.

Ці чотири блоки дають команді відчуття контролю та можливість бачити слабкі місця ще до того, як буде зібрано прототип.

3. Що це дає на практиці

За даними відкритих кейсів, зокрема у Range Aero, застосування цифрових двійників і симуляцій дозволило скоротити кількість фізичних прототипів майже удвічі. Це не означає, що необхідність випробування прототипів «зникає». Але графік стає прогнозованим: команда розуміє терміни завершення етапу розробки, і
рідше стикається з несподіваними зривами та витратами.

Я бачу ще одну важливу деталь: проведення симуляції підвищує валідність результатів. Якщо модель передбачає поведінку вузла за певних умов, при проведенні тестів у полі часто отримуємо той самий результат. Це дає впевненість і інженерам, і кінцевому замовнику.

4. Інструменти для інженерів

Для роботи з цифровими двійниками критично важливо мати інтегроване середовище, яке дозволяє об’єднати CAD-моделювання та CAE-симуляції. Для прикладу можна згадати добре відоме CAD-рішення SOLIDWORKS у зв’язці з симуляторами механіки чи аеродинаміки, який в Україні представляє компанія
SOFTICO. Але суть не в конкретному програмному забезпеченні, оскільки підхід є індивідуальним, а в самому підході: модель, симуляції, прототип, тести. Саме така послідовність допомагає уникнути хаотичних ітерацій та суттєво скоротити витрати часу й ресурсів.

5. Що робити українським командам

Зараз у нас реальність особлива і будь-яка розробка БПЛА так чи інакше стикається з військовим контролем.

Це означає, що процес має бути формалізований:

1. Створити модель з чітко визначними параметрами та високим рівнем
деталізації.

2. Провести інженерні дослідження для ключових сценаріїв та вузлів у
віртуальному середовищі.

3. Зробити прототип лише після перевірки у відповідному програмному
забезпечені.

4. Вийти на польові випробування, для підтвердження віртуальних досліджень.

5. Документувати результати кожного етапу для подальшого приймання та аналізу процесу розробки для оптимізації майбутніх розробок.

Ця послідовність здається очевидною, але саме її відсутність часто призводить до зривів термінів.

Висновок

Я не ідеалізую цифрові симуляції. І вони не замінять повністю «польову реальність». Але сучасні БПЛА-проекти неможливо ефективно розробляти без цього підходу. Симуляції усувають значну частину зайвих ітерацій, скорочують цикл розробки та роблять результати більш передбачуваними, дозволяючи виправляти помилки ще на етапі створення продукту.

Це не лише про економію ресурсів, а й про швидкість ухвалення рішень і перевагу для команд, які працюють в умовах конкуренції та обмежених можливостей. І врешті-решт про вихід у поле швидше, з більш готовим і надійним продуктом.

Поширити в соцмережах:

ПІДТРИМАЙ РОБОТУ РЕДАКЦІЇ "МІЛІТАРНОГО"

Приватбанк ( Банківська карта )
5169 3351 0164 7408
Рахунок в UAH (IBAN)
UA043052990000026007015028783
ETH
0x6db6D0E7acCa3a5b5b09c461Ae480DF9A928d0a2
BTC
bc1qv58uev602j2twgxdtyv4z0mvly44ezq788kwsd
USDT
TMKUjnNbCN4Bv6Vvtyh7e3mnyz5QB9nu6V