На зорі авіації, коли ще не існувало спеціальних авіаційних бомб, пілоти охоче скидали на ворога все, що було під рукою – у тому числі й “тюнінговані” артилерійські снаряди.

Пройшла сотня років, і процес набув зворотнього характеру: тепер робляться спроби використовувати авіабомби як бойові частини снарядів реактивної артилерії.

В 2011 р. концерн “Боїнг” розпочав в ініціативному порядку (тобто, на свої власні кошти) проектування ракети GLSDB (Ground Lanched Small Diameter Bomb).

Ідея була проста до примітивізму: використати керовану авіабомбу GBU-39 (першу з родини SDB) як бойову частину для снарядів РСЗВ MLRS i HIMARS.

А на хіба? – запитаєте Ви. Відповідь очевидна: коли незрозуміло, про що йдеться – значить, йдеться про гроші. Завдяки масовому виробництву (ця КАБ крім США експортується до Ізраїлю, Австралії, Італії, Нідерландів і Данії) ціна GBU-39 у 2015 р. становила 57 тисяч неживих американських президентів, а ціна керованого снаряду GMLRS для вказаних РСЗВ сягала 600 тисяч! Додатковим чинником економії мало стати використання “секонд-хенду” – двигунів реактивних снарядів М26.

Ці снаряди мають касетну БЧ і повинні бути знищені відповідно до підписаної у 2008 р. Конвенції – звісно, це стосується тих країн, які приєднались до Конвенції.

КАБ GBU-39 важить 113,5 кг, має бойову частину масою 17 кг та споряджена комбінованою (інерційною, супутниковою та напівактивною лазерною) системою наведення. Дальність її польоту сягає 110 км, а ракета М26 здатна додати до цього показника ще 32 км.

Концепція GLSDB не зацікавила міністерство оборони США, і проект на певний час опинився у стагнації. Реанімували його у серпні 2014 р., коли до проекту приєдналась шведська фірма СААБ. В лютому наступного року на полігоні Відсель (на півночі Швеції) відбулись три випробувальні пуски, які підтвердили реальність концепції і високу точність влучання.

У 2017 р. в США провели наступну серію пусків – тепер КАБ, запущена з наземної ПУ, продемонструвала здатність маневрування за складною траєкторією для виведення в заданий район і влучання в рухому морську ціль за допомогою лазерного наведення (відстань між ПУ і ціллю становила близько 100 км).

На цьому етапі до проекту приєдналась Норвегія, яка збирається повернути в стрій власні РСЗВ MLRS і шукає для них високоточні боєприпаси. Восени 2019 р. почались випробування GLSDB на норвезькому полігоні Анньойя.

На перспективу планується спорядження снарядів GLSDB новими КАБ GBU-53/В. Ця бомба має значно потужнішу кумулятивну БЧ масою 43 кг і комбіновану багаторежемну систему наведення. До складу останньої входить інерційна система з корекцією по супутниковому каналу, радіолінія передачі даних Link-16 (забезпечує можливість радіокерування) та трирежимна головка самонаведення, яка включає радар міліметрового діапазону, тепловізор і напівактивний лазерний канал.