Гібридна війна яка точиться на наших теренах є багатокомпонентним та багатофункціональним поняттям, і тому протидія російській гібридній агресії повинна бути оперативною та всебічною, це означає, що перед Україною стоїть задача докорінно змінити та адаптувати під сучасні складні умови існування багато сфер внутрішньої та зовнішньої політики країни.

Звісно перш за все мова йде про реформування системи національної безпеки та оборони, про утвердження України та української політичної позиції на зовнішньополітичній арені, про те на мою думку не менш важливим компонентом загальної обороноздатності є система національної «Військової юстиції» .

Для початку треба надати визначення даному поняттю, за яким військовою юстицією є система державних профільних органів на які покладено повноваження та функції щодо підтримання правопорядку серед військовослужбовців, проведення превентивних дій, розслідування кримінальних правопорушень та безпосереднє притягнення до відповідальності військовослужбовців.

Ми можемо побачити, що вищевикладене визначення є досить масштабним, і не дивно, що кожну функцію с зазначених виконує конкретний орган, і тому розпочати деталізацію треба з органу який займається підтриманням правопорядку в ЗСУ, таким органом на даний момент виступає Військова служба правопорядку (ВСП).

Даний орган був створений на основі прийнятого Закону України «Про Військову службу правопорядку» у 2002 році, і був покликаний виконувати правозастосовну функцію та підтримання дисципліни у лавах ЗСУ.

Якщо звернутися до ст.3 профільного Закону то можна побачити більш детальний перелік повноважень, до яких перш за все відносять: виявлення причин, передумов і обставин кримінальних та інших правопорушень, вчинених у військових частинах та на військових об’єктах; розшук осіб, які самовільно залишили військові частини (місця служби), проведення профілактичної роботи, щодо попередження вчинення злочинів, охорона військових об’єктів і т.д..

Тобто, якщо узагальнити то можна побачити досить вузьке коло повноважень, а якщо звернутися до актуальних подій, а саме до військових дій на Сході країни, до окупації частини території, до значного збільшення кількісного складу ЗСУ, і відповідно з тим збільшення кількості неправомірних дій можна зробити висновок, що дана служба не відповідає сучасним викликам.

Редакція Стратегічного оборонного бюлетеня 2016 року в своїх положеннях закріпила мету реформування ВСП у Військову поліцію, аналоги якої діють майже в усіх країнах Європи.

Головними відмінностями повинно бути те, що Військовій поліції буде надано виключне право здійснювати досудове розслідування злочинів, вчинених військовослужбовцями Збройних Сил України проти встановленого порядку несення військової служби, та права ведення оперативно-розшукової діяльності, тобто ми можемо побачити надання більш широких та важливих повноважень, і таким чином перетворення даного органу на справжню правоохоронну інституцію.

Про те досі ці норми не мають практичного відображення, профільний законопроект про «Військову поліцію» був внесений у березні поточного року до Верховної Ради України, але і досі не був проголосований, через багато причин, серед яких і наявність деяких нормативних недоліків.

Наступним органом який входить до системи «Військової юстиції» є Військова прокуратура України, яка була відроджена у 2014 році, коли країна стала центром військових дій, саме тоді ВРУ прийняла законопроект №4446а «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру»
Реанімування військової прокуратури було ознаменоване, окупаційними та військовими діями Російської Федерації, через які наша країна опинилася в стані не проголошеної війни, і звісно постало питання про наявність професійного державного правоохоронного органу, який би займався не тільки підтриманням державного обвинувачення в судах, по відношенню до військовослужбовців ЗСУ які вчинили злочини, але і для здійснення нагляду щодо виконання законів у лавах ЗСУ( в тому числі здійснення всіх інших загальних функцій прокуратури у місцях військової юрисдикції).

Останні зміни в політичній системі країни внесли корективи і в питання наявності Військової прокуратури України, нова політична влада не бачить сенсу існування окремого органу, який тільки номінально входить до складу Генеральної прокуратури, і шляхом внесення корективів Військова прокуратура на даному етапі знаходиться в до кінця не вирішеному положенні, оскільки кінцевою метою є її демілітаризація, і переформатування в звичайний профільний відділ Генеральної прокуратури та регіональних відділень.

Останньою ланкою системи Військової Юстиції виступають Військову суди, після отримання нашою країною незалежності нам дісталася система військового судочинства яка була сформована ще в середині 20 століття, і відповідно нормативн0-правові акти профільного характеру були прийнятті тоді же, і звісно ця застаріла система не підходила під тогочасні реалії життя.

Кардинальне реформування розпочалося у 1996 році, коли шляхом внесення змін до Конституції України та інших актів повністю були ліквідовані військову трибунали та створенні військові суди, і таким чином радянська система військового правосуддя була замінена.

Якщо деталізувати повноваження військових суддів то можна сказати що основною метою військових суддів є здійснення правосуддя у складі ЗСУ, та інших військових формувань України.

Військові суди як частина загальної системи судоустрою України проіснували до 2010 року, коли при прийнятті нового профільного Закону України «Про судоустрій та статус суддів» були повністю ліквідовані, а функції були передані до віддання звичайних суддів.

За останні роки питання їх відновлення підіймалося багато разів, якщо взяти останні приклади то можна сказати про два законопроекти (№8392, та №392-1) які були внесені депутатами до ВРУ на розгляд у 2018 році.

Різниця в двох законопроектах перш за все стосується лише питань рівневої побудови ланок військових суддів, а щодо функції то і перший і другий проект закону мають спільну позицію, що новостворені Військові суди будуть виконувати розгляд кримінальних справ про злочини, які виникають у сфері військових правовідносин, стосовно військовослужбовців та інших осіб, визначених законом.

Про те вже 2020 рік, а питання відновлення Військових суддів і досі залишається дискусійним, та на даному етапі позитивної тенденції не спостерігається.

Органи які були перелічені це класичні органі системи військової юстиції багатьох провідних країн світу, і майже всіх країн членів блоку НАТО.

В деяких країнах світу, наприклад в США, до цієї системи відносять ще один правоохоронний орган, а саме Військову адвокатура.

У США діє Єдиний кодекс військового правосуддя (прийнятий ще у 1951 році), який встановлює наявність такого органу як військова адвокатура, повноваження якої полягають в професійному консультуванні та захисті прав та законних інтересів обвинувачених/підозрюваних військовослужбовців армії США.

Тобто, військові адвокати виконують загальні функції які покладені на органи адвокатури в США, але виключно по відношенню до військовослужбовці, резервістів чи воєнних пенсіонерів, як в кримінальному провадженню так і під час розгляду цивільних справ у судах.

Якщо зробити узагальнення то можна сказати, що на даному етапі система Військової юстиції України не є досконалою, тому, що банально відсутні деякі органи які повинні туди входити, про те якщо подивитися на кількість законопроектів сьогодення щодо реформування даної системи деяка позитивна тенденція змін вже вбачається.