Звертаючись до представників російських інститутів і фондів на заході, що відбувся в Москві в середині вересня, голова комісії зі Сребрениці, створеної боснійською Республікою Сербською, де переважають серби, заявив, що геноциду боснійців у липні 1995 року не було.

Розмовляючи через відеозв’язок із Москвою, ізраїльський історик Гедеон Грайф, чия комісія підготувала звіт про Сребреницю для влади Республіки Сербської на початку цього року, яа звільнила сили боснійських сербів від геноциду, відхилила вироки, винесені міжнародними судами.

«Висновки [Гаазького] трибуналу щодо геноциду не витримають випробування часом, тому що комісія [Республіки Сербська] переконана, що злочини в Сребрениці не можна вважати геноцидом», – заявив Грайф у своїй зверненні, яке транслювалося в Інтернеті. Він стверджував, що термін геноцид «втратить своє значення», якщо його застосувати до Сребрениці.

Через кілька тижнів після зустрічі в Москві на початку жовтня відбулася ще одна конференція, присвячена роботі комісії Сребрениці на чолі з Грайфом та іншої комісії, створеної урядом Республіки Сербської для розгляду воєнних злочинів проти сербів у Сараєво.

Обидва заходи були організовані Міжнародним інститутом розвитку наукового співробітництва МІРНАС, організацією, заснованою різними російськими університетами, у тому числі престижним МДУ, до якої залучені численні науковці та викладачі російських вищих навчальних закладів.

Леонід Драчевський, виконавчий директор Фонду Горчакова, який підтримав захід, у вступному слові зазначив, що дискусія має «велике значення» для розуміння історії останніх трьох десятиліть.

Драчевський додав, що вести діалог про події сучасної історії було важко, оскільки учасники ще живі і кожен має свій погляд на те, що сталося. Але певні погляди не були представлені – сім’ї загиблих у Боснійській війні не були запрошені на ці конференції та не запрошені до участі в комісіях Республіки Сербської, доповіді яких обговорювалися в Москві.

«Вони пішли так далеко, щоб стерти всі сліди нашого існування, і тепер вони обговорюють, був це геноцид чи ні», – сказала Нура Бегович, заступник голови асоціації «Жінки Сребрениці». «У цих людей немає душі. Соромно дивитися, хто підтримує такі комісії, засідання та лобіювання».

Росія фінансово підтримує такі зустрічі, як нещодавно в Москві, через такі організації, як Фонд Горчакова. Головою опікунської ради Фонду Горчакова є міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, і аналітики кажуть, що заходи, які він підтримує, є прикладом зусиль російської «м’якої сили», оскільки Москва прагне просувати свої стратегічні інтереси на Балканах.

Фонд був заснований у 2010 році указом президента Росії, як повідомляється на сайті, і його місія – «підтримка створення сприятливого для Росії суспільно-політичного та ділового клімату за кордоном».

На його веб-сайті пояснюється, що він надає фінансову та організаційну підтримку «зацікавленим національним організаціям, які подають ініціативні пропозиції, які відповідають статутним цілям Фонду». Він також «надає допомогу у формуванні сприятливої громадської думки Росії за кордоном».

Зусилля з перегляду історії

Сеад Туркало, професор факультету політичних наук Сараєвського університету, сказав, що Росія за останнє десятиліття створила низку урядових установ, які спрямовані на прогнозування цілей м’якої сили Москви.

«Враховуючи, що [Фонд Горчакова] є офіційною частиною МЗС РФ, це офіційні позиції держави», – сказав Туркало.

Фонд Горчакова був заснований як інструмент реалізації цілей Російської ради з міжнародних справ, аналітичного центру, створеного указом президента Росії у 2010 році, який брав участь в організації заходу в Сребрениці.

«В указі Президента зазначено, що засновником є Міністерство закордонних справ Росії, а бюджет організації надходитиме з держбюджету, добровільних внесків і пожертв, а також з інших джерел відповідно до російського законодавства», – йдеться у повідомленні, опублікованому Центром європейських досліджень імені Вілфріда Мартенса , «мозковий центр», створений Європейською народною партією, правоцентристською політичною групою в Європейському парламенті.

Ні Російська рада з міжнародних справ, ні Міжнародний інститут розвитку наукового співробітництва на запити порталу BIRN не відповіли.

У заяві, опублікованій Фондом Горкачова після події у вересні, йдеться про те, що злочини, скоєні в Сребрениці під час війни, були викривлені, щоб звинуватити лише боснійських сербів.

«Події тих років спотворювалися ЗМІ та неурядовими організаціями, які зосереджувалися виключно на втратах мусульманського населення, нехтуючи позицією сербської сторони», – йдеться у повідомленні.

У ньому додали, що комісія Республіки Сербської на чолі з Гідеоном Грифом «прийшла до висновку, що ініціаторів цих жахливих злочинів не слід шукати на сербській стороні».

Одним із спікерів московської дискусії був колишній міністр закордонних справ Югославії Владислав Йованович, який брав участь від імені Російського дому в Белграді, який пропагує російську культуру та мову в Сербії.

Йованович також розрекламував звіт Республіки Сербської, сказавши, що його підготувала комісія, «складена з найрозумніших людей із десятка країн», і що вона «прийшла до висновку, що в Сребрениці було скоєно жахливий військовий злочин, але злочин геноциду скоєно не було».

Однак юристи та експерти з правосуддя перехідного періоду критикували комісії Республіки Сербської у справах Сребрениці та Сараєво як спроби переглянути історію та відбілити злочини .

Сребрениця як політичний інструмент

«Презентацію доповідей про Сребреницю та Сараєво, враховуючи, що це ревізіоністські звіти, можна розглядати як частину ширшої ревізіоністської політики Росії та її союзників у регіоні та в Боснії та Герцеговині», – стверджував Туркало.

Підтримка Росією звітів Республіки Сербської, які сприяли продовженню післявоєнних етнічних розколів у Боснії та Герцеговині, з’явилася в той час, коли Москва прагне посилити свій вплив на боснійських сербів.

Росія намагається використовувати суперечки з війн 1990-х років, щоб увічнити ворожнечу та підірвати ЄС і НАТО на Західних Балканах, стверджує аналітик Дімітар Бечев у звіті, опублікованому Центром передового досвіду стратегічних комунікацій НАТО у 2019 році.

«Головною метою Росії на Західних Балканах є не перегляд статус-кво, а його заморожування. Кремль хотів би не допустити розширення НАТО і уповільнити розширення ЄС», – написав Бечов.

Напруга загострилася з липня, коли Високий представник Валентин Інцко, міжнародний чиновник, який наглядає за виконанням мирної угоди, яка завершила боснійську війну, ввів правові зміни, відповідно до яких особи, що заперечують геноцид та воєнні злочини, підлягатимуть кримінальній відповідальності.

У відповідь на це політичний лідер боснійських сербів Мілорад Додік погрожує вивести Республіку Сербську з судової системи, армії та системи оподаткування з федерального рівня – кроки, які розглядаються як передвісники відділення.

Аналітики Пол Стронскі та Енні Хаймс написали у доповіді для Фонду Карнегі за міжнародний мир у 2019 році, що метою російських операцій впливу є створення «дружніх до Росії місцевих виборців і важелів впливу, які могли б дозволити Москві перешкодити подальшій інтеграції в західну економіку, політичні чи безпекові структури».

«Щоб підтримати ці зусилля, Росія також прагне загострити політичні та соціальні розриви в кількох балканських країнах», — стверджують вони.

Наталі Фогель, дослідниця Європейського центру цінностей з політики безпеки, чеської організації, яка стежить за діяльністю Росії в Європі через свою платформу Kremlin Watch, розповіла BIRN, що вона вважає, що Фонд Горчакова зараз використовує кризу на Балканах.

«Я бачу, що вони точно повторюють на Балканах те, що вони робили в Німеччині кілька років тому. У Німеччині вони об’єдналися з російсько-німецьким форумом і провели це велике зібрання, де зібралися представники ЗМІ, колишні дипломати, політики, люди з різних областей, щоб обговорити, як, наприклад, нормалізувати відносини між Німеччиною та Російською Федерацією після того, що сталося в Україні», – сказала Фогель.

Росія анексувала український півострів Крим у 2014 році та підтримала повстання сепаратистів у східному регіоні Донбасу, що призвело до введення санкцій ЄС проти Москви та серйозної шкоди її відносинам з Берліном.

Туркало стверджував, що Фонд Горчакова є частиною «цілої мережі неурядових організацій», які ідентифікують себе як групи громадянського суспільства, але пов’язані з російським урядом і пропагують ті самі ідеї по всій Європі.

«Тому те, що обговорюється на форумах, організованих Фондом Горчакова, стає офіційним наративом усієї мережі НУО, і таким чином вплив посилюється», – сказав він.

Москва інвестує в дестабілізацію регіону, пишуть Туркало та Едіна Бечіревич у доповіді про російський вплив у Боснії та Герцеговині, опублікованій у 2020 році.

Вони зазначили, що пріоритети фінансування Фонду Горчакова визначають МЗС Росії та російські бізнес-магнати, і одна з його цілей – поширення його ідей серед молоді.

«Таким чином, оскільки Росія продовжує підтримувати цілі сепаратистів у Республіці Сербській, вона також прагне взаємодіяти з більш широкою аудиторією осіб, які можуть співчувати її зусиллям підірвати державний суверенітет Боснії», – попередили вони.

Переклад статті К.Шимкевич, оригінал публікації на сайті Balkaninsight

#Європа #світ #Балкани #БіГ #Сребрениця #воєнні_злочини