Протести в Ірані, спричинені обвалом економіки, стають смертельними

Майже тижневі протести в Ірані, спричинені економічним відчаєм, які швидко переросли у вимоги до масштабних змін, уже стали смертельними. Низка правозахисних організацій заявили, що кілька людей були вбиті силами безпеки, повідомляє The Washington Post.

Центр з прав людини в Ірані до п’ятниці підрахував шість вбивств, за словами речниці Бахар Гандехарі, тоді як Центр прав людини імені Абдоррахмана Боруманда в Ірані повідомив у соціальних мережах, що «щонайменше п’ять» протестувальників загинули внаслідок спрямованого вогню силовиків.

Організація Hengaw for Human Rights, яка зосереджується на курдських питаннях прав людини, повідомила, що наразі загинуло вісім осіб, серед яких 15-річний підліток. Усі загиблі були чоловіками, переважно у віці від 20 до 30 років.

Іранська влада наразі визнала лише одну смерть — Амірхесама Ходаяріфарда, який, за їхніми словами, був членом добровільної парамілітарної міліції «Басідж», розгорнутої для придушення протестів. Представник судової влади провінції Лорестан, де був убитий Ходаяріфард, заявив, що уряд «ідентифікує винних у цьому інциденті та розбереться з ними відповідно до закону».

Але Hengaw заявив, що Ходаяріфард був протестувальником і що влада тисне на його родину, щоб вона оголосила, що їхній син є членом «Басідж», зокрема через те, що повернення його тіла залежить від такої заяви.

The Washington Post не змогла незалежно підтвердити жодних заяв про вбивства, їхні обставини чи повідомлення про тиск уряду на родину Ходаяріфарда. Члени сімей людей, убитих державними силами, часто зазнають величезного тиску з боку уряду, щоб не розголошувати обставини смерті своїх близьких і не говорити з журналістами, що ускладнює журналістам перевірку заяв.

Деякі відео показують, як силовики стріляють у бік демонстрантів, і такі дії відповідають задокументованій схемі попередніх раундів протестів в Ірані, особливо останніх років. За даними Amnesty International, щонайменше 321 іранець загинув від рук сил безпеки під час масових протестів у листопаді 2019 року. Місія ООН з розслідування фактів встановила, що влада здійснила «непотрібне та непропорційне застосування смертельної сили» у відповідь на протести у 2022 році, спричинені вбивством жінки під вартою поліції.

Реакція влади на протести суперечить риториці президента Ірану Масуда Пезешкіяна, який заявив, що протестувальники мають законні вимоги, і сказав журналістам у четвер, що «якщо люди незадоволені нами, то винні ми».

Останні протести почалися в неділю з продавців в Ірані, чиї бізнеси постраждали від різкого знецінення іранського ріалу останніми тижнями. Демонстрації потім поширилися по всьому Тегерану та містах по всій країні, залучивши інші верстви іранського суспільства, зокрема студентів університетів.

Хоча протести почалися з економічних скарг, у відео зафіксовано протестувальників, які висловлювали більш фундаментальні вимоги, а також хвалили повалену монархію Ірану.

Президент Дональд Трамп у п’ятницю попередив Іран у соціальних мережах, що якщо Іран «жорстоко вбиває мирних протестувальників, за своєю традицією, то Сполучені Штати Америки прийдуть їм на допомогу. Ми готові до виходу». Білий дім не відповів на запит про коментар щодо того, яку саме допомогу мав на увазі Трамп.

Невдовзі після цього Алі Ларіджані, секретар Верховної ради національної безпеки Ірану, написав на X, що «з заяв ізраїльських чиновників і Дональда Трампа тепер зрозуміло, що відбувається за лаштунками. Ми розрізняємо позицію протестуючих торговців і дії деструктивних акторів, і Трамп повинен розуміти, що втручання США в цю внутрішню справу означатиме дестабілізацію всього регіону та знищення інтересів Америки.

Американський народ має знати — Трамп започаткував цей авантюризм. Вони повинні дбати про безпеку своїх солдатів».