Протести далекобійників в Ірані набирають обертів

Водії вантажівок в Ірані заблокували дороги та порти в середу в рамках свого страйку на знак протесту проти низьких зарплат, високих страхових тарифів та можливого підвищення цін на паливо, повідомляє The Washington Post.

Страйки, які почалися минулого четверга в південному портовому місті Бендер-Аббас, одному з головних транспортних і судноплавних вузлів країни, тепер поширилися по всьому Ірану. Протести поступово набирають обертів, підтримуються відомими дисидентськими голосами і можуть перерости в більш серйозні протести проти уряду.

Минулого тижня уряд Ірану оголосив про плани підвищити ціну на паливо для вантажівок з 4 центів за літр (15,14 цента за галон) до майже 50 центів за літр (близько 1,90 долара за галон) наприкінці червня. Володіючи величезними ресурсами нафти і газу, Іран має одні з найнижчих цін на паливо у світі. Середня ціна за галон бензину в Сполучених Штатах у середу становила 3,16 долара.

На відео, які циркулюють у соціальних мережах, видно черги вантажівок, припаркованих на узбіччях основних доріг. В Ірані заявили, що план спрямований на запобігання контрабанді палива до сусідніх країн. Паливо в сусідньому Пакистані коштує дорожче долара за літр (4 долари за галон).

Влада посилила зусилля з придушення страйку за допомогою арештів і залякувань, повідомили Iran International джерела, близькі до страйкарів, додавши, що сили безпеки викликали багатьох водіїв і затримали деяких з них.

Профспілка далекобійників у середу закликала до негайного та безумовного звільнення заарештованих, повідомивши про репресії в кількох провінціях, включаючи Ісфаган, Хормозґан, Фарс, Керманшах, Ардебіль та Хузестан.

У вівторок Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) у провінції Керман оголосив, що ліквідував «організовану мережу порушників безпеки», хоча не надав жодних подробиць. Транспортні засоби, пов’язані з КВІР, були помічені також при перевезенні вантажів, що, схоже, є спробою зірвати страйк.

Перед урядом постає логістичний та політичний виклик. Незважаючи на зусилля, спрямовані з 2018 року на посилення корпоративного контролю над галуззю вантажних перевезень — подвоєння кількості вантажівок, що належать компаніям, — більшість вантажівок залишаються в приватних руках.

Офіційні дані показують, що 552 000 водіїв експлуатують 433 000 вантажівок по всій країні. З них трохи менше 7% (близько 30 000) належать компаніям, а решта контролюється окремими власниками-операторами, багато з яких зараз приєдналися до страйку. До акції доєднаються робітники інших галузей.

Іранські офіційні особи оголосили в середу, що план впровадження багаторівневої системи ціноутворення на дизельне паливо був призупинений — що, схоже, є відповіддю уряду на страйк. «Усі аспекти розподілу палива будуть розглянуті за участю представників далекобійників», — заявив глава профспілки далекобійників Фіруз Ходей.

Багато з попередніх раундів антиурядових протестів в Ірані починалися як економічні протести з місцевих питань, включаючи демонстрації у 2017 та 2018 роках. Ці протести викликали жорстку реакцію з боку поліції та міліції «Басідж» — повністю добровольчих сил воєнізованої Революційної гвардії Ірану.

У 2019 році гнів з приводу того, що уряд скасував субсидію на бензин, також викликав загальнонаціональні протести. Понад 1000 людей було заарештовано, а в країні тимчасово відключили інтернет. У 2022 році країну також сколихнули протести через смерть 22-річної Магси Аміні, яка померла під вартою в Ірані після того, як поліція моралі затримала її за неправильне носіння хустки або хіджабу.

Цей страйк підкреслює зростаючий економічний тиск на Іран, який намагається домогтися звільнення від руйнівних санкцій у поточних переговорах зі Сполученими Штатами. Нафтовий сектор Ірану — джерело життєвої сили його економіки — постраждав від впливу американських санкцій щодо ядерної програми Тегерана, і це є одним із центральних питань, що обговорюються в ірано-американських відносинах.