Пливуча агресія РФ та Чорноморський Флот - Мілітарний. Чесні новини про армію, війну та оборону.

Пливуча агресія РФ та Чорноморський Флот

Пливуча агресія РФ та Чорноморський Флот
Пливуча агресія РФ та Чорноморський Флот

Сьогодні, 28 травня, 27 років тому Україна уклала низку угод із Російською Федерацією, що стосувалися Чорноморського Флоту: Угоду між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, Угодуміж Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов’язані з поділом Чорноморського флоту і перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту.

Цими Угодами Російська Федерація посилила свої впливи на Україну та паралельно послаблювала потенціал збройних сил України.

Умови Угод

Угода між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України передбачає собою, що загальна чисельність особового складу, кількість кораблів, суден, озброєнь та військової техніки Чорноморського флоту Російської Федерації, що знаходяться на території України, не будуть перевищувати рівнів, визначених в Угоді між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту ( 643_075 ) від 28 травня 1997 року. Російська Сторона щороку, до 1 січня, за погодженим Сторонами переліком інформує Українську Сторону про загальнучисельність особового складу та основні озброєння Чорноморського флоту Російської Федерації, що знаходяться на території України. Російська Сторона зобов’язується не мати ядерної зброї в складі Чорноморського флоту Російської Федерації, який знаходиться на території України.

Також Угода , що «військові формування здійснюють свою діяльність у місцях дислокації відповідно до законодавства Російської Федерації, поважають суверенітет України, дотримуються її законодавства та не допускають втручання у внутрішні справи України». Варто зауважити що російська Сторона зобов’язувалася відшкодовувати шкоду, «яка може бути завдана діями або бездіяльністю військових формувань чи особами з їхнього складу під час виконання ними службових обов’язків, громадянам або юридичним особам України, громадянам або юридичним особам третіх держав, які знаходяться на території України, в розмірах, установлених на під- ставі претензій, пред’явлених відповідно до законодавства України» (ст. 18).

Цього ж дня прем’єр-міністрами П. Лазаренком та В. Чорномирдіним було підписано Угоду між Україною і РФ про параметри поділу ЧФ передбачає собою, що Основна база Чорноморського флоту Російської Федерації знаходиться в м. Севастополі.Чорноморський флот Російської Федерації використовує також такі пункти базування і місця дислокації:

  • 31-й випробувальний центр  з відповідними об’єктамизабезпечення;
  • аеродром Гвардійське з об’єктами забезпечення;
  • військовий санаторій “Ялта” – у м. Ялта;
  • 830-й пост зв’язку та ретрансляції в м. Ялта і 1001-й пункт високочастотного зв’язку в населеному пункті Прибережне Судакського району, порядок використання яких визначається окремою угодою між міністерствами оборони Сторін;
  • 2436-й склад ракетного палива на станції Мамут.
  • Бойових літаків морської авіації наземного базування Чорноморського флоту Російської Федерації, що тимчасово знаходилася на території України, мало бути не більше 22 одиниць.

Угода між Урядом України і Урядом РФ про взаємні розрахунки, пов’язані з поділом ЧФ та перебуванням ЧФ РФ на території України передбачає собою, що Російська Сторона компенсує Українській Стороні вартість отриманих від неї кораблів, суден і плавзасобів згідно з ДодаткомN 4 до Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28 травня 1997 року ( 643_075 ) сумою 521,06 млн. доларів США і 50 відсотків вартості кораблів; суден і плавзасобів, виключених зі складу Чорноморського флоту з 3 серпня 1992 року, згідно із зазначеним Додатком сумою 5,449 млн. доларів США шляхом проведення протягом 1998 року взаємозаліків загальною  сумою 526,509 млн. доларів США в погашеннязаборгованості України за державними кредитами, наданими їй Російською Федерацією відповідно до міжурядових угод від 26 травня 1993 року ( 643_041 ) та від 20 березня 1995 року ( 643_062 ), яка підлягає погашенню до кінця 2007 року і визнаються Сторонами за станом на 28 травня 1997 року в сумі 3074,0 млн. доларів США з урахуванням відсотків за користування кредитами.Українська Сторона передає Російській Стороні в оренду земельні ділянки і розміщені на них об’єкти берегової інфраструктури, а також акваторію бухт в м.Севастополі іФеодосійському порту, зазначені відповідно в додатках N 2 і N 3 та картах N 1 і N 2 до Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту ( 643_075).

Протокол про додаткові заходи щодо виконання угод з Чорноморського флоту від 28 травня 1997 року передбачає собою, що Причали N N 4, 5, 6 в м. Феодосії, згадані в Додатку N 3 до Угоди про параметри поділу Чорноморського флоту (643_075),використовуватимуться Феодосійським морським торговельним портом за погодженням з начальником 31 Випробувального центру. Можливість такого використання цих причалів надаватиметься, коли вони не будуть зайняті для виконання завдань, пов’язаних з проведенням планових заходів частинами Чорноморського флоту Російської Федерації.

Всі ці угоди укладалися на двадцять п’ять років з 28 травня 1997 року з наступним автоматичним подовженням на наступні п’ятирічні періоди, якщо жодна зі Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення їх дії не пізніше, ніж за один рік до завершеннятерміну дії.

Продовження Угод, або так звані «Харківські угоди»

У 2010 році Україна і Російська Федерація підписали ще одну Угода між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, якою подовжують дію Угоди між Україною і Російською Федерацією  про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території  України (643_076) від 28 травня 1997 року, Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту (643_075) від 28 травня 1997 року і Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов’язані з розподілом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України (643_077) від 28 травня  1997 року на двадцять п’ять років з 28 травня 2017 року з наступним автоматичним подовженням на наступні п’ятирічні періоди, якщо жодна зі Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення їх дії не пізніше, ніж за один рік до завершення терміну дії.

Це так звані Харківські Угоди, які були підписані Віктором Януковичем та Дмітрієм Медвєєвим. Як зазначено в самій угоді, термін перебування флоту збільшено в обмін на здешевлення для України російського газу шляхом застосування знижки у вигляді анулювання митних зборів. Орендна плата за перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України починаючи з 28 травня 2017 р. мала складатися з платежів Російської Федерації Україні в розмірі 100 млн дол. США на рік, а також з додаткових коштів, які отримувалися б за рахунок зниження з дати набрання чинності цією Угодою ціни в розмірі до 100 доларів США від встановленої чинним контрактом між НАК «Нафтогаз» України і ВАТ «Газпром», на кожну тисячу кубометрів газу, що постачався б в Україну, виходячи з пільгового погодженого обсягу поставок, передбаченого згаданим контрактом, за такою формулою: при ціні 333 долари США і вище за 1000 куб. газу зниження складало би 100 доларів США, при ціні нижче за 333 долари США зниження мало б скласти 30% від такої ціни. Ці додаткові кошти підлягали б обліку за підсумками кожного календарного року, протягом якого застосовувалися б зазначені зниження, зростаючим підсумком і визнавалося б як зобов’язання України, що погашалися б шляхом виконання положень статті 1 цієї Угоди.

Підписання «Харківських» угод неоднозначно було сприйнято українською громадськістю і загострило стосунки між владою та опозицією. Так, наприклад, під час пленарного засідання Верховної Ради України між представниками опозиційних та провладних партій відбувалися сутички, а у день ратифікації «Харківських» угод у центрі Києва сталися сутичками між прихильниками опозиції, які виступали проти підписання угоди, та правоохоронцями. Лідери опозиції, виступаючи перед мітингувальниками, звинуватили Президента В. Януковича й парламентську більшість у державній зраді й закликали народ до всеукраїнських акцій непокори. Але 27 квітня угоду про подовження терміну перебування Чорноморського флоту у Севастополі ратифікувала Верховна Рада України, а 28 квітня її ратифікувала Рада Федерації РФ.

Отож, Харківські угоди підписували під приводом отримання Україною знижки на природний газ, проте на практиці жодних знижок надано не було. Навпаки, Російська Федерація спочатку штучно створювала та накопичувала борг України перед нею за поставку природнього газу, а потім в рахунок його погашення, у тому числі шляхом нібито надання знижки, фактично безоплатно розташовувала на території України свій флот.

Внаслідок цього вже у 2014 році військовослужбовці Чорноморського флоту РФ у взаємодії з іншими російськими підрозділами здійснили військову окупацію та подальшу анексію Автономної Республіки Крим, що призвело до тяжких наслідків у вигляді порушення територіальної цілісності України.

28 січня 2021 року Державне бюро розслідувань за погодженням з Офісом Генерального прокурора оголосили Віктору Януковичу підозру в державній зраді через підписання Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, підписану 21 квітня 2010 року в м. Харкові.

Віктора Януковича підозрюють, зокрема, в тому, що він, за попередньою змовою з вищими посадовцями Російської Федерації, надав тодішньому Президенту Росії Дмітрію Медведєву допомогу в проведенні підривної діяльності проти України. У результаті підписання так званих «Харківських угод» було збільшено особовий склад військ та військової техніки Збройних Сил РФ на території України замість підготовки до їх зменшення та виведення з території України.

На думку правоохоронців Янукович діяв у порушення вимог законів України та завдав значної шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та економічній безпеці України.

Денонсація Угод РФ

З початком Російської агресії 31 березня 2014 року Державна Дума Росії в односторонньому порядку денонсувала чотири міждержавні угоди з Україною про базування Чорноморського флоту РФ на території Криму. За федеральний закон «Про припинення дії угод, що стосуються перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України» одностайно проголосували 443 депутати нижньої палати російського парламенту. Представляючи документ у Держдумі, заступник міністра закордонних справ Росії Григорій Карасін сказав: «На сьогодні відсутні будь-які підстави для продовження правовідносин щодо розміщення об’єкта і персоналу Чорноморського флоту РФ в Україні, включаючи зобов’язання російської сторони з надання українській стороні оплати або іншої компенсації або відшкодування».

Зовнішньополітичне відомство Російської Федерації офіційно інформувало Міністерство закордонних справ України дипломатичними нотами від 28.03.2014, 02.04.2014 та 23.04.2014 про намір російської сторони припинити дію двосторонніх угод з питань тимчасового перебування Чорноморського флоту РФ на території України.

Зокрема, в ноті вказано, що російська сторона готова передати Україні військове майно Збройних сил, яке залишилось у Криму.

21 травня 2014 року прем’єр-міністр РФ Дмитро Медведєв доповів президенту РФ Володимиру Путіну на засіданні Радбезу РФ, що Україна винна Росії 11 млрд доларів за денонсацію харківських угод, оскільки Крим росіяни вважають своєю територію.

«Вважаю, що абсолютно правомірно поставити питання про відшкодування цих коштів з бюджету України, що можна зробити в судовому порядку, базуючись на нормах денонсованої угоди», – запропонував Медведєв.

Позиція МЗС

З огляду на недружні кроки російської сторони всупереч нормам міжнародного права, МЗС України, відповідно до статті 65 та, враховуючи положення статей 54, 56, 61 і 62 Віденської конвенції «Про право міжнародних договорів» 1969 року, нотами від 02.04.2014, 09.04.2014 та від 21.05.2014 офіційно висловило заперечення щодо одностороннього припинення Росією дії згаданих угод.

Крім цього, МЗС неодноразово закликало російську сторону до вирішення спірних питань, що стосуються згаданих угод, відповідно до процедур, передбачених зазначеною Віденською конвенцією, підтверджуючи готовність до врегулювання ситуації шляхом двосторонніх переговорів або в інший спосіб, відповідно до пункту З статті 65 цієї Конвенції.

До цього часу реакції російської сторони на згадані пропозиції не надходило.

МЗС України виходить з того, що вищезазначені у пункті 1 міжнародні договори залишаються чинними у правовідносинах між Україною та РФ відповідно до міжнародного права.

Поширити в соцмережах:

ПІДТРИМАЙ РОБОТУ РЕДАКЦІЇ "МІЛІТАРНОГО"

Приватбанк ( Банківська карта )
5169 3351 0164 7408
Рахунок в UAH (IBAN)
UA043052990000026007015028783
ETH
0x6db6D0E7acCa3a5b5b09c461Ae480DF9A928d0a2
BTC
bc1qv58uev602j2twgxdtyv4z0mvly44ezq788kwsd
USDT
TMKUjnNbCN4Bv6Vvtyh7e3mnyz5QB9nu6V