В 1968 році уряди Франції та ФРН ініціювали спільний проект створення легкого реактивного навчально-бойового літака. ПС Франції збирались замінити ними застарілі навчальні машини «Локхід» Т-33, а бундеслюфтваффе потребували бойового літака для заміни легких мисливців-бомбардувальників «Фіат» G.91.

Проєктування здійснювалось трьома консорціумами на конкурсних засадах. В липні 1970 р. переможцем визнали проект ТА501 розробки французьких фірм «Бреге» і «Дассо» (згодом об’єднались в AMD) і німецької «Дорньє». Початкові плани ФРН і Франції передбачали закупівлю по 200 літаків.

Для випробувань виготовили чотири прототипи – два у Франції в варіанті навчально-бойового літака (перший з них вийшов на випробування 26 жовтня 1973 р.) і два у ФРН у варіанті легкого штурмовика (перший випробувався з 9 січня 1974 р.).

Постачання серійних машин у варіантах «Альфа Джет» А для ПС ФРН і «Альфа Джет» Е для ВПС Франції почалось у 1978 році. До 1983 р. люфтваффе отримали 175 літаків. Постачання 176 машин ВПС Франції завершилось у 1985 р.

Літак «Альфа Джет» – це двомоторний двомісний високоплан з крилом помірної стрілоподібності й нормальним хвостовим оперенням. Кабіна екіпажа – тандемна.

Літаки ПС Франції обладнані катапультними кріслами «Мартін-Бейкер» Мк.4, які гарантують безпечне катапультування на швидкості не менше 166 км/год, німецькі літаки – кріслами «Стенсел» SIIIS (забезпечують катапультування на нульовій швидкості й висоті).

Двигуни – безфорсажні ТРДД SNECMA «Ларзак» 04С-6 французького виробництва тягою по 1350 кгс. Літак має просту та надійну гідравлічну систему управління, яка забезпечує добру керованість в усьому діапазоні висот і швидкостей польоту.

Прицільно-навігаційне обладнання забезпечує бойове застосування літака тільки за простих погодних умов і за візуальної видимості цілі. Літак обладнаний оптичним прицілом з індикацією на лобовому склі. Система управління зброєю дозволяє безперервно розраховувати й відображати точку падіння боєприпасів при бомбометанні, пускові ракет і стрільбі з гармати по наземних цілях, вести вогонь з гармати по повітряній цілі з врахуванням поправки на ракурс, а також застосовувати зброю вручну, без використання обчислювача. «Альфа Джет» обладнаний радіостанціями КХ і УКХ діапазонів, радіокомпасом, радіовисотоміром, системою розпізнавання «свій-чужий».

Озброєння масою до 2250 кг розміщується на п’яти зовнішніх вузлах – підфюзеляжному, призначеному для підвіски контейнера з 30-мм гарматою DEFA 553 або 27-мм «Маузер» ВК (боєкомплект 150 снарядів) і чотирьох підкрильних. Літак може застосовувати КР класу «повітря-поверхня» AGM-65 «Меврік», КАБ з лазерним наведенням, звичайні авіабомби та некеровані ракети.

Бундеслюфтваффе озброїли «Альфа Джетами» три мисливсько-бомбардувальні ескадри: JBG 41 (авіабаза Хузум), JBG 43 (Ольденбург) і JBG 49 (Фюрстенфельдбрук). Крім того, такі літаки отримав навчальний центр в Португалії, на авіабазі Бежа. В цій країні діяли менш жорсткі обмеження на польоти бойової авіації на над малих висотах, завдяки чому німецькі льотчики могли відпрацьовувати пілотування в умовах, максимально наближених до бойових. В разі оголошення мобілізації на базі техніки й особового складу цього центру розгорталась четверта ескадра «Альфа Джетів» – JBG 44.

У ПС Франції «Альфа Джети» служили лише як навчальні літаки. Запроваджена в 1980-х рр. система підготовки пілотів бойової авіації включала чотири етапи, на двох з яких використовувались саме «Альфа Джети».

Пройшовши початкову підготовку на поршневих літаках ТВ.30 «Епсилон» і основну на реактивних «Мажистерах» (у 1990-х рр. замінених турбогвинтовими ЕМВ-312F «Тукано»), курсанти пересідали на «Альфа Джети». В 314-й авіагрупі (п’ять ескадрилей; авіабаза Тур) вони проходили підвищену підготовку, а згодом відпрацьовували бойове застосування у 8-й навчальній винищувальній ескадрі (дві ескадрильї; авіабаза Казо). З 1981 р. на «Альфа Джетах» літає пілотажно-демонстраційна група «Патруй де Франс» (місце постійної дислокації – Салон-де-Прованс). У 2024 р. парк «Альфа Джетів» ПС Франції налічував 45 машин (решта замінені турбогвинтовими літаками РС-21). 27 з них служать в навчальній ескадрильї ЕЕ 3/8 «Кот д’Ор» (Казо) і випробувальній ЕСЕ 1/30 «Кот д’Аржен», решта закріплені за групою «Патруй де Франс».

Першою країною поза пулом розробників, яка отримала літаки «Альфа Джет», стала Бельгія. У 1978-1980 рр. фірма SABCA склала за ліцензією 33 такі машини, які отримали позначення «Альфа Джет» 1В і були прийняті на озброєння бельгійських ВПС як навчальні.

З 2000 року ці літаки пройшли модернізацію до рівня «Альфа Джет» 1В+, в рамках якої отримали ІНС на лазерних гіроскопах, приймач супутникової навігаційної системи GPS, а також оновлене обладнання кабіни.

У 2016 р. в строю ПС Бельгії залишалось 26 таких літаків у складі 11-ї навчальної ескадрильї. Дислокувалась вона у Франції, на авіабазі Казо – разом з французькими навчальними авіачастинами, які експлуатують «Альфа Джети». Однак у 2019 р. Бельгія списала свої «Альфа Джети».

На початку 1980-х рр. 30 літаків «Альфа Джет» MS1 отримали ПС Єгипту (26 з них були складені за ліцензією). Єгипет отримав також 15 машин MS2 (включаючи 11, складених за ліцензією). Ця модифікація, прототип якої вперше піднявся в повітря 9 квітня 1982 р., відрізняється потужнішими двигунами «Ларзак» 04С-20 тягою 1440 кгс та вдосконаленим прицільно-навігаційним комплексом. В Єгипті «Альфа Джети» використовуються як легкі штурмовики. Ними укомплектовані 56-та і 57-ма ескадрильї 308-го тактичного винищувального авіакрила (авіабаза Ель Мансура). У 2023 р. в строю лишалось 36 таких літаків. Крім Єгипту шість літаків «Альфа Джет» MS2 отримав Камерун.

Літаки «Альфа Джет», які відповідають французькому стандарту, постачались ПС Кот-Д’Івуару (сім машин), Того (п’ять) і Марокко (24). У перших двох країнах (як і в Камеруні) вони використовувались, головним чином, як штурмовики, а в Марокко служать як навчальні у Школі бойової авіації (авіабаза Мекнес). Станом на 2023 р. в Кот-Д’Івуар літаків «Альфа Джет» вже не залишилось, ПС Марокко продовжують експлуатацію 19 машин, Камеруну – п’яти, Того – чотирьох. Катару поставили шість літаків «Альфа Джет» С (вже списані), а Нігерії – 24 «Альфа Джет» N. Усі експортовані літаки були виготовлені у Франції (за винятком нігерійського замовлення – його виконало німецьке підприємство). Таким чином, загальна кількість виготовлених літаків «Альфа Джет» склала 504 машини.

Люфтваффе в рамках скорочення бойового складу після закінчення «холодної війни» списало всі свої «Альфа Джети» у 1992-1998 рр. Відносно нові літаки користувались попитом на ринкові авіаційного «секонд-хенду». В 1993 р. 50 машин отримала Португалія – вони замінили навчально-бойові літаки Т-38А і мисливці-бомбардувальники G.91/R в 103-й і 301-й ескадрильях (авіабаза Бежа). Згодом 301-шу АЕ переозброїли мисливцями F-16, а в 103-й у 2016 р. залишалось в строю 15 «Альфа Джетів». Списали їх 2018 р.

25 колишніх німецьких літаків в 1999 р. придбав Таїланд. У цій країні «Альфа Джети» замінили OV-10 «Бронко» і використовуються для повітряного патрулювання кордонів. В складі 231-ї штурмової АЕ у 2023 р. залишалось 19 літаків «Альфа Джет».

Досить багато колишніх німецьких «Альфа Джетів» придбали приватні фірми, які виконують завдання забезпечення бойової підготовки за контрактами з військовими відомствами – швейцарська RUAG (22 літаки), канадська «Топ Ейсіз Інк.» (16 машин), британська «Кінетік» (12). Пізніше «Топ Ейсіз Інк.» викупила літаки «Кінетік» і придбала 25 «Альфа Джетів» в Бельгії. Частина з них повертається на військову службу – кілька колишніх цивільних літаків «Альфа Джет» поповнили парк ПС Нігерії. В цій країні «Альфа Джети» активно використовуються в операціях проти ісламістів. Зараз в строю нігерійський ПС залишається 9-12 літаків цього типу, ще кілька машин знаходиться у непридатному для польотів стані.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 4731 2196 4166 1818