МиГ-29К — палубний винищувач СРСР - Мілітарний. Чесні новини про армію, війну та оборону.

МиГ-29К — палубний винищувач СРСР

МиГ-29К — палубний винищувач СРСР
МиГ-29К — палубний винищувач СРСР

У 1978 р. конструкторське бюро ім. А. Мікояна виступило з ініціативою створення на базі винищувача МиГ-29 палубного літака МиГ-29К. Передбачалось, що ці літаки доповнять у складі авіагруп нових радянських авіаносців важчі й дорожчі винищувачі Су-27К (так само, як це мало відбутись у з’єднаннях винищувальної авіації ВПС).

Після тривалого періоду попередніх розробок повномасштабне проектування МиГ-29К (літак «9-31») розпочалось у 1984 р. Тепер у його основу була покладена конструкція не базового МиГ-29, а удосконаленого варіанту МиГ-29М. Палубний винищувач отримав крило збільшеного розмаху із складаними консолями, посилене шасі, посадковий гак. В конструкції широко застосували композитні матеріали (на них припадає 20 % планеру). Кількість пілонів для підвіски озброєння під кожною консоллю збільшилась з трьох до чотирьох. На літакові збільшили запас палива і встановили систему дозаправки в повітрі. Від гальмівного парашуту відмовились. МиГ-29К (як і Су-27К) не пристосований для старту з катапульти авіаносця – він стартує з трампліна.

На літак встановили систему управління озброєнням СУВ-29К з РЛС Н010 «Жук», створеною для винищувача МиГ-29М. Двигуни РД-33К теж взяли від МиГ-29М, але доопрацювали, запровадивши крім форсажного режиму ще додатково надзвичайний режим, тяга на якому становила 9400 кгс.

Прототип МиГ-29К вперше піднявся в повітря 23 червня 1988 р., а восени 1990 р. почались випробування другої дослідної машини. На той час МиГ-29К розглядався уже не як доповнення Су-27К, а як його конкурент. Су-27К за термінами створення дещо випереджав МиГ-29К, а коли у 1992 р. було ухвалено рішення про припинення закупівель МиГ-29 для ВПС Росії, це поклало край і програмі створення МиГ-29К.

«Реанімували» проєкт на початку ХХІ століття завдяки Індії. Ця країна у 2001 р. уклала контракт про придбання авіанесучого крейсера «Адмірал Горшков» (колишній «Баку»), що передбачав переобладнання його у авіаносець для літаків з трамплінним стартом. У зв’язку із цим Індія в 2004 р. замовила 16 літаків – 12 одномісних МиГ-29К («9-41») і чотири двомісних МиГ-29КУБ («9-47»). У січні 2010 р. Індія додатково замовила ще 29 МиГ-29К (25 одно- і чотири двомісних).

Оновлений МиГ-29К обладнується двигунами РД-33МК тягою на надзвичайному режимі 9000 кгс і чотириканальною електродистанційною системою управління. Засоби відображення інформації включають три багатофункціональних індикатори, а також індикатор на тлі лобового скла. Літаки індійського замовлення комплектуються РЛС «Жук-МЕ» (дальність виявлення повітряних цілей сягає 120 км; радар може одночасно супроводжувати десять цілей і наводити ракети на чотири з них). Частина їхнього БРЕО – індійського та західного виробництва (супутникова навігаційна система «Сігма-95», нашоломний приціл «Топсайт Е», комплекс РЕБ та ін.). Вбудоване озброєння – 30-мм гармата ГШ-301 (боєкомплект 150 снарядів). На зовнішніх вузлах літак може нести навантаження масою до 5500 кг. Воно включає КР класу «повітря-повітря» Р-27, Р-77, Р-73, «повітря-поверхня» Х-25МЛ/МП, Х-29Т, ПКР Х-31А, Х-35У, а також авіабомби і блоки НАР.

Індійське замовлення на 45 літаків було виконане упродовж 2009-2016 рр. (власне, реально виготовили 46 машин – один МиГ-29КУБ був втрачений у катастрофі у 2011 р., до передачі замовникові, і замість нього збудували ще одну машину). Літаками укомплектували 300-ту і 303-тю ескадрильї авіації ВМС (переозброєні, відповідно, у 2016 і 2013 рр.), які базуються на аеродромі Даболім (Гоа). МиГ-29К входять до авіагрупи авіаносця «Вікрамадітья» (таку назву в Індії отримав «Адмірал Горшков»), який був переданий ВМС Індії наприкінці 2013 р. На ньому може одночасно базуватись до 24 МиГ-29К. Ці ж літаки використовуються і на новому авіаносці «Вікрант», побудованому в Індії і введеному до бойового складу у вересні 2022 р.

У 2016 році індійська Рахункова палата піддала МиГ-29К критиці. У доповіді відзначали проблеми з експлуатацією двигунів, електродистанційною системою управління, а також відхилення у якості виготовлення планеру. Як наслідок, відзначалася низька справність парку МиГ-29К ВМС Індії: від 15,93 до 37,63 % для МиГ-29К та від 21,30 до 47,14 % для МиГ-29КУБ. З 65 двигунів РД-33МК, отриманих від виробника, як мінімум 40 було виведено з експлуатації. Чотири літаки втрачено в катастрофах (МиГ-29КУБ у 2019 і 2020 р., МиГ-29К у 2020 і 2022-му). Як результат, для заміни палубних МиГ-29 ВМС Індії замовили французькі винищувачі «Рафаль».

Винищувач МиГ-29К викликав інтерес і в російських військових. Доопрацювання, здійснені на вимогу Індії, перетворили його у багатоцільовий бойовий літак генерації «4++», який за низкою параметрів переважає палубний винищувач Су-33 (останній, зокрема, не може застосовувати високоточну зброю класу «повітря-поверхня»). Тому ВМФ Росії замовили створення «русифікованих» варіантів палубного винищувача – одномісного МиГ-29КР і двомісного МиГ-29КУБР. Головною їх відмінністю від індійських машин є заміна компонентів БРЕО західного й українського виробництва російськими.

В лютому 2012 р. ВМФ Росії замовив 20 винищувачів МиГ-29КР і чотири МиГ-29КУБР. Спочатку ними передбачалось замінити Су-33, однак у 2015 р. було ухвалене рішення про комплектування МиГ-29КР/КУБР нової частини – 100-го корабельного винищувального авіаполку; у 279-му полкові на озброєнні лишились Су-33. Російське замовлення було виконане упродовж 2013-2015 рр. У листопаді 2016 – січні 2017 рр. чотири літаки МиГ-29КР/КУБР в складі авіагрупи авіаносця «Адмірал Кузнєцов» брали участь в операції в Сирії. 13 листопада 2016 р. один МиГ-29КУБР був втрачений після невдалої спроби посадки на авіаносець. З 2023 р. відзначена участь літаків 100-го полку в агресії проти України. Для цього частину машин передислокували з постійної бази (Сєвєвроморск-3) на аеродроми Криму.

Характеристики МиГ-29К
Розмах крила (у складеному стані), м 11,99 (7,8)
Довжина літака, м 17,37
Висота літака, м 5,18
Площа крила, кв. м 42
Двигуни, тип х кількість 2хРД-33МК
Тяга двигуна, кгс:

– максимальна

– на форсажі

– на надзвичайному режимі

 

5400

8700

9400

Маса, кг:

– порожнього літака

– нормальна злітна

– максимальна злітна

 

14 000

18 550

24 500

Максимальна швидкість, км/год:

– поблизу землі

– на висоті

 

1400

2200

Максимальне число М 2,15
Практична стеля, м 17 500
Максимальна дальність польоту (з ППБ), км 2000 (4000)

 

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки:  https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9

Поширити в соцмережах:

ПІДТРИМАЙ РОБОТУ РЕДАКЦІЇ "МІЛІТАРНОГО"

Приватбанк ( Банківська карта )
5169 3351 0164 7408
Рахунок в UAH (IBAN)
UA043052990000026007015028783
ETH
0x6db6D0E7acCa3a5b5b09c461Ae480DF9A928d0a2
BTC
bc1qv58uev602j2twgxdtyv4z0mvly44ezq788kwsd
USDT
TMKUjnNbCN4Bv6Vvtyh7e3mnyz5QB9nu6V