Більше відео тут: https://t.me/MiddleEastinUkrainian

Регіон Північно-Східної Сирії під керівництвом Сирійських демократичних сил (SDF) схвалив оновлений «Суспільний договір», який виступає в якості конституції регіону, і який був вперше затверджений у 2014 році. Він набуває чинності без публічного референдуму.

«Суспільний договір» встановлює демократичну, екологічну та соціально-прогресивну політичну систему з акцентом на права та свободу жінок. Він гарантує права для курдського, сирійського та ассирійського народів, одночасно відкидаючи примусові демографічні зміни.

Основою економіки є комунальна власність на ресурси та самозабезпечення. Базові послуги, такі як охорона здоров’я та освіта, захищені від приватизації. Договір також підтверджує права на самооборону та збереження культури при дотриманні верховенства права, незалежності судової системи.

За прикладом традиційної конституції Договір встановлює свій прапор – Демократичної автономної адміністрації Північної та Східної Сирії, який  піднімається поряд з прапором Сирійської Демократичної Республіки. Він має логотип і це регулюється законом. Нагадаю, що та територія Сирії яка знаходиться під владою асада називається – Сирійська арабська республіка.

В останній, 36 статті договору сказано, що «Демократична автономна адміністрація на півночі та сході Сирії зобов’язується звільнити окуповані території та повернути їх населення на свої території». Знов ж таки нагадаю, що курди вважають території півночі Сирії, які зараз знаходяться під турецькою окупацією в межах операцій ЗС Туреччини «Оливкова гілка», «Щит Євфрату» та «Джерело миру» своїми.  Прямо зараз, за підтримки і за фінансування турецької влади в цих регіонах відбувається масштабне будівництво нових сіл та містечок для розселення тієї частини сирійців, які вимушено покинули території підконтрольні асаду.

З цього виходить, що своїм «Суспільним договором» прихильники Курдської Рожави фактично забезпечують постійний казус-беллі, як з Туреччиною так і з режимом асада. І якщо з турками все більш менш зрозуміло, бо значний вплив Робітничої партії Курдистану як на силові так і на політично-адміністративні органи СДС  не залишають шансу на порозуміння, то до цього моменту відносини з асадитами були більше прогнозованими. Вони покладалися на спільний економічний зиск від контрабанди пального, оскільки під контролем курдів залишається більшість природних копалин Сирії.

Що з «Суспільного договору» вийде на практиці – сказати поки важко. Він може з такою же ймовірністю стати простим декларативним папірцем, як і попередній, або перетворитися  на керуючий документ, який змінить загальну картину відносин в регіоні.

Якщо вдатися трішечки в конспірологію, до поява подібних заяв навряд чи була б можлива без згоди американців, які є основними спонсорами та військовими союзниками курдів. І без підтримки США весь проект Рожава був нездійсненим. Отже варіантом, перетворення «Суспільного договору» на дієвий документ, може бути домовленість між американцями та курдами про військову допомогу в боротьбі з «Хезболлою» і відповідно з асадом в Сирії, в той час як Вашингтон допоможе «вирішити питання» з турками.

Це може бути лише попередніми планами, яким так і не судиться втілитися у життя, однак, безумовно, війна в Газі і небезпека яку становлять іранські проксі сили в регіоні зрушили цей процес з місця. Вочевидь, що американці продовжать більш активно розвивати проект «Рожави», як буферу на кордоні Іраку та Сирії та паралельно працювати з сирійськими арабами над проектом «Сирійської Демократичної Республіки», який має з рештою стати суперником ісламської Сирії, яку намагається побудувати Туреччина.