Кров на кресленнях: чия техніка допомагає Росії будувати ракети

Незважаючи на санкції, росії все ще вдається отримувати сучасну закордонну техніку і устаткування по лізінговим схемам. Суть цих схем – довготривала оренда майна з правом подальшого викупу. Обладнання  має подвійне призначення і  використовується заводами російського військово-промислового комплексу. Ці товари переважно створені для цивільних підприємств, але з їх допомогою також можна робити зброю, компоненти до неї, прилади для розвідки та спостереження. Саме так агресор тримає на плаву свій військово-промисловий комплекс. У базі даних Головного управління розвідки Міністерства оборони України вже є 50 зразків обладнання поставлених до рф в рамках таких схем.

Лізинг завдяки “партнерам”

Для обходу санкцій на закупівлю верстатів та мікроелектроніки, росія активно використовує мережу фіктивних лізингових компаній у юрисдикціях, що не приєдналися до санкцій. Згідно з діючим списком Мінфіну США, росіянам допомагають такі держави, як Казахстан, Киргизстан, Об’єднані Арабські Емірати, Туреччина, КНР, Індія, Тайвань, Таджикистан, Узбекистан. Сполучені Штати наклали додаткові санкції на деякі з цих юрисдикцій у вересні 2025 року.

Типова схема працює наступним чином: верстат закуповується нібито в оренду для російських підприємств і реєструється, як щось “мирне”, що не потребує експортного контролю. Щойно техніка перетинає кордон, то вже назавжди залишається в рф.

Виробники можуть навіть не знати, що їхнє устаткування працює на вбивство українців, бо росіяни вимикають GPS-трекери або завозять техніку на заводи частинами і збирають її вже на місці, зламуючи коди доступу.

росія критично потребує західних технологій, зокрема станків та верстатів, бо “домашнє” верстатобудування не здатне забезпечити необхідну точність та якість, потрібні для виготовлення складної зброї. Не кажучи вже про швидкість – російський ВПК лише нарощує темпи виробництва.

Верстати війни

Серед 50 зразків обладнання, опублікованих на сайті ГУР, можна виділити три станки, критично важливі для виробництва російської зброї. Вони походять з Чехії, США та Китаю.

Наприклад, в руках росіян опинилися чеські установки гідроабразивного різання. Ними розрізають специфічні матеріали, такі як титан, сплави чи композити і таким чином, уникають термічного впливу на метал. У контексті війни проти України, вони задіяні у виробництві для ракетних військ стратегічного призначення.

А от американський фрезерний верстат JVM-360LS CNC в руках військових інженерів рф перетворився на виробника деталей для ракет Х-101, які запускають російські стратегічні бомбардувальники по мирним українським містам (виробник МКБ “Радуга”). Це, насамперед, елементи двигунів та корпусу.

І, звісно, ніяк не можна без “братньої допомоги” Китаю. Тут відзначилась компанія TAYU Machinery, яка виробляє обладнання для лиття пластмас під великим тиском, з чого виходять надміцні полімери. Це потрібно, щоб російська цілодобова розвідка мала тепловізійні приціли та системи наведення (щоб, знову ж таки, точніше бити шахедами та артилерією).

Продовження санкційного тиску

Далі логічно постає питання – а що можна зробити, щоб перекрити російському ВПК “кисень”? Ці 50 “засвічені” верстати – лише крапля в морі. У 2023 році рф імпортувала з Німеччини через треті країни понад 300 одиниць такого устаткування для виробництва зброї та артбоєприпасів. І це, на секундочку, в країні під діючими санкціями!

Такі сучасні верстати стоять на заводах “Камаз”, “Парсек” та інших, що виробляють продукцію для армії агресора. Повністю заблокувати ці ланцюжки постачання важко, оскільки далеко не всі етапи можна проконтролювати. Але українські спецслужби продовжують слідкувати за ними та інформувати про нові “лазівки”.

Влітку 2025 року, Київ передав іноземним партнерам список компаній, які поставляють верстати до рф, з проханням накласти на них санкції.

Президент Володимир Зеленський тоді у заяві перерарахував: “15 фірм з Тайваню, 13 – німецьких, 8 – чеських, 6 – з Південної Кореї, три фірми – з Японії та одна американська, яка “трохи поставляє компоненти”. Загалом, Служба зовнішньої розвідки відправила інформацію у 26 країн. Президент наголосив, що сучасну техніку можна віддалено вимикати, коли вона опиняється на підсанкційній території.

4 січня 2026 року держава Україна оголосила про санкційні обмеження проти 95 осіб та 70 компаній, задіяних у постачанні продукції для російського ВПК. Це стосується засобів РЕБ, мікроелектроніки та зв’язку, а також металургійних заводів, щоб сповільнити російську військову машину.

Ці кроки направлені на подальшу ізоляцію агресора та руйнування ланцюжків постачання критичних компонентів. Оскільки ще багато російських компаній, задіяних у виробництві зброї, не під санкціями (щоб зібрати той самий “орєшнік”, росія потребує 39 компаній, з них 21 досі не під обмеженнями), тиск на росію має тривати і далі, до системного виснаження військово-промислового потенціалу ворога.