Давно збирався проаналізувати? які ж АСУ вогнем артилерії сьогодні експлуатують партнери в НАТО. Власні АСУ мають ЗС США (AFADS), ФРН (ADLER), Франції (ATLAS), Британії (BATES), Норвегії (ODIN, ясен пень, хто ще у вікінгів по питаннях грому і блискавок?! Да, без шведів не обійшлося), Італії (SIR), Польщі (TOPAZ). Для повноти картини згадаємо Ізраїль та Залісся.

Якщо не чіпати останніх, то АСУ артилерії вирішують такі питання:

• координація дій засобів вогневого ураження з системами розвідки;
• оптимізація розподілу цілей;
• управління системами вогневої підтримки бойових дій з’єднань і частин з урахуванням тактичної
• обстановки, що складається, або за заздалегідь запланованим сценарієм;
• автоматизоване оброблення розвідувальних відомостей;
• доведення наказів і розпоряджень;
• управління силами та засобами артилерійської розвідки;
• вибір оптимальних місць розгортання постів і позицій засобів артилерійської розвідки;
• топогеодезична прив’язка ВП, КСП, постів та позицій артилерійської розвідки;
• управління і контроль матеріально-технічного забезпечення артилерійських підрозділів.

Для тих, хто стукається у двері завтрашнього дня, є набір вимог для розробки АСУ вогневою підтримкою:

• STANAG 4537 (NATO ARMAMENTS BALLISTIC KERNEL (NABK) AND OTHER SHARABLE FIRE CONTROL SOFTWARE) – стандарт розробки АСУ управління вогневою підтримкою на основі так званого балістичного ядра НАТО (не використовуються таблиці стрільби, замість цього математично описано рух твердого тіла у повітрі по балістичній траєкторії);
• Adatp3 (APP11) (встановлює формат текстових повідомлень в АСУ, їх в РВА НАТО десь з 400);
• сумісність з платформою ASCA (Artillery Systems Cooperative Activities, інтерфейс, котрий забезпечує обмін даних під час дій у складі багатонаціональних сил);
• можливість використання VMF (змінний формат повідомлення);
• відповідність артилерійським процедурам AArtyP (NATO LAND-BASED FIRE SUPPORT PROCEDURES);
• використання метеорологічних даних, що відповідають STANAG 4082, STANAG 6022.

І ось тут, панове, слід зупинитися і спитати розробників різних «Оболоней» – «А у вас все дотримано?». І сумно подивитися за обрій, закурити, взяти бандуру і заспівати про те, як ми далекі «від стандартів НАТО».

Коротенько про те, у кого що:

США: AFADS (котра змінила Taсfire). Хлопцям з Raytheon – черговий респект, не пошкодували 400 млн. баксів на розробку. Вирішує всі питання, але функції відображення даних для стрільби на бойових машинах, їх орієнтування та визначення координат здійснюються іншими системами. Сильна сторона – щільна інтеграція із загальновійськовими системами планування та управління боєм в усіх ланках до корпусу включно, забезпечено взаємодію з передовими авіанавідниками, ударними вертольотами та штурмовиками, кораблями, що здійснюють вогневу підтримку, та десантними кораблями, АСУ РЕБ, розвідки та багато чим ще (до 80 систем управління іншими військами та зброєю). Не думаю, що Raytheon лоханувся та загубив обмін даними з метеостанціями, хоча напряму ніде таких даних не знайшов. AFADS схвалена для продажу за кордон.

ФРН: ADLER ІІ (Artillerie-, Daten-, Lage- und Einsatz-Rechnerverbund). Система забезпечує зв’язок між розвідувальними системами та вогневими підрозділами, забезпечує обмін інформацією між командною та інформаційною системами Сухопутних військ (FüInfoSys H). Трохи застаріла, ведуться роботи над ADLER ІІІ та зовсім перспективною EAFLS. До речи, Литва купляє ADLER ІІІ (вже купила дивізіон PzH-2000, вгадуємо, хто радить з питань розвитку литовської артилерії). Вибір литовців особисто я підтримую, це одне з найкращого, що в Європі сьогодні можна придбати.

Франція: ATLAS (L’automatisation des tirs et liaisons de l’artillerie sol/sol). Розробник – THALES. Прийшла на зміну АСУ ATILA. Система забезпечує управління та автоматичну передачу інформації між КП полку та артилерійськими підрозділами щодо вогневих задач, команд, розвідувальних даних та логістики. Здійснює оптимізацію розподілу цілей між вільними підрозділами. Розрахунок даних для стрільби проводиться на КП батареї (до речи, розгортаються на вогневих позиціях, а не на передньому краї). ATLAS для підрозділів РСЗВ дещо інакша та називається ATLAS-LRM. Щодо логістики – обмін інфою лише про наявність та витрату боєприпасів. Розвіддані – геопросторова інформація та батареї противника, інше не відображається (не знаю чому). Чітко прописано, що бере метеодані від станції CHIROCCO.

Польща: TOPAZ. 5 млн. злотих. Скромно, але зі смаком. Вважається, що розробка цієї АСУ потужно штовхнула всі артилерійські розробки Польщі вперед. Воєнні почали самі в 1994, але в 1997 зрозуміли, що якось має не так бути і створили фірму WB Electronics, котра і розробила АСУ. Вже в ті часи промисловці зрозуміли, що без АСУ – ніяк, і стали запрошувати WB Electronics ставити АСУ на свої гармати-міномети. Електронщиками було інтегровано систему попередження про вороже опромінювання SSP-1 Obra-3, датчик температури ствола гармати, радар вимірювання початкової швидкості й інерційну навігаційну систему TALIN 5000. TOPAZ підняли до рівня комплексного рішення для модулю Regina (управління вогневою підтримкою дивізії). Сьогодні кожна гармата, що обладнана TOPAZ, має власну систему навігації й балістичний комп’ютер, що за необхідності дозволяє виконувати вогневі завдання автономно. У 2016 WB Electronics увійшла до пулу компаній, що поставлять Війську Польському 4 дивізійні комплекти Regina на 4,6 млрд. злотих. Мовчки заздримо. У TOPAZ реалізовано функцію обчислення застосування боєприпасів по стандарту STANAG 4537 “NATO Indirect Fire Appreciation Kernel”, визначення даних для стрільби по стандарту STANAG 4355 “The Modified Point-Mass Trajectory Model”, але для просування експорту у східному напрямку реалізовано STANAG 4119 “Standard Firing Tables Format” (наші ріднесенькі таблиці стрільби). Сцуко, ось чого вони змогли, а ми – з бусоллю до сьогодні?!

Інших за браком місця пропущу (Норвегія – 1 адн, Італія – 3 артполки аж по 3 батареї в кожному), але їх АСУ розроблені із дотриманням вимог, згаданих мною на початку посту і вирішують все те саме.

Британська АСУ BATES (Battlefield Artillery Target Engagement System) – дещо старенька, але жвава, купляти у молодших братів AFADS не планують наче, хоча офіційно заявлялося що у 2006 система виведена з експлуатації.

Ізраїль (ELBIT SYSTEM, добре нам знайома) прийняв на озброєння свою АСУ “עמוד האש” («Вогняний стовп»). Все як у людей, хоча структура артилерії Цахалу – мізки взірвати можна.

Мораль:

• артилерія має перейти на артилерійські процедури AArtyP, що і стане втіленням стандарту НАТО в РВА ЗС України, все інше – балачки порожні;
• АСУ вогневою підтримкою мають розроблятись на основі STANAG 4537 (NATO ARMAMENTS BALLISTIC KERNEL), всі, хто розробляє інакше, – в топку, адже заплатимо двічі;
• про «Оболонь» мені розповідали в академії у 2000 році. У 2021 її ще немає у військах. Де вона і не потрібна, бо військам вінтаж не треба.

Всі, хто просуває «Оболонь», хочуть вкрасти гроші платників податків, впаривши армії непотріб, що відстає від часу на 20 років як мінімум.
Про небратів напишу якось згодом, там є про що.