Контрбатарейні радіолокаційні станції (РЛС) один з видів техніки, що використовується для ведення артилерійської розвідки.

Ці РЛС, відслідковуючи  траєкторію польоту снарядів противника, дозволяють визначити координати точки, з якої був здійснений постріл.  Маючи ці координати артилерійський підрозділ може нанести удар у відповідь – це і називається контрбатарейною боротьбою.

Також контрбатарейні РЛС можуть відслідковувати траєкторію польоту снарядів власного артилерійського підрозділу, для коригування вогню.

Радянський спадок

У спадок від радянської армії, новоствореним українським Збройним силам дістались декілька зразків  контрбатарейних радіолокаційних станцій. Серед них:

АРК-1 «Рысь» (1РЛ239)  – артилерійський радіолокаційний комплекс розвідки та стрільби наземної артилерії.

АРК-1 був прийнятий на озброєння 1977 року.

ТТХ:

Дальність виявлення вогневих позицій:
– мінометів – до 12 км;
– ствольної артилерії – до 9 км;
– РСЗО – до 16 км;
Дальність контролю стрільби:
– мінометів – до 14 км;
– ствольної артилерії – до 11 км;
– РСЗО – до 20 км.

З цією технікою артилерійські частини Збройних сил України почали бойові дії в 2014 році. Станції  АРК-1 стояли на озброєнні БУіАР (батарея управління та артилерійської розвідки)  Бригадних артилерійських груп механізованих та танкових бригад, та дивізіонів артилерійської розвідки окремих артилерійських бригад.

Початок війни показав невідповідність тактико-технічних характеристик радянських станцій сучасним вимогам війни. Станції були аналогові, що  створювало складності їх інтеграції в автоматизовані систему управління вогнем артилерії (які почали створюватись волонтерами), також не відповідали сучасним вимогам дальність та точність визначення координат, час реакції.

Крім того техніка перебувала у незадовільному технічному стані, і для її застосування бракувало кваліфікованих спеціалістів.

Допомога США

З початком війни, США почали передавати нам РЛС артилерійської розвідки у якості військової допомоги.

Це контрмінометні  РЛС  AN/TPQ-48 (і модифікацію AN/TPQ-49):

А також контрбатарейні РЛС AN/TPQ-36:

Американська техніка значно посилила українські артилерійські підрозділи, і дуже гарно показала себе під час бойових дій на Донбасі.

Контрбатарейні РЛС української розробки

За радянських часів деякі  українські підприємства займались тематикою контрбатарейних РЛС.

В період з кінці 80-х до 90-х, в Радянському союзі велись розробки нової контрбатарейної РЛС Зоопарк-1

Запорізьке підприємство НВО «Іскра» вело розробку удосконаленої версії комплексу  Зоопарк-1 –  Зоопарк-2.  Але розпад союзу, і припинення фінансування, надовго зупинив створення цієї РЛС.

Зоопарк-3 (1Л220УК)

Зоопарк-2 був прийнятий на озброєння у 2003 році, але оскільки частина комплектуючих для Зоопарк-2 виготовлялась в Росії – комплекс не міг виготовлятись у такому варіанті.  Також з’явилась нова  елементна база,   і він  став застарілим. Комплекс Зоопарк-2 в ЗСУ не поставлявся.

До теми нової контрбатарейної РЛС повернулись з початком війни на Донбасі. НВО «Іскра»  на базі РЛС Зоопарк-2, використовуючи сучасну елементарну базу та нові наукові розробки,  створило новий український комплекс Зоопарк-3

Дослідний зразок нової контрбатарейної РЛС був виготовлений в 2017 році. А вже у 2019 комплекс пройшов польові випробування.

Комплекс Зоопарк-3 являє собою сучасну цифрову контрбатарейну РЛС.

Комплекс може виготовлятись у двох варіантах:  на базі напів причепу –  1Л220УК:

Та на базі колісного шасі 8Х8  – 1Л221Е:

ТТХ комплексу Зоопарк-3:

Крім того, НВО «Іскра» веде розробку перспективного контрбатарейного комплексу – багатофункціональний контрбатарейний радар з цифровою антенною решіткою «Мангуст»:

РЛС «Бісквіт-КБ»

Контрмінометна РЛС Бісквіт-КБ розроблена компанією «Укрспецтехніка». Вперше РЛС була продемонстрована в 2019 році, на виставці «Зброя та безпека-2019».

РЛС Бісквіт-КБ  має активну цифрову антенну решітку. Станція займає нішу  американських контрмінометних РЛС типу ANTPQ-48, ANTPQ-49. І має схожу з ними конструкцію.

Порівняльні ТТХ  РЛС Бісквіт-КТ та станцій  ANTPQ-48/49:

Висновки

Контрбатарейні РЛС значно підвищують вогневий потенціал ракетних військ та артилерії.  Війна на Донбасі показала, що радянські зразки подібної техніки, які стоять на озброєнні ЗСУ – не відповідають вимогам сучасного бою. Крім того вони в більшості були в незадовільному технічному стані і потребували капітального ремонту.

Для техніки яку ввести в стрій не вистачало кваліфікованих операторів.

Огляд  вітчизняних комплексів контр батарейної боротьби свідчить, що Україна здатна розробляти сучасні РЛС для ведення артилерійської розвідки. Ці комплекси створені на сучасній елементній базі, та з використанням технології цифрової антенної решітки.

Цифрові комплекси контрбатарейної боротьби дозволяють поєднувати їх з АСУ вогнем артилерії.  Це дозволить використовувати такі комплекси у якості одного з елементів об’єднаного розвідувально-ударного комплексу артилерії.

автор MARINER

*у створенні статті консультативну допомогу надавав Олексій Зінченко