Генерал Есмаїл Каані, призначений командувачем силами аль-Кудс КВІР після того, як удар американського безпілотника по Багдаду вбив його попередника Касема Сулеймані у 2020 році, зустрівся з високопоставленими сирійськими посадовцями в Дамаску, повідомило інформаційне агентство іранського режиму Tasnim.

Вони провели дискусії щодо способів «протистояти військовим викликам і викликам безпеки, з якими стикається Сирія», і спостерігали за спільними ірано-сирійськими військовими навчаннями.

Під час візиту Каані наголосив на міцних зв’язках між Сирією та Іраном, заявивши: «Сирія та Іран є братськими державами, і вони мають значні, всебічні та глибокі стратегічні відносини. Ісламська Республіка Іран буде поруч із сирійським народом і його лідером у протистоянні викликам».  Він також вказав на Сполучені Штати як на основне джерело хаосу, тероризму та конфлікту в Сирії, регіоні та світі.

Сили аль-Кудс є військовим підрозділом елітного Корпусу вартових Ісламської революції в Ірані. У 2019 році Сполучені Штати включили їх до списку «іноземних терористичних організацій», але Іран наполягає, що діяльність аль-Кудс за кордоном є прикладом регіональної співпраці, спрямованої на зміцнення стабільності та блокування втручання Заходу.

Іран був головним союзником сирійського диктатора асада, надаючи йому економічну, політичну та військову підтримку під час громадянської війни в Сирії, яка триває понад 12 років. Підтримка Тегерана допомогла Дамаску повернути більшу частину території, яку він втратив на початку конфлікту.

Найманці, пов’язані з Революційною гвардією, мають значну присутність по всій Сирії, але Тегеран заперечує відправку військ до Сирії, заявляючи, що він має лише військових радників у спустошеній війною країні.

У травні президент Ірану Ебрагім Раїсі розпочав знаменний візит до Сирії, де він закликав «сили опору» об’єднатися, щоб протистояти заклятому ворогу Тегерана Ізраїлю. А тиждень тому глава МЗС Ірану Госейн Амір Абдоллагіан назвав підтримку так званої «осі опору» принциповою політикою Ірану.

Амір Абдоллагіан додав, що навіть якщо одного разу всі арабські та ісламські країни спробують нормалізувати свої відносини з «фальшивим та агресивним сіоністським режимом», Ісламська Республіка Іран не відмовиться від свого принципу захисту опору в регіоні.

До іранських проксі в Сирії відносяться не лише численні групи зібрані в військові підрозділи з найманців з Афганістану, Пакистану та Іраку, а й ліванська «Хезболла» яка становить основу цих «сил опору» Ірану в Сирії.

З початку сирійської війни в 2011 році Ізраїль здійснив сотні авіаударів по сирійських позиціях, а також по силах іранської та ліванської «Хезболли», щоб зашкодити їм закріпитися і створити запаси зброї.

Фактично асад опинився у заручниках Ірану, в його прагненні військового протистояння з Ізраїлем, в той час як сам сирійський диктатор волів би повернути контроль над рештою країни і зосередитися на відбудові після громадянської війни.