Газета The Guardian провела власне розслідування за підсумками якого звинуватила курдських охоронців в складі СДС у корупції. Згідно матеріалів інтерв’ю з двома звільненими чоловіками та отриманими ними офіційними документами з в’язниць на північному сході Сирії звільняють в’язнів в обмін на гроші за схемою «примирення».

У цих в’язницях, що під контролем курдів, утримують близько 10 000 в’язнів. З яких, близько 8 000 сирійських та іракських чоловіків, звинувачених у причетності до ІДІЛ, і ще 2 000 іноземців, які не були репатрійовані їхніми країнами, утримують в трьох переповнених в’язницях СДС.

Ці в’язні можуть заплатити «штраф» у розмірі 8 000 доларів США (6 000 фунтів стерлінгів) за звільнення, про що свідчить копія форми звільнення. У рамках цієї форми колишні терористи підписують декларацію, в якій обіцяють не приєднуватися до жодних збройних угруповань і залишити частини північної та східної Сирії, які знаходяться під контролем Сирійських демократичних сил (СДС).

Невідомо, скільки чоловіків змогли купити собі свободу таким чином, але двоє звільнених які давали свідчення підрахували, що принаймні 10 людей, яких вони знали з часів перебування у в’язниці в провінції Хасаке, звільнилися з моменту впровадження «схеми примирення» у 2019 році.

Речник СДС Фархад Шамі заперечив, результати розслідування оприлюдненого The Guardian, а стосовно отриманих документів сказав, що такої практики не було. За його словами: «СДС раніше звільнили деяких ув’язнених, які були пов’язані з ІДІЛ [через примирення племен], однак їхні руки не були заплямовані кров’ю невинних мирних жителів і [вони] не робили жодних злочинів. Вони або були співробітниками в офісах ІДІЛ, або були змушені приєднатися до терористичної організації».

Ці звільнення становлять значну загрозу безпеці в Сирії та за її межами і підвищують ймовірність того, що ті хто вчинили тяжкі злочини, не отримають справжнє правосуддя, повідомляє The Guardian.

Один з таких, Абу Джафар, який був звільнений у березні, був офіцером безпеки ІДІЛ в Ракка, під час контролю міста терористичною організацією, де він працював у відділенні, відомому тим, що там катували та страчували місцевих жителів, які не дотримувалися суворого тлумачення ісламу терористами.

На додаток до штрафу у 8000 доларів, Абу Джафар, який заперечує, що коли-небудь завдав комусь шкоди, заплатив ще 22 000 доларів хабарів різним чиновникам СДС. Гроші, які він зібрав, були передані йому багатою родиною, яка була змушена продати частину власності.

Він стверджував, що приєднався до ІДІЛ лише для того, щоб заробляти гроші: «Ви можете вибрати перебування в ІДІЛ за власним бажанням, але ви не можете на свій розсуд покинути її. У момент, коли ви йдете, вони вважають вас кафіром [невіруючим], і ви повинні померти», — сказав Абу Джафар.

«Мене заарештували у Багузі [останній опорний пункт ІДІЛ в Сирії] після того, як я отримав поранення в результаті авіаудару і здався разом з іншими бійцями під час припинення вогню в березні 2019 року. Вони перевезли наші сім’ї до таборів [утримання], а нас перевезли до в’язниці. Близько двох років ми чекали суду чи чогось, щоб з’ясувати наші долі. Після певного моменту ми зрозуміли, що повинні знайти свій власний спосіб вибратися з цього місця».

Інший учасник ІДІЛ – Абу Мухаммад з Дейр-Ез-Зор очолював бойовий загін у битві проти СДС за місто Кобані (Айн аль-Араб) у 2014 році. Він також був заарештований в Багузі у 2019 році і звільнився разом зі своєю сім’єю в січні цього року.

Він описав умови у в’язниці Хасаке, як такі, що дорівнюють катуванням та жорстокому поводженню. Він сказав: «Охоронці СДС підвішували нас на дах слідчих кімнат, щоб катувати, залишаючи голодними та спраглими. Вони робили те саме, що ми робили з людьми, яких заарештовували, коли ми були лідерами ІДІЛ. Зараз я дуже шкодую про це, але я не можу назвати себе жертвою після всього, що я зробив.

«Процес звільнення був нелегким, але після контакту з багатьма лідерами СДС моя сім’я змогла витягти мене з в’язниці, заплативши 14 000 доларів США на хабарі на додаток до офіційних 8 000 доларів США відділу державних фінансів СДС».

Процес звільнення колишніх іділівців за гроші у таких містах як Ракка став загальновідомим. Люди, як самі або їх родини постраждали під час панування ІДІЛ ставляться до цього з гнівом.

«Як люди Ракка, ми вважаємо, що звільнення цих небезпечних людей – це лише питання грошей. СДС не піклуються про злочини, які ці люди вчинили проти нас. Це просто спосіб для них отримати більше грошей», – сказав Мохаб Насер, громадський активіст.

24-річний Махмуд втратив матір під час окупації міста «Ісламською державою». Бойовики стратили її у імпровізованій в’язниці після звинувачення у шпигунстві, і її тіло так і не повернулося родині. Побачивши, як люди, яких він звинувачує у смерті своєї матері, повернулися до міста, він розчарувався до такої міри, що він тепер думає вирішити цю проблему сам.

«Вони звинуватили мою маму в тому, що вона шпигунка коаліції, але вона навіть не вміла користуватися мобільним телефоном. Сьогодні ми знаємо, хто такі [звільнені члени ІД]. Іноді ми бачимо їх на вулицях Ракки, але без справжньої судової системи ми не можемо цього довести. Одного дня ми візьмемо помсту в свої руки», – каже Махмуд.