Іран заявив у середу, що він успішно запустив супутник для обробки зображень у космос, що може ще більше посилити напруженість із західними країнами, які побоюються, що його космічна технологія може бути використана для розробки ядерної зброї.

Міністр зв’язку Ірану Ісса Зарепур заявив, що супутник Noor-3 був виведений на орбіту на висоті 450 кілометрів (280 миль) над поверхнею Землі, повідомляє державне інформаційне агентство IRNA. «Я вітаю людей із цим успіхом, тих, хто наполегливо працює в аерокосмічному секторі країни, і експертів Аерокосмічних сил КВІР», — сказав міністр у своєму дописі фарсі на в соціальній мережі Virasty. Коли саме і де відбувся запуск, невідомо.

Західні офіційні особи не повідомляли про запуск або виведення супутника на орбіту. Збройні сили США не відразу відповіли на запит про коментар. В останні роки в Ірані відбулася серія невдалих запусків.

Останній запуск був здійснений ВСК КВІР, які мали більший успіх. Генерал Хоссейн Саламі, старший командир гвардії, заявив державному телебаченню, що запуск був «перемогою» і що супутник збиратиме дані та зображення.

Влада опублікувала кадри зльоту ракети з мобільної пускової установки. Деталі у відео відповідають базі КВІР поблизу Шахруда, приблизно за 330 кілометрів на північний схід від столиці Тегерана. База розташована в провінції Семнан, де розташований космодром імені Імама Хомейні, з якого працює цивільна космічна програма Ірану.

Гвардія (КВІР) керує власною космічною програмою та військовою інфраструктурою паралельно регулярним збройним силам Ірану та підпорядковується лише верховному лідеру аятоллі Алі Хаменеї.

Перший свій  супутник ВКС КВІР  запустив свій перший супутник у космос у квітні 2020 року. Але голова Космічного командування США згодом відкинув його, назвавши його «веб-камерою, що рухається в космосі», яка не надає життєво важливих розвідувальних даних. Західні санкції забороняють Ірану імпортувати передові технології шпигунства.

Сполучені Штати стверджують, що запуски супутників Ірану суперечать резолюції Ради Безпеки ООН, і закликають Тегеран не вживати заходів, пов’язаних із балістичними ракетами, здатними доставляти ядерну зброю.

В оцінці загроз розвідувального співтовариства США на 2022 рік стверджується, що розробка ракет-носіїв супутників «скорочує терміни» розробки Іраном міжконтинентальної балістичної ракети, оскільки вона використовує аналогічну технологію.

Іран завжди заперечував прагнення отримати ядерну зброю і стверджував, що його космічна програма, як і його ядерна діяльність, має суто цивільні цілі. Розвідувальні служби США та Міжнародне агентство з атомної енергії стверджують, що Іран відмовився від організованої військової ядерної програми у 2003 році.

За останнє десятиліття Іран відправив на орбіту кілька короткочасних супутників, а в 2013 році запустив у космос мавпу. Однак у програмі нещодавно виникли проблеми. Було п’ять невдалих запусків поспіль для програми Simorgh, іншої ракети-носія супутника.

Пожежа на космодромі Імама Хомейні в лютому 2019 року забрала життя трьох дослідників, повідомила тоді влада. Пізніше того ж року вибух ракети на стартовому майданчику привернув увагу тодішнього президента Дональда Трампа, який висміяв Іран твітом, у якому було показано те, що було зроблено американськими камерами спостереження.

Примітне, що Ірна повідомив виведення на орбіту супутника менш ніж за місяць коли має  закінчиться термін дії обмежень РБ ООН 2231 на цю та інші види діяльності. Європейські країни та США працюють над тим щоб залишити санкції, якщо не через ООН то хоча б у вигляді галузевих обмежень з боку розвинених країн.