Іран став останньою країною після Сирії та Венесуели, яка виявила, що підтримка москви має свої межі

Поки в суботу вранці Іран зазнавав ударів американськими та ізраїльськими бомбами, його головний дипломат набрав номер у москві. З того боку слухавки, згідно з офіційною російською заявою, міністр закордонних справ сергій лавров висловив співчуття іранському колезі та пообіцяв усну підтримку, повідомляє

. Таким чином, Іран став останньою країною після Сирії та Венесуели, яка на власні очі відчула, що означає партнерство з росією, а що — ні.

З моменту початку повномасштабної війни в Україні чотири роки тому кремль демонструє свою риторичну силу як прапороносець так званого багатополярного світу. Але у вирішальні моменти його реакція на місцях у союзних країнах була помітно слабкою, поки їхні лідери зазнавали поразки.

По-перше, сирійський башар-аль-асад дізнався наприкінці 2024 року, що російська підтримка не гарантує виживання його режиму, коли повстанські сили вторглися в Дамаск. Венесуелець Ніколас Мадуро, який сидить в американській тюремній камері з початку цього року, також розмірковуватиме, де був кремль у свою годину потреби. Сьогодні Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї загинув під час ударів у Тегерані.

Іран тепер загрожує стати останнім прикладом розбіжності між гучними виступами кремля проти американської гегемонії та реальним світом, де ця гегемонія дедалі більше проявляється.

Для Тегерана посередня реакція москви не повинна дивувати. Лише символічна підтримка була очевидною щонайменше з минулого літа, коли — під час 12-денної війни з Ізраїлем, яка включала масштабний напад США на іранські ядерні об’єкти, — високопосадовці росії подібно запропонували заяви із засудженням, але не зробили жодних дій.

У наступні місяці москва намагалася стримати збитки. Вона захищала право ісламського режиму придушувати протести, під час яких той використовував російське військове обладнання та технології для придушення. У грудні росія погодилася надати передові переносні зенітно-ракетні комплекси на суму €500 мільйонів, оскільки Тегеран готувався до другої атаки США, згідно з повідомленням Financial Times. москва також публічно позиціонувала себе як посередника між США та Іраном, пропонуючи зберігати запаси збагаченого урану на російській території. Символічно, що цього місяця іранські та російські військово-морські сили також провели спільні навчання в Оманській затоці — хоча, очевидно, москва надала лише один військовий корабель.

Але коли ситуація дійшла до критичної межі в суботу, не було жодних розмов про те, що москва прийде на військову допомогу Тегерану. Формально росія не зобов’язана це робити. Хоча росія та Іран у квітні 2025 року підписали договір про стратегічне партнерство, він не містив положення про взаємну оборону.

Це означає, що хоча Іран постачав москві безпілотники Shahed та ракети під час війни з Україною, кремль не збирається приєднуватися до Тегерана у його битві. У червні хуйло захищав свою «нейтральну» позицію тим, що щонайменше два мільйони колишніх радянських громадян проживають в Ізраїлі.

Невдача росії втрутитися у справи Ірану, безсумнівно, є ударом по її репутації на світовій арені. Але це також може принести певні військові трофеї. москва сподівається відвернути увагу від себе, підкреслюючи нездатність Заходу — а особливо США — відповідати міжнародним нормам.

Це також, ймовірно, закріпить жорстку позицію кремля щодо України, яку він послідовно подає як оборонний хід проти західної агресії. Принаймні, якщо переговори про мир в Україні за посередництва США зірвуться, москва матиме свої тези. Радник кремля з питань зовнішньої політики лук’янов навіть припустив, що події в Ірані показують, що дипломатія з Трампом була «просто безглуздою». москва сподівається, що саме це послання залишиться в її союзників — а не її власна бездіяльність.