У вересні минулого року на Міжнародному салоні оборонної промисловості в Кєльце було підписано офіційний запит на закупівлю Польщею 60 пускових установок (точнішою буде англійська назва – Command Launch Unit, CLU) ПТКР “Джавелін” і 180 ракет FGM-148F/G. Ці засоби призначені для Військ територіальної оборони – відносно нового роду ЗС Польщі, який розбудовується з опорою на ресурси Сухопутних військ, але користується значною автономією, у тому числі й в галузі закупівель озброєння. Відповідальними за проведення конкурсу були Ракетні війська і артилерія.

Чому саме “Джавелін”? Вибір став результатом конкурсу, в якому крім “Джавеліну” взяли участь комплекси ММР (концерну MBDA) і ізраїльський “Спайк-SR” (на фото). Пропозиція MBDA була досить привабливою з огляду на обіцяну 40-відсоткову локалізацію виробництва ММР в Польщі. Однак серйозно до уваги вона не бралася через дуже холодні стосунки Польщі з Францією, “Спайк-SR” же, на думку польських фахівців, суттєво поступається “Джавеліну”.

Відповідно до планів, ПТРК “Джавелін” надійдуть до легких піхотних батальйонів ТО – по три комплекси на батальйон. Зараз у ВТО Польщі сформовано (або формується) 13 бригад, кожна з яких матиме 4-5 батальйонів. Тобто, 60 комплексів – це лише перша партія. До того ж, закуплено пропорційно мало ракет – штатний боєкомплект в армії США становить 6 ракет на одну CLU. Крім “Джавелінів”, на озброєння ВТО надійдуть ПТРК “Спайк-LR2” – по три комплекси на бригаду.

Безумовною перевагою “Джавеліна” є наявність БЧ з прекурсором, яка є дійсно універсальною: з одного боку, вона здатна пробити броню, еквівалентну 1200 мм RHA (гомогенна сталева броня), з іншого – має удвічі більшу здатність ураження осколками, ніж БЧ попередньої генерації. Остання якість є особливо важливою, оскільки 98% використаних в бойових умовах ПТКР “Джавелін” були випущені по стаціонарних або неброньованих цілях. Є і опція з дешевшою БЧ (бронебійність 800 мм RHA).

Польські фахівці відзначають такі переваги “Джавеліна” порівняно з іншими аналогічним комплексами:

– найбільша сила ураження і універсальність БЧ;
– найменша мінімальна дальність пуску;
– найкоротший час охолодження CLU;
– найменший час навчання персоналу (10 днів – 80 год) і найнижча вартість підтримання навичок;
– порівняно невелика маса і добра ергономічність;
– найлегша CLU, яка має, до того ж, додаткові функції щодо забезпечення артилерійської та авіаційної підтримки;
– наявність на озброєнні в кількох арміях країн-союзників.

Однак не все так однозначно. Плани фірми-виробника спочатку передбачали постачання до Польщі 400 CLU і 4 тисяч ракет. “Джавеліни”, крім ВТО, мали надійти на озброєння 6-ї повітрянодесантної бригади, 25-ї бригади повітряної кавалерії та Військ спеціального призначення. Однак на заваді стала думка солдатів-професіоналів, які вже кілька років використовують ПТКР “Спайк-LR”. Вони вказали на цілу низку вад “Джавеліна”:

– у кілька разів менший реальний радіус вогню в польських умовах порівняно зі “Спайком-LR”;
– суттєво нижча гнучкість застосування, у тому числі відсутність можливості перенацілювання ракети після її пуску;
– нижча безпека оператора (пуск “Джавеліну” можливий лише за умови прямої видимості цілі);
– вищий ризик стрільби по своїх – знову ж, через відсутність можливості перенацілювання і додаткової ідентифікації цілі оператором під час польоту ракети;
– менш зручне і повільніше обслуговування CLU “Джавеліна” порівняно з CLU “Спайка”;
– гірші сенсори CLU “Джавеліна” (цей недолік буде усунутий у новому CLU, який випускатиметься з 2020 р.).

“Спайк-LR” використовує термовізор і камеру CCD на ракеті, яка пов’язана з CLU волоконно-оптичним кабелем, а в “петлю керування” включена людина-оператор. Це дозволяє запускати ракету без видимості цілі в момент пуску, до самого кінця польоту керувати ракетою (включно з вибором місця влучання в ціль), а за потреби – перенацілювати ракету в ході польоту. До того ж, нівелюється можливість наведення ракети на хибні цілі, яких може бути вдосталь на полі бою – пожежі, нагріті сонцем будівлі тощо. Інструкція оператора “Джавеліна” рекомендує в такому випадку …почекати, доки ціль не віддалиться від перешкоди, бо інакше ГСН скерує ракету не туди, куди слід. Додає клопоту й розвиток засобів протидії – активних систем оборони, мультиспектральних камуфляжних гранат та мультиспектральних камуфляжних накидок. Оцінюючи російські наукові публікації, польські фахівці стверджують, що в Росії вже розроблені ефективні способи протидії ПТКР типу “Джавелін”…

Щодо дальності пуску. Відповідно до американських настанов, у Центральній Європі лише в 17% випадків бій ведеться на дальності більшій, ніж 1500 м. Максимальна дальність пуску “Джавеліна” становить 2000 м, а “Спайка-LR” – 4000 м. Це дозволяє здійснювати пуски без видимості цілі оператором – за даними від системи управління, безпілотника, чи хоча б передового спостерігача з біноклем.

Болючим питанням є насиченість протитанковими засобами регулярних бригад СВ Польщі. Бригада на БТР “Росомак” має лише 18 комплексів “Спайк”. Бригада на БМП має 116 ПТРК – але це антикварні “Малютки”. Заплановане оснащення цих бригад “Спайками” (9-18 комплексів на бригаду) затягується. Лише вже згадані нами 6-та і 25-та бригади мають таку кількість ПТРК, яка відповідає НАТОвським стандартам для аеромобільних з’єднань. На усі СВ є лише 264 ПУ сучасних ПТРК “Спайк-LR”. Вирішити цю проблему планується реалізацією одразу трьох програм: “Оттокар-Бжезіна” (самохідний ПТРК на гусеничному шасі), “Пустельнік” (легкий ПТРК з дальністю пуску не менше 1400 м) і “Карабеля” (ПТРК, який має доповнити “Спайк-LR”). За двома останніми програмами загальна потреба оцінюється у 500 CLU і 5000 ракет.

Перемога “Джавеліна” у конкурсі для ВТО суттєво підвищує шанси цього комплексу на перемогу в програмі “Пустельнік”. В разі перемоги американці обіцяють налагодити виробництво ракет на авіазаводі PZL-Mielec, а їхня вартість має бути на 15-20% нижчою, ніж “Спайків”. Однак серед польських експертів ця ідея не викликає захвату – вони вказують на те, що PZL-Mielec належить американцям – він жодним чином не пов’язаний з польським капіталом, не залежить від міністерства оборони і не включений до мобілізаційного плану економіки. Передача виробництва “Джавелінів” на це підприємство означає лише перекладання американцями грошей і технології з правої кишені у ліву. Як приклад поляки наводять виробництво “Джавелінів” у Великобританії, де випускаються лише такі “критичні” компоненти, як обтічники чи пускові труби, а найголовніша “начинка” імпортується зі США.

До чого тут фото українського “Корсара”? – запитаєте Ви. Річ у тім, що цей український ПТРК, точніше, його полонізована версія “Пірат”, може скласти конкуренцію американському “Джавеліну” в Польщі. Комплекс, створений компанією “Меско” у взаємодії з КБ “Луч”, має систему наведення у кодованому лазерному промені і автопілот, який дозволяє продовжити політ до цілі у випадку зриву наведення – тобто, у “Піраті” застосована така ж принципова схема наведення, як у “Корсарі”. Допускається використання різних БЧ, найбільш досконала з яких має бронебійність 800 мм RHA. В поєднанні з реалізацією режиму top attack (тобто атаки цілі згори) це гарантує ураження будь-якого сучасного танку.

Принагідно польські експерти висловлюють сумніви щодо наявності у “Меско” відповідних компетенцій для виробництва ПТКР. Вони наводять невтішну статистику ліцензійного виробництва ракет “Спайк-LR”. У 2015 р. фірма отримала замовлення на випуск 1000 таких ракет – 100 у 2017 р. і по 300 у 2018-2020 рр. У 2017 р. військо прийнято 97 ракет, але у 2018 р. – лише 135. Причина – часті відмови, які на випробуваннях сягали 20%…