Швеція, Фінляндія та Туреччина знаходять консенсус. 307 тисяч життів мирних жителів – ціна 10 років війни в Сирії. Іран допустив проведення турецької військової операції в Сирії. Перемовини по поверненню до іранської ядерної угоди пройдуть на цьому тижні.

Туреччина: Швеція, Фінляндія та Туреччина під егідою НАТО зараз працюють над угодою у сфері безпеки. Про це заявив генсек Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг на спільній прес-конференції з прем’єр-міністром Швеції Магдаленою Андерссон у Брюсселі.

За його словами, документ включатиме такі питання, як експорт зброї та боротьба з тероризмом. «Зараз ми разом працюємо над угодою між Швецією, Фінляндією і нашим союзником Туреччиною в рамках зусиль, що продовжуються, з вирішення проблем безпеки, у тому числі щодо експорту зброї та боротьби з тероризмом», – сказав Столтенберг.

Він наголосив, що стурбованість Туреччини у зв’язку із заявками Швеції та Фінляндії на членство в НАТО є обґрунтованою і має бути врахована. Столтенберг зазначив, що «жоден із союзників не постраждав більше від рук терористів, включаючи терористичну організацію РПК».

Не виключено, що порозумінню між кандидатами у члени Альянсу і Туреччиною, сприяла телефонна розмова між президентами Ердоганом та Байденом, яка відбулася сьогодні вранці. Також не виключено, що наступна відбудеться вже сьогодні або завтра. А ще можлива зміна в графік Близькосхідного турне американського президента при якій він відвідає Туреччину.

Ердоган повідомив про виявлення високоякісної нафти в Адані. Резервна вартість оцінюється приблизно в 1 мільярд доларів. Нафта була виявлена на родовищах “Cukurova 1 і Cukurova 2”.

Верховна Рада України подякувала компанії «Baykar» за щирий жест і безкоштовну передачу нашій країні ударних безпілотників. Своєчасні відповідна реакція. Так тримати. Русню такі повідомлення рвуть на друзки.

Сирія: За 10 років громадянської війни у Сирії загинули до 307 тисяч мирних жителів. Про це йдеться у звіті Управління Верховного комісара ООН з прав людини із сирійського конфлікту. В документі охоплюється період війни з 1 березня 2011 року по 31 березня 2021 року.

Число жертв відповідає 1,5 відсоткам населення Сирії. За даними УВКПЛ, за останні 10 років щодня в Сирії гинули в середньому 83 мирні жителі. За словами Верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет, ці дані не включають кількість цивільних, які загинули через відсутність медичного обслуговування, продовольства та питної води. «На жаль, мирні жителі Сирії продовжать гинути, поки не зупиниться війна в цій країні», – сказала Бачелет.

Далі абзац цікавості: Цей Дайджест декілька років тому було започатковано з метою інформування українського суспільства про події на Близькому Сході та жахі російської окупації, оскільки була потреба попередити українців, що для нелюдів нема різниці кого вбивати. І вже зараз, після Бучі, Харкова, Маріуполя і Кременчука, чи продовжують цифри жертв розв’язаної руснею війни в Сирії сприйматися як проста статистика чи ні?

Нібито почувши занепокоєння від затримки військової операції в Сирії, про що я повідомляв вчора, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган сьогодні заявив: «Коли наші приготування в Сирії буде завершено, ми розпочнемо нові військові операції».

На землі все відбувається за планом. Сьогодні турецька артилерії відпрацювала по позиціям курдських комуністів на півночі Алеппо та вразила базу РПК у місті Таль-Ріфаат.

А ще, американські ударні БПЛА після добового патрулювання (не менше трьох) вразили мотоцикл по дорозі Ідліб-Кмейнас за кермом якого був відомий – Абу Хамза аль-Ямані, один з лідерів організації «Хуррас ад-Дін» (сирійська «Аль-Каїда»).

Іран: А шо там можна було? У понеділок міністр закордонних справ Ірану сигналізував, що Тегеран не виступатиме проти нової запланованої турецької військової операції проти РПК у Сирії. “Ми дуже добре розуміємо турботу про безпеку Туреччини”, – сказав Госейн Амір Абдоллагіан журналістам після переговорів в Анкарі зі своїм турецьким колегою Мевлютом Чавушоглу. «Ми розуміємо, що… можливо, знадобиться спецоперація». «Проблеми безпеки Туреччини необхідно вирішувати повністю і постійно» – додав він.

Насправді дуже не очікуваний крок з боку Ірану, коли відносини обох сторін похитнулися на початку цього місяця через арешт восьми осіб, які, як стверджує Туреччина, працювали на іранську групу вбивць, що відстежувала ізраїльських громадян в Стамбулі. На спільній прес-конференції цієї теми не торкалися обидва міністри, про що очевидно було домовлено.
А ось «сирійський кейс», так виходить, що було злито. Саме цікаве тут те, що іранські проксі є головними союзниками армії асада на землі, оскільки русня забезпечує лише прикриття з повітря, а її сухопутна компонента відверто слабка. І з анонсуванням турецької операції, свнсбк почали згортати свою присутність на півночі Сирії, зокрема, в районі Манбіджу та Таль-Ріфаат і ці позиції зайняли саме іранські проксі сили.

Отже, якщо ми зараз спостерігаємо зміну курсу Ірану по Сирії, як складової частини перемовин по ядерній програмі, а не лише намаганням залагодити провал власної розвідки у Туреччині, то це є поворотним моментом розподілу сил на Близькому Сході. Продовжуємо уважно спостерігати.

До речі, сьогодні головний ядерний переговорник Ірану та його американський колега прямують до Катару, щоб чи не в останнє спробувати відновити ядерну угоду 2015 року та припинити багатомісячне протистояння, яке розпалило напруженість у багатій нафтою Перській затоці. З боку США вирушає спеціальний представник з питань Ірану – Роберт Меллі.

Його іранський візаві Алі Багері Кані вже сьогодні поїде до Дохи, щоб «обговорити зняття санкцій проти Ірану», і переговори відновляться цього дня, повідомляє державне агентство Ісламської Республіки.

Обидві сторони стримували свій оптимізм і переклали відповідальність на іншу. «Ми сподіваємося, що в останньому раунді переговорів ми зможемо досягти кінцевої точки угоди за умови, що США та європейські країни будуть реалістичними у своїй поведінці», – сказав журналістам міністр закордонних справ Ірану на прес-конференції в турецькій столиці.

Представник Держдепартаменту заявив, що угода буде досягнута, якщо Іран не попросить про поступки, які виходять за межі первісної ядерної угоди, від якої тодішній президент Дональд Трамп відмовився у 2018 році.