Дайджест подій на Близькому Сході. 14 грудня 2022 року - Мілітарний. Чесні новини про армію, війну та оборону.

Дайджест подій на Близькому Сході. 14 грудня 2022 року

Дайджест подій на Близькому Сході. 14 грудня 2022 року
Дайджест подій на Близькому Сході. 14 грудня 2022 року

Турецька розвідка МІТ та поліція заарештувала 44 людини у підозрі роботи на МОССАД. Іран занепокоєний зміною «фаворитів» Китаєм. США більш активно вступають в «лівійську політичну гру».

Туреччина: Президент Реджеп Таїп Ердоган: “Туреччина докладає максимальних зусиль для розвитку співробітництва з тюркомовними країнами, у тому числі з братськими Туркменістаном та Азербайджаном. Плануємо до підписання різні документи, покликані зміцнити правову базу міждержавної співпраці Туреччини, Азербайджану та Туркменістану”.

Колишній спецпредставник США по Сирії Джеймс Джеффрі: “Можливість проведення Туреччиною наземної операції в Сирії все ще обговорюється, а Сполучені Штати та росія виступають проти операції та намагаються переконати СДС/РПК відійти на 30 кілометрів на південь від кордону з одного боку, а з іншого перебувають у контакті з Туреччиною.”

Турецька розвідка МІТ спільно зі стамбульською поліцією під керівництвом Генеральної прокуратури провела операцію з арешту 44 підозрюваних. Як повідомляється, ці люди працювали приватними детективами в одній з агенцій і шпигували за палестинцями, установами та неурядовими організаціями в Туреччині на користь ізраїльської національної розвідувальної служби MOSSAD. Повідомлялося, що Ісмаїл Єтімоглу, президент-засновник Асоціації приватних детективів, був серед людей, яких допитували в поліцейській дільниці.

Сирія: Після відсутності реакції режиму асада на блокування бойовиками ІДІЛ ділянки дороги між містом Аль-Сухна та селом Аль-Кум в провінції Хомс, ті взяли село під свій контроль. Район Аль-Сухна є вже традиційним місцем нападів іділівців, які базуються в пустельних районах навколо і попри переможні заяви русні та асада досі залишаються активними.

Іран: Здається, спільна заява КНР та ведучих арабських країн на підтримку претензій Саудівської Аравії на три невеличкі острови в Перській затоці, яку араби називають Аравійською, сильно налякала очільників Ісламської республіки Іран. Під час зустрічі віце-прем’єр-міністра КНР Ху Чуньхуа з президентом Ірану Ебрагімом Раїсі, останній сказав, що «деякі позиції президента Китаю викликали нарікання народу та уряду Ірану».

Китайський віце-прем’єр дипломатично відповів, що «Китай завжди поважав національний суверенітет і територіальну цілісність Ісламської Республіки Іран і підтримує зусилля Ірану щодо забезпечення своїх фундаментальних інтересів». Далі йшов звичайний текст про збільшення та покращення економічного та торгівельного співробітництва між двома країнами.

Однак пігулка вийшла не дуже солодкою бо на саміті в Саудівській Аравії спільну резолюцію підписав Сі Цзіньпін, а зараз пом’якшує ситуацію всього лише віце-прем’єр міністр, який знаходиться в опалі, а сам голова КНР ніяк не коментує. І це дуже важлива ознака можливої зміни пріоритетів політики Китаю на Близькому Сході, враховуючи передбачувані великі проблеми іранського режиму в досяжній історичній перспективі, власне як і в московії.

Іранський реал демонструє рекордне падіння по відношенню до долара. Згідно з даними двох трейдерів у вівторок, ріал впав у середньому до 38 400 за долар США, що є найвищим зареєстрованим рівнем і продовжив падіння. З середини вересня ріал втратив 18% своєї вартості. Падіння національної валюти пов’язують з рекордним виведенням грошей іноземними інвесторами з Ірану.

Суди в Тегерані провели масштабні процеси проти учасників протестів. За останні дні цими судами були засудженні 400 осіб до тюремних ув’язнень на строки до 10 років. Голова юстиції провінції Тегеран повідомив, що 160 осіб було засуджено до позбавлення волі на строк від 5 до 10 років; 80 осіб було засуджено до позбавлення волі на строк від 2 до 5 років; 160 осіб на строк до 2 років та 70 людей отримали штрафи.

Лівія: Цікава історія, яка є ознакою «хто кому друг», розвивається в Лівії. Так, на минулих вихідних, The New York Times з посиланням на офіційні особи повідомило про арешт ФБР лівійця Мухаммада Абу Аджиля Масуда аль-Мар’ями, фігуранта справи про теракт над Локербі 21 грудня 1988 року, та його екстрадицію до США. Тоді в літак PanAm була закладена бомба, в результаті підриву якої над небом Шотландії загинули 270 людей.

Як власне вдалося заарештувати (або викрасти) цього терориста достеменно не відомо, але екстрадиція проводилася за рішенням міжнародно визнаного Уряду національної єдності. Міністерка МЗС Лівії Наджла Мангуш підтвердила, що арешт Мухаммада Абу Аджиля та його передача владі США є законним заходом у рамках захисту прав людини, реабілітації жертв Локербі та стримування злочинців. До речі, у в Окружному суді США округу Колумбія вже пройшло попереднє слухання цієї резонансної справи, на яку відреагував навіть президент Байден.

А ось в іншому таборі лівійського громадянського конфлікту, факт екстрадиції терориста викликав цілю бурю емоцій на різких заяв. Так, Вища Державна рада Лівії (консультативний орган, утворений у відповідності до Схиратських домовленостей) на чолі з Халідом Аль-Машрі, випустила неоднозначну заяву в якій з одного боку засудила теракт у Локербі, а з іншого заперечила поновлення цієї кримінальної справи, а відповідно і факт екстрадиції Мухаммада Абу Аджиля до США. Рішення про припинення справи приймалося ще у 2008 році судом під владою Каддафі.

В заяві також міститься заклик до Ради президента (тимчасовий колегіальний орган, який заміщує собою посаду президента до виборів), Генеральної прокуратури та Палати представників (парламента у Тобруку, який прихильний до заколотника Хафтара) покласти край такій практиці. Подібну заяву до Ген. Прокурора направила і маріонеткова Палата представників, в якій закликала відкрити кримінальну справу проти викрадачів Мухаммада Абу Аджиля.

Решта, державних органів лівійської влади поки зберігають «олімпійський спокій» і ось чому. Після екстрадиції Мухаммеда Абу Аджила в Лівії вони почали говорити про можливу передачу США колишнього начальника розвідки Лівії Абдулли Сенуссі. Ці чутки з’явилася на тлі прильоту літака ПС США Dornier C-146A з номером 95-3058 до аеропорту Місрати.

Сенуссі начальник розвідки покійного Муаммара Каддафі був підсудним Міжнародного кримінального суду в Гаазі, але суд не вимагав екстрадиції, тому що сподівався на справедливе правосуддя у Лівії. Однак такого не сталося. Сенуссі, власне як і син колишнього диктатора Сейфа аль-Ісламу Каддафі звинувачувався у злочинах проти людяності, вбивствах та переслідуваннях, які були скоєні під час придушення опозиційних виступів у лютому 2011 року. Зрозуміло, що ця категорія злочинів не має строку давності.

Чому ця історія цікава? Зовнішній спокій процесів в Лівії не відображає внутрішньої боротьби за владу, яка має закінчитися з виборами легітимних органів державної влади. До речі виборів, які б мали б пройти ще майже рік тому, відповідно до угоди сторін конфлікту з ООН. Однак, одна зі сторін, а власне сторона Хафтара, не може собі гарантувати перемоги на виборах, що спонукає самопроголошеного маршала на чолі численних НЗФ всіляко гальмувати цей процес.

І все було б нічого, але різні навіть дружні країни підтримували різні сторони конфлікту, що безумовно підживлювало його. Так, Хафтар отримував допомогу від Франції, Єгипту, ОАЕ та московії (славнозвісний «пвк вагнер»). На боці законного уряду стояли – ООН, Туреччина, Італія. Але у світлі української війни, лівійська нафта, видобуток якої блокувався Хафтаром стала вагомим важелем стримання світових цін на енергоносії.

Тому, факт екстрадиції відомого терориста, як і чутки про екстрадицію іншого злочинця, можуть свідчити про зростання ролі США у лівійських процесах, яка раніше зводилася до підтримки стабільності в країні. Тим більше, що сам Хафтар є під слідством за аналогійні злочині в США.

Йорданія: Йорданські прикордонники минулої ночі вдруге за тиждень запобігли спробу асадівських наркокартелів провезти контрабандою велику кількість наркотиків. Після сутички зі стріляниною контрабандисти, які прибули із Сирії, залишили 1,2 мільйони таблеток Каптагону та 581 упаковок гашишу.

Поширити в соцмережах:

ПІДТРИМАЙ РОБОТУ РЕДАКЦІЇ "МІЛІТАРНОГО"

Приватбанк ( Банківська карта )
5169 3351 0164 7408
Рахунок в UAH (IBAN)
UA043052990000026007015028783
ETH
0x6db6D0E7acCa3a5b5b09c461Ae480DF9A928d0a2
BTC
bc1qv58uev602j2twgxdtyv4z0mvly44ezq788kwsd
USDT
TMKUjnNbCN4Bv6Vvtyh7e3mnyz5QB9nu6V