Росія проводить декілька інформаційних спец операцій на Близькому Сході. Американські політики закликають уряд не відкривати візу президенту Ірану.

Сирія: Вчора пройшла масова жалобна церемонія прощання з асадитами які загинули за останні два дні. Кажуть, що виставлених трун було аж 70. Ці асадити загинули як від дій турецьких військ та їх проксі на півночі Сирії та сирійських повстанців в Ідлібі, так і бойовиків ІДІЛ, які також посилили свої напади.

Генерал-майор Джон Бреннан, командувач Об’єднаної об’єднаної оперативно-тактичної групи – операції «Внутрішня рішучість» (CJTF-OIR), заявив, що вони засудили вбивства цивільних осіб будь-якою озброєною групою та підтвердили свою відданість підтримці та допомозі Сирійським демократичним силам (SDF). CJTF-OIR є військовим компонентом очолюваної США Глобальної коаліції для розгрому ІДІЛ, яка діє в Іраку та Сирії з серпня 2016 року. Про це йдеться в заяві, опублікованій CJTF-OIR після того, як члени коаліції зустрілися з лідерами громади в місті Хасаке на північному сході Сирії.

У заяві йдеться, що учасники коаліції обговорили з лідерами громад переважну стурбованість населення північно-східної Сирії нещодавньою військовою активністю в регіоні. У вівторок перед базою коаліції в районі Гувейран у Хасаке відбулася демонстрація на знак протесту проти мовчання коаліції щодо нещодавніх турецьких атак, які спричинили багато жертв серед цивільного населення.

Нагадаю, що в районі Гувейран столиці однойменної провінції Хасаке у січні цього відбулася наймасовіша спроба втечі ув’язнених бойовиків ІДІЛ з місцевої в’язниці. Тоді намагалися втекти сотні ув’язнених, а їх втечі сприяли сотні бойовиків на зовні. Тому занепокоєність місцевого населення у зв’язку погіршенням стану безпеки в регіоні є цілком очевидною. Не очевидним є лише сприйняття діячами РПК/YPG в лавах СДС, заяви американського командування про підтримку одного з компонентів Глобальної коаліції для розгрому ІДІЛ до якого відносяться контртерористичні елітні підрозділи СДС, як загальну підтримку РПК проти турецької армії.

Ми ж з вами вже точно знаємо, що підтримку РПК на полі бою мають надавати сили сирійського режиму, за підтримки русні, які вже знаходяться на позиціях курдських комуністів, в т.ч. на ділянках кордону з Туреччиною. Я міркую, що американцям це відомо не гірше за нас, і тому вони зараз будуть триматися подалі від таких «союзників», як би ті не перекручували офіційні заяви.

Відповідь за «Аккую», так я сприймаю ІПСО яку зараз проводить русня проти турецького впливу в Сирії. Нагадаю преамбулу цієї операції. Спочатку русня через свої ресурси в Сирії розганяє дезінофрмацію про пропозицію москви провести перемовини між Анкарою та Дамаском, з натяком, що вони можливі. (До речі, закидити про продаж русні Байрактарів, скоріш за все є були частиною цієї ІПСО, але розрахованою на підрив авторитету Туреччині в Україні).

Ці закиди (про перемовини з асадом) починають ширитися революційними масами на Вільних землях Сирії і одна з фракцій навіть публічно, в знак протесту, намагається розірвати свої відносини з турками. Далі, скоріш за все, на дипломатичну вимогу Туреччини, представник немитої в уряді асада спростовує інформацію про перемовини з Анкарою, однак «джин вже вилетів з глечика». Далі почався класичний «ефект Барбари Стрейзанд» коли замовчування проблеми, навіть вигаданої, лише роздмухує її розповсюдження.

Скандал вийшов на рівень, коли міністр МЗС Туреччини вимушено прокоментував ці події ще раз підтвердивши, що питання переговорів з режимом асада не стоїть на порядку денному, що єдиним контактом з представником сирійського режиму була його коротка неформальна зустріч з міністром закордонних справ режиму асада на полях саміту в Белграді, під час якої Чавушоглу заявив, про підтримку територіальної цілісності Сирії. В турецькій інтерпретації суверена і неподільна Сирія є однозначно не під владою кривавого режиму, що є також відомою і офіційною позицією Анкари.

Однак, «зрада» продовжувала ширитися теренами півночі та північного заходу Сирії. А факт, що ця неофіційна розмова відбулася 10 місяців тому вже нікого не цікавила. Люди почали готувати масові акції протесту на сьогодні п’ятницю, які традиційно починаються після п’ятничної вечірньої молитви. Однак, русня вирішила підкинути «багаття у полум’я».

Наступною дезою, стало поширення чуток що Ердоган домовився з асадом про повернення 2,5 мільйонів сирійських біженців під владу сирійського режиму, за російські гарантії безпеки. Тут вже ніхто не став розбиратися, і розлючені люди не очікуючи вечора п’ятниці вийшли на вулиці багатьох місць.

Під час цих протестів сирійці демонстрували свою незгоду проти любих перемовин з сирійським режимом і в деяких місцях вдавалися до антитурецьких гасел, а подекуди навіть палили турецькі прапори.

Щоб зрозуміти настрій в сирійському суспільстві просто наведу цитату з виступу колишнього командувача 3-го корпусу СНА Абу Ахмета Нура: “Так, ми можемо примиритися, якщо на примиренні буде присутній Гіят Матар і Хамза аль-Хатіб погодиться на це”. Довідково, Гіят Матар був одним із основних організаторів акцій протесту з вимогою відставки президента Сирії башара асада, який був закатований на смерть у в’язниці диктатора. А Хамза аль-Хатіб – 13-річний хлопчик, учасник громадянських протестів у Сирії. Він був затриманий владою під час акції протесту на підтримку повстанців у Дараа. Через місяць сім’ї було передано його тіло, на якому, були сліди побоїв, опіків та трьох вогнепальних поранень. Хамза став символом антиурядових протестів.

Більш раціональні лідери опозиції закликали демонстрантів до розуму: «Кров наших мучеників, змішана на турецькому прапорі, точно не нападайте на турецький прапор». А Комітет духовного керівництва Сирійської національної армії визначив тих, хто спалює прапори, як «невігласів». І закликали також дочекатися офіційного звернення президента Ердогана яке має відбутися у вечір п’ятниці. Ближче до вечора пристрасті трохи вщухли і на протестах навіть розгорнули турецькі прапори, хоча загальний настрій змінився не дуже. Станом на момент написання Дайджесту нових повідомлень про виступ турецького президента не було.

Іншою ІПСО русні, стала операція проти американців в Сирії. 10 серпня в соціальних мережах було опубліковано кадри, зняті російським ударним вертольотом, на яких видно колону вантажівок, які вивозять нафту з сирійських родовищ в Ракка до Іраку. За коментарями русо-пропагандистів і каналів сирійського режиму, це вкрадена американцями нафта, яка під контролем американських військових контрабандою переміщується до Іраку. Хоча, насправді це одна з програм створення економічної незалежності Автономної адміністрації Північної та Східної Сирії (AANES), яка включає не лише енергетичні, а й аграрні та соціальні проекти. В кінцевому результаті американці прагнуть вийти з Сирії, залишивши по собі економічно незалежне державне утворення.

Передувало цьому відео заява Міністерства нафти сирійського режиму від 9 серпня, в якій були звинувачені сили США, які «окупували Сирію», у розкрадання більшої частини нафти в країні. Далі в заяві говориться, що «окупаційні сили США та їхні найманці», маючи на увазі підтримувані США Сирійські демократичні сили (SDF), «щодня викрадають до 66 тисяч барелів із родовищ, окупованих у східному регіоні», що становить приблизно 83% щоденного видобутку нафти в Сирії.

Згідно з даними асадівського міністерства, сирійський нафтовий сектор зазнав збитків близько «близько 105 мільярдів доларів з початку війни до середини цього року» в результаті кампанії розкрадання нафти США. Далі сирійський режим планує звертатися до міжнародних судових інстанцій, щоб стягнути з США ці збитки.

Ну а поки русня смакує попередні результати цих ІПСО і розкручує їм подібні в Україна, нам треба ще раз задуматися про інформаційну безпеку і стерильність: не слухай російське, не читай російське, не споживай російське, все російське становить загрозу твоєму життю і здоров’ю.

Іран: На тлі звинувачень висунутих іранському громадянину, пов’язаному з КВІР, у підготовці замахів на колишніх високопосадовців США, колишній міністр оборони Марк Еспер розповів CBS News, що відтоді, як він покинув Міністерство оборони через погрози з боку Ірану, він мав постійний державний захист «24/7».

«У мене є охорона 24/7 — і тут, у Вірджинії — і коли я подорожую, це частина роботи», — сказав Еспер в інтерв’ю для CBS News. Безпеку Еспера, коли він був міністром оборони, забезпечувало міністерство оборони — більшість федеральних департаментів забезпечують охорону секретарів кабінету, які їх очолюють, за кількома винятками, і цей захист зазвичай припиняється після того, як секретар залишає уряд. Еспер каже, що він мав урядовий захист «майже два роки», відколи він покинув департамент.

«Я віддаю велику шану ФБР і Міністерству юстиції за те, що вони зробили», — сказав Еспер, і він висловив подяку раднику з національної безпеки Джейку Саллівану за його попередження «про серйозні наслідки», щодо небезпеки з боку Ірану. «Дивіться, якби вони вбили американця чи, тим більше, американського чиновника — для мене це акт війни», — сказав Еспер.

Колишній міністр оборони закликав адміністрацію Байдена дотримуватись жорсткої позиції щодо Ірану в його спробах відновити ядерні переговори, що зайшли в глухий кут. «Ми повинні дуже чітко повідомити, наскільки це серйозно, і перш ніж підписати будь-яку угоду з ними, переконайтеся, що вони скасували будь-які дії, які вживають, і публічно відмовилися від них».

Ці звинувачення створюють підґрунтя для нових анти іранських заходів, які пропонують здійснити американський владі. Про що йдеться у новому матеріалі від The Wall Street Journal викладеному Джої Ліберманом, кандидатом у віце-президенти від Демократичної партії в 2000 році і сенатором США від Коннектикуту в 1989-2013 роках, та Марком Ді Уоллесом, послом США в ООН з питань управління і реформ під час адміністрації президента Джорджа Буша, які зарає є, відповідно, головою та генеральним директором United Against Nuclear Iran.

Обидва політики на шпальтах відомої газети закликають адміністрацію Байдена відхилити надання президенту Ірану Ебрагіму Раїсі, «враховуючи його кривавий досвід та постійні погрози Ірану громадянам США», у в’їзній візі до Сполучених Штатів для участі у Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку у вересні.

Раніше Вашингтон відмовлявся видавати візи іноземним чиновникам. Адміністрація Рейгана відмовилася надати її голові Організації визволення Палестини Ясіру Арафату в 1988 році на основі його досьє про тероризм. Адміністрація Обами зупинила спробу Ірану відправити Хаміда Абуталебі в ООН у 2014 році через його причетність до захоплення посольства США в Тегерані в 1979 році. Минулого року адміністрація Байдена запустила нову програму обмежень у видачі віз для тих, хто діє від імені іноземного уряду, які, як вважають, займаються позасудовою контрдисидентською діяльністю.

«Пан Раїсі відповідає всім цим стандартам. Жодна угода чи угода з приймаючою країною ООН не вимагають від США допуску пана Раїсі. Президенту країни, яка активно прагне вбити американських громадян на території США, взагалі не можна дозволяти в’їзд до США», – зазначають автори статті.