Український та турецький міністри МЗС «звірили годинники». Іран готовий долучитися до «Чорноморського експортного коридору зерна». Лівійський цун-цванг.

Туреччина: Міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу провів телефонну розмову із міністром закордонних справ України Дмитро Кулебою. Інформація щодо змісту зустрічі не розголошувалася. Разом з тим, ми можемо собі уявити, що український міністр повідомив турецького колегу про успіх військової операції ЗСУ на о. Зміїний і «звірив годинники» подальшої роботи по відновленню експорту українського зерна.

І знову-здорово, не встиг я оцінити успіх турецької дипломатії в Мадриді, як посипалися зауваження щодо економічної ситуації в самій Туреччині та «геноциду нещасних курдів». Насправді я не збираються сперечатися або доводити свою правоту, я просто наголошую про факти. Ердоган отримав бажане по боротьбі з тероризмом (підтвердження від прем’єр-міністра Швеції Магдалена Андерссон та глави МЗС Фінляндії Пекка Хаавісто про повну підтримку угоди з Туреччиною), по скасуванню збройового ембарго, та розблокуванню поставок і модернізації F-16.

При тому, що ніхто публічно не закинув туркам питання С-400, яке було основним подразником останні два роки в перемовинах з Вашингтоном та військової операції на півночі Сирії. Більше того, Туреччина отримає ще політичних дивідендів коли її роль у розблокуванні українського експорту стане більш очевидною.

Іран: Міністерство закордонних справ Ірану повідомляє, що міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час телефонної розмови в четвер запросив свого іранського колегу Госейна Аміра Абдоллагіана відвідати Київ. Очільник МЗС Ірану, у свою чергу, висловив готовність Тегерана брати участь у Чорноморському експортному коридорі зерна.

Голова з питань зовнішньої політики ЄС Джосеф Боррель: «Після моєї поїздки до Тегерану та переговорів у Досі, моє повідомлення на сьогоднішніх дебатах в ООН: після більш ніж року переговорів ми ризикуємо не перетнути фінішну лінію. Ми повинні якнайшвидше укласти угоду та повернутися до повного виконання СВПД».

Дослідник Сирійського фонду досліджень Рашид Аль-Хурані заявив, що зміна позиції Ірану щодо підтримки турецької військової операції на півночі Сирії має на меті змусити проамериканські Сирійські демократичні сили піти на поступки в переговорах із сирійським режимом, а також може призвести до схиляння військового балансу сил в Сирії на користь Туреччини.

Так, зміна підходу Ірану до турків в Сирії складається з багатьох чинників, більшість яких можуть не проглядатися зараз, але сама зміна є більш ніж очевидною. Ймовірно, що частина СДС, яка схильна до РПК знаходиться в стадії відторгнення від американських кураторів і в процесі пошуку нових. Вибір нових іранських «господарів», є більш очевидним, оскілки з інших запропонованих (московія, асад) лише іранці мають відповідний ресурс для їх утримання.

В будь-якому випадку, рішення Ірану не є благодійністю, а несе за собою прагматичний розрахунок, який полягає в тому, що війна з турками на боці курдів лише послабить іранські проксі сили і ще більше підштовхне Туреччину до союзу з Ізраїлем, що ми насправді спостерігаємо останнім часом. Не врахування інтересів москви, є також прагматичним аналізом розстановки балансу сил. Зі слабким на Сході ніхто не рахується.

Лівія: Поки на Близькому Сході ситуація розвивається в прогнозовано позитивному руслі, в Лівії, в північній Африці все котиться «під три чорти». Колишній міністр МВС законного Уряду національної єдності (УНЄ) Фатхі Башага, а зараз самопроголошений «прем’єр-міністр» незаконного паралельного уряду оголосив про свій новий похід на Тріполі. При чому, Башага направив відкритий лист генеральному секретарю ООН Антоніу Гутеррішу, в якому заявив, що термін повноважень міжнародно визнаного Уряду національної єдності закінчився 21 червня 2022 року, і його діяльність є нелегітимною.

Раніше, зрив загальнолівійських виборів запланованих і погоджених з ООН на 24 грудня 2021 року, виявив частину політиків та їх прихильників в середині лівійського уряду в Тріполі, які по тим чи іншим причинам (особисті амбіції та корупція) перекинулися на бік противника законної влади – Халіфи Хафтара та його маріонеткового парламенту в Тобруку.

Серед таких зрадників опинився і Фатхі Башага, якого 10 лютого підконтрольна Хафтару Палата представників визнала – прем’єр-міністром. За їх версією, термін повноважень попереднього уряду сплив 24 грудня, а те шо інші легітимні органи влади не були обрані нікого не бентежило.

Фактично, «прем’єр» без уряду та повноважень, Фатхі Башага почав відігравати роль «троянського коня» влади в Тріполі і обіцянками та хабарями перетягнув на свою сторону незначну частину військових, під прикриттям яких вже двічі намагався увійти до Тріполі і силою зайняти місце в урядовому кварталі. Однак, сили поліції законного уряду завадили обом спробам, після чого заколотники були змушені ретируватися.

Третій похід Фатхі Башага анонсував погрозливим заявами в бік УНЄ: “Оскільки я близький до в’їзду до столиці, у міністрів Уряду національної єдності залишилося не так багато часу, щоб безпечно залишити Тріполі”.

Нові погрози пролунали після фактичного провалу плану ООН по стабілізації політичної ситуації в Лівії після фіаско перемовин в Женеві 28-29 червня. На цих перемовинах бік законної влади представляв Халід Аль-Мішрі – протурецький політик, діючий голова Вищої державної ради, яка колегіально виконує обов’язки президента країни; бік заколотників представляв спікер славнозвісної Палатою представників – Акіла Салех.

Так вийшло, що законному уряду за рахунок публічних процесів, щодо воєнних злочинів незаконних формувань Хафтара та переслідуванням самопроголошеного маршала судом Вірджинії, США, вдалося відкинути того з передовиць політичного життя, а його місце обійняв – Акіла Салех.

Під час перемовин в Женеві під егідою UNSMIL жодного реального прогресу досягнуто не було, попри вирішення декількох незначних питань. Більше того, раднику ООН з питань Лівії Стефані Вільямс прийшлося переривати засідання щоб дати час заспокоїтися опонентам, оскільки «перемовини» вийшли за рамки дипломатії. Основною розбіжністю так і залишається небажання заколотників допустити до виборів найрейтинговішого кандидата від Тріполі, діючого прем’єр-міністра країни – Абдулхаміда аль-Дбейбу.

Тому, остання погроза Фатхі Башаги лише підтверджує повне непорозуміння між сторонами і жагу заколотників дістатися реальної влади будь за яку ціну, навіть ціною початку нової гарячої фази громадянської війни.

Отже, ситуація в Лівії скочується на роки назад коли широкомасштабні бойові дії на тлі приготування обох сторін стануть неминучими. Однак, «третій» похід Башаги на Тріполі, має всі шанси закінчитися як і попередні два Хафтара 2019-2020 років. Бо турецька військова присутність в Лівії залишається, а союзників у заколотників явно поменшало.

І навряд чи хто з них (Єгипет, ОАЕ, Франція) спробують активно втручатись в процес на передодні великого турне Байдена по Близькому Схід і до Туреччини зокрема, на тлі війни в Україні і великих проблем з Іраном. Однак, те що дійсно викликає занепокоєння, так це те, що завдяки деконструктивним діям заколотників, видобуток нафти в Лівії залишається на низькому рівні, а Національна нафтова компанія Лівія оголошує черговий форс-мажор із-за проблем з добичею та відвантаженням, які виникають з погіршенням безпекової ситуації.

Однак, такий розвиток подій не входить до інтересів США, тому посол Сполучених Штатів у Лівії в середу застеріг конкурентів від використання нафтових багатств країни як політичної «зброї» на тлі внутрішньої блокади галузі.

«Хоча режим припинення вогню та діалог тривають, викликає занепокоєння те, що деякі вузькі інтереси використовують нафтовий сектор як зброю або в односторонньому порядку приймають рішення, що впливають на витрачання нафтових доходів Лівії», — сказав Норланд. Посол сказав, що Вашингтон підтримує «конкретні кроки для припинення зловживання економічними інструментами в рамках політичних суперечок будь-якою стороною».