Декілька тижнів тому Брюссель радів, що нарешті вмовили косівського прем’єра Альбіна Курті відмовитися від штрафів для сербів на півночі самопроголошеного Косова, які не змінили реєстраційні таблички на автомобілях. У відповідь влада у Белграді пообіцяла не видавати нові номерні знаки. Одразу європредставник на Західних Балканах Мирослав Лайчак і голова європейської дипломатії Жозеп Баррель заявили, що це прорив у відносинах Сербії та Косова, і наступним кроком стане укладання усесторонньої угоди про нормалізацію відносин між Белградом і Приштиною. Сподівання не виправдалися. Вже 6 грудня почався черговий етап ескалації у відносинах Приштини і Белграда.

Що трапилося на півночі Косова?

За місяць до того – 6 листопада – серби повиходили з усіх органів влади, політичних інститутів, поліції, органів правосуддя у чотирьох муніципалітетах на півночі Косова – Звечан, Зубин Поток, Північна Митровиця, Лепосавич. Це тоді був протест проти запровадження автономерів і погроз косівської влади штрафувати сербів, які не змінять таблички на транспортних засобах до 22 листопада.

Цей конфлікт врегулювати вдалося тільки 24 листопада, але ж органи влади на півночі Косова залишалися без сербських депутатів. Приштина призначила нові вибори в цих муніципалітетах на 18 грудня. У минулий понеділок – 6 грудня балканські медіа почали писати про те, що представники косівської влади за присутності поліції змінили замки на дверях у будівлях, де мали відбутися вибори. Спочатку це сталося у Зубиному Потоку,  а далі і в Північній Митровиці та Лепосавичі. Реакція Белграда на такі дії уряду Косова була негативною, там заявили, що Приштина знову провокує напруженість між сербами і албанцями.

В наступні дні напруженість посилилася через напади косівських сербів на поліцейську дільницю, журналістів, виборчі дільниці, миротворців місії EULEX, введення косівською владою спецпризначенців у муніципалітети на півночі. Українські і балканські медіа повідомляли про вибухи і постріли тут, хоча офіційної інформації від Приштини чи Белграда не надходило.

Сербський президент Александар Вучич заявив, що проситиме миротворчу місію НАТО у Косово – KFOR – дати дозвіл на повернення 1 тис. сербських військових на північ Косова. Виступаючи із такою заявою, Вучич апелював до резолюції 1244 РадБезу ООН, затвердженої в червні 1999 р.

Вже в п’ятницю, 10 грудня, косівські серби перейшли до своєї улюбленої тактики боротьби із Приштиною. Вони почали блокування доріг на півночі Косова за допомогою вантажівок. Поліція Косова змушена була закрити два пункти пропуску між Сербією та Косово Яринє і Брняк, оскільки ситуація з пересуванням значно погіршилася. Дороги на півночі самопроголошеної республіки знаходяться під контролем миротворців НАТО і поліції.

Заяви Сербії та Косова

Обидві сторони конфлікту звинувачують одна одну у ескалації, але заяви високопосадовців Сербії відзначаються гострішою риторикою. Керівник Канцелярії Косова і Метохії при уряді Сербії Петар Петкович вважає, що Курті намагається вигнати сербів з півночі Косова. Аналогічної думки дотримуються президент Сербії Александар Вучич і прем’єрка Ана Брнабич. Вучич постійно повторює, що буде захищати косівських сербів від насилля влади у Приштині.  З цією метою президент Сербії скликав ввечері 11 грудня Раду національної безпеки, після засідання якої Вучич заявив, що ситуація на півночі самопроголошеної республіки надзвичайно складна, серби у небезпеці. Сербський президент відкинув причетність Белграда до спорудження барикад.

За вихідні 11 та 12 грудня, понеділок 13 грудня, контекст заяв сербських представників влади не змінилися. Вони і надалі звинувачують Приштину і прем’єра Косова Альбіна Курті у ескалації. Цікаво, що Белград отримав, що хотів – місцеві вибори у сербських муніципалітетах перенесені на наступний рік.

Про це 10 грудня президентка Косова Вйоса Османі заявила 10 грудня. Не дивлячись на це, косівські серби барикади з доріг не прибрали. На переносі виборів наголошували США і Німеччина, хоча подібна позиція видається дивною. Органи влади на півночі Косова не працюють, що створює складнощі у функціонуванні муніципалітетів. Це прямий шлях сербських общин на перетворення у “сірі” сербські анклави, які вийшли з-під контролю Приштини.

Альбін Курті, як і президентка Вйоса Османі, відкидають звинувачення белградської влади щодо бажання зробити Косово суто косовським, виселивши сербів. Введення додаткових підрозділів спецпризначенців у північні муніципалітети пов’язано з напруженою ситуацією і зростанням напруженості.

Різкими заявами Курті не відзначився, навпаки, він продовжує звичайну політику уряду – рух Косова до ЄС. На цьому тижні він планує обговорити з Брюсселем перспективи євроінтеграції до Євросоюзу і добитися більшої конкретики щодо лібералізації візового режиму із Європою. Складається враження, що косівський прем’єр не дуже переймається барикадами і черговою ескалацією. Такої паніки в Приштині, як у Белграді немає. Зараз саме уряд Курті перебуває під тиском, і не тільки зовнішнім, а й внутрішнім. Незадоволення політикою уряду вже висловив колишній прем’єр Косова Рамуш Харадинай, лідер політичної сили “Майбутнє для Косова”. Він звинуватив Курті у тому, що його дії відповідають сербським і російським інтересам. Харадинай закликав прем’єра змінити курс діяльності уряду і координувати свою політику із рекомендаціями США.

Реакція ЄС і США

Напад на місію Європейського Союзу у Косово EULEX засудив Жозеп Боррель. До його слів долучилися і представники НАТО. Посадовці ЄС і альянсу заявили, що напади на миротворців є неприпустимими. Боррель минулого тижня і вже на початку цього багато разів звертався до сторін конфлікту із закликом сісти за стіл перемовин. Спеціальний представник США у регіоні Габріель Ескобар 12 грудня провів зустрічі із косівською владою у Приштині. Далі він планує зустрітися із Вучичем.

Ще у суботу Держдепартамент Сполучених Штатів опублікував Спільну заяву Посольства США у Белграді і Посольства США у Приштині. В документі йдеться про негайну деескалацію, заклик до косівських сербів негайно розібрати барикади та відновити вільне пересування, не скоювати напади на міжнародні інституції у Косові.

В понеділок в регіон мав прибути радник Держдепу Дерек Чолле, але він захворів на коронавірус. До Косово та Сербії планує приїхати і Спецпредставник ЄС на Західних Балканах Мирослав Лайчак.

Міжнародна спільнота, представлена Сполученими Штатами і Євросоюзом, прагне зменшити градус напруги у Косово, заспокоїти владу в Белграді і Приштині, посадивши їх знов за стіл перемовин.

Така модерація була б добре, аби Косово і Сербія дотримувалися взятих на себе зобов’язань і виконували вибраний обсяг робіт та повноважень.

Війни не буде, але напруженість збережеться

Спецпредставник США у регіоні Габріель Ескобар  від учора розпочав серію зустрічей із керівництвом Косова та політичними силами. Результати вчорашніх перемовин не відомі, бо Ескобар відмовився давати коментарі представникам ЗМІ. Завтра міжнародна присутність посилиться з приїздом Мирослава Лайчака.

Утім, варто розуміти, що ЄС і США зможуть добитися мінімальних поступків від Приштини чи косівських сербів. Щоб остаточно вирішити конфлікт між Сербією та Косовим, міжнародна спільнота має радикально змінити свою політику щодо переговорного процесу. Необхідно відійти від вмовлянь і сподівань на те, що сторони самі домовляться. Допоки цього не станеться, напруженість в сербських общинах в Косові зберігатиметься. І вона буде ставати дедалі гострішою, бо Приштина фактично не контролює північні муніципалітети.

Сербії вигідне подібне коливання ЄС і США, як і безконтрольність на півночі Косова. Вучич вже роками просуває ідею створення Асоціації сербських муніципалітетів в самопроголошеній республіці відповідно до Брюссельської угоди 2013 р. Приштина виступає проти цього, посилаючись на те, що це неможливо, бо не відповідає Конституції. Влада Косова не хоче у себе під боком нової “сепарської” автономії, яка б була схожа на Республіку Сербську в БіГ. Але Вучич зараз у більш вигідному становищі. Він може наглядно довести ЄС і США, що він здатний навести лад на півночі Косова і забезпечити безпеку сербам там, а от Приштина не може.