Останній час в мережі з’явилось декілька публікацій щодо вартості закупівлі бронеавтомобілів “Козак-2” та “Козак-2М1”. Найбільшого обговорення зачепила тема здорожчання можливої закупівлі “Козаків” у порівнянні з минулорічною.

У відповідь на цей інформаційний привід Міністерство оборони України випустило пресреліз, що цього року планується до закупівлі броньовані бойові колісні машини “Козак-2М1”, на відміну від спеціалізованого броньованьованого автомобіля “Козак-2”, який оборонне відомство замовляло минулого року.

Але чому так вийшло, що новий “Козак-2М1” дорожче за “Козак-2”?

Перша важлива причина цьому – хоча бойові машини мають майже ідентичний індекс (відмінність нового зразка у додаванні “М1”), їх конструкції різні: на відміну від рамного “Козак-2”, “Козак-2М1” має суцільнонесучий корпус, як наприклад “Дозор” розробки Харківського конструкторського бюро з машинобудування.

Принципова різниця таких корпусів полягає у побудові: якщо рамна машина створена довкола роз’ємно-роздільної силової схеми (рами), що несе корпус машини та його агрегати, то суцільнонесучий корпус несе на собі елементи підвіски, трансмісії, силового агрегату, ну і звичайно місце розміщення екіпажу та десанту.

З однієї сторони перевагою суцільнонесучого корпусу це відсутність обмежень, які накладаються через раму (наприклад кліренс машини прив’язаний до оригінальної платформи та висота відділення для екіпажу з десантом не може бути нижчою за якусь відмітку, що у сумі робить бойову машину зависокою), а з іншої сторони вся конструкція тепер розміщена на корпусі, що додатково обтяжується елементами жорсткості, яких немає на рамному бронеавтомобілі.

Серед таких класичних елементів – це ребра жорсткості, лонжерони, різноманітні короби та інші підсилювачі.

В масовому виробництві легкових автомобілів, що здебільшого виробляються з суцільнонесучим корпусом, такі елементи виготовляють з максимальним здешевленням технології та обранням найбільш жорсткої форми, наприклад методом штампування з листової сталі чи алюмінієвого сплаву для серії у декілька десятків чи сотень елементів на рік.

У випадку ж з дрібносерійним виробництвом бронетехніки (за інформацією оприлюдненою по “Козакам” – їх замовлення на рік близько сотні машин на 2020 рік), елементи жорсткості виготовляються менш технологічними (розкрій, гнуття та зварювання), але більш дороговартістними через енерговитрати технологіями.

Окрім того зі збільшенням кількості елементів на корпусі, збільшується і кількість зварних з’єднань, а вони значно підіймають тривалість роботи, а відповідно більшою є і витрата людиногодин на одну машину.

Так само зі збільшенням кількості елементів конструкції – збільшується витрата матеріалів: листової сталі (конструкційної та бронесталі), необхідного для зварювання дроту та флюсу (вуглецевої кислоти), витратних матеріалів для обробки поверхні після зварювання кутовими шліфувальними машинами, тощо.

Це один з багатьох елементів, які накладаються на збільшення собівартості дрібносерійного виробництва несучого корпусу у порівнянні з рамним, та не включають себе різноманітні фактори які накладаються і обидві конструкції машин. Наприклад здорожчання енергоносіїв та заробітної платні працівникам.

Другим важливим нюансом у різниці “Козаків” є підвіска. “Козак-2” побудований на базі Iveco та успадкував від нього задню жорстку підвіску з цільним мостом та ресорами, що виготовляється серійно для цивільного ринку.

Звичайно база Iveco Eurocargo 4×4 – це вантажівка, яка призначена для суворого бездоріжжя, але нерозрізна конструкція мостів так чи інакше накладає обмеження.

Наступник “Козак-2М1” вже має повністю незалежну підвіску виробництва компанії з Чехії, яка спеціалізується на виробництві підвісок для військових машин.

Така підвіска має незалежні напіввісі, центральну підкачку та великий хід колеса. Відповідно її вартість незрівнянно дорожча в порівнянні з нерозрізною конструкцією мостів.

Також є варіант комплектування підвіскою від американської компанії Meritor, що встановлюється на броньовані бойові колісні машини серії “Отаман”: двовісний “Отаман-2” та тривісний “Отаман-3”.

Це дозволило покращити характеристики прохідності ББКМ “Козак-2М1” у порівнянні з СБА “Козак-2” по бездоріжжю та пересічні місцевості, що було підтверджено в ході державних випробувань, але автоматично і підняло ціну на нову бронемашину.

Окрім цих двох найважливіших факторів також є комплектація машин у якій збирається замовляти бронеавтомобілі Міністерство оборони, але щодо цього інформації у публічному доступі наразі немає і робити якийсь аналіз зарано.