Останніми днями «Хезболла» закликала Іран розпочати атаку проти Ізраїлю, оскільки бойові дії між ліванським угрупованням та ізраїльськими військовими різко загострилися, але Іран поки що утримується, повідомили Axios два ізраїльські чиновники та один західний дипломат.

Двоє ізраїльських чиновників заявили, що іранські офіційні особи сказали своїм колегам з «Хезболли», що «час не підходить» для початку атаки на Ізраїль, оскільки президент Ірану Масуд Пезешкіян зараз перебуває в Нью-Йорку на засіданні Генеральної Асамблеї ООН.

На брифінгу з журналістами в понеділок у Нью-Йорку Пезешкіян сказав, що Ізраїль є стороною, яка прагне ширшої війни в регіоні, і наголосив, що Іран не хоче потрапити в цю “пастку”.

Натомість, високопоставлений ізраїльський чиновник сказав, що директива кабінету безпеки Армії оборони Ізраїлю полягає в тому, щоб уникати кроків, які могли б дати Ірану привід або привід приєднатися до бойових дій.

Однак, чи дійсно візит іранського президента до Вашингтону є приводом не включатися у відкриту фазу протистояння з Ізраїлем, який зникне одразу після повернення Пезешкіяна з США, чи це є далекоглядна зміна політики?

В цьому розбиралася експерт з Близького Сходу та журналістка, яка працює для багатьох видань Єва Дж. Кулуріотіс (Eva J. Koulouriotis).

Перш ніж говорити про останні події та те, як Тегеран справляється з поточним конфліктом у Лівані , необхідно пояснити бачення двох основних сторін в Ірані щодо своїх інструментів на Близькому Сході, з яких «Хезболла» є найважливішим, каже пані Кулуріотіс.

Консерватори, одним із їхніх теоретиків був колишній президент Ірану Ебрагім Раїсі, а також лідери Революційної гвардії, вважають збройні формування, які вони спонсорували в Іраку, Сирії, Лівані та Ємені важливою частиною їхнього регіонального впливу та вістрям їхньої зовнішньої політики. Вони повинні працювати над їх збереженням і підвищенням свого військового потенціалу. Якщо будь-яке з цих угруповань піддається небезпеці, Іран має працювати, щоб врятувати їх і підтримати їх прямо чи опосередковано.

Однак реформісти в Тегерані вважають, що роль цих збройних формувань полягає в тому, щоб зберегти іранські інтереси та використовувати їх як шантаж і тиск на країни регіону та світу, тому Іран не повинен наражати себе на небезпеку, щоб захистити будь-який із них. Важливіше національна безпека Ірану та його стратегічні плани. Вони там, щоб захищати вплив Ірану, і Тегеран не повинен захищати їх, якщо ризики надто великі.

На думку Єви Дж. Кулуріотіс, політика Тегерану в регіоні зазнала змін протягом останніх місяців, а точніше з приходом реформістів до влади в Ірані, де першим випробуванням перед ними стало вбивство голови політичне бюро ХАМАС Ісмаїла Ханія. У той час як заяви офіційних осіб Ірану в перший період після вбивства були про неминучість відповіді та про те, що це буде подвійна відповідь на атаку на консульство Ірану в Дамаску, прагматичні реформісти намагалися зменшити напругу і переконати верховного лідера Хаменеї бути терплячим. Це переконання було чітко висловлено через оголошення Іраном про підтримку переговорів про припинення війни в Газі у переговорах в Досі та Каїрі під просуванням США 15 серпня.

У той час як лідери «Хезболли» і хуситів чекали координації з Тегераном для єдиної відповіді на вбивство Ханіє та Шукра і удару по Ходейді в Ємені, відповідь Ірану полягала в тому, щоб звернутися до «Хезболли» та хуситів бути терплячими та не відповідати після відкриття каналу зв’язку з демократичною адміністрацією у Вашингтоні, яка попросила Тегеран зменшити ескалацію та не реагувати військовою силою, що, якби це сталося, змусило б Вашингтон втрутитися в конфлікт, з одного боку, і могло б дати Нетаньягу можливість завдати удару по ядерній програмі Ірану.

Тому «Хезболла» вирішила поодинці відповісти на вбивство Фуада Шукра, тоді як іранці та хусити утрималися від відповіді Ізраїлю. Немає сумніву, що атмосфера стала напруженою між Тегераном і керівництвом «Хезболли». Іранські політики з обережністю спостерігають за президентськими виборами в США, і для них ескалація в регіоні послужить приходу Трампа до Білого дому, чого вони категорично не хочуть. З приходом Гарріс до Білого дому реформісти сподіваються, що терпіння Ірану буде оцінено, і в обмін на це терпіння вони повернуться до ядерної угоди, яка вигідна іранському режиму.

Повертаючись до теперішнього часу, хоча ще рано говорити про масштаби втрат, яких зазнала «Хезболла» , безперечно, що з минулого вівторка група переживає найважчі дні з 80-х років минулого століття, і з продовженням болісних ударів Ізраїлю, спрямованих на їхні стратегічні запаси зброї, інфраструктуру та вбивства їхніх лідерів, Тегеран незабаром буде стурбований прийняттям важливого рішення щодо Ліванської арени.

В такому випадку Тегеран може підтримати «Хезболлу» трьома шляхами, каже пані Кулуріотіс:

Перший полягає в завданні прямого військового удару по ізраїльській території у відповідь на вбивство Ханіє та надсиланні через посередників повідомлень про те, що продовження ескалації проти «Хезболли» змусить Іран до військового втручання. Цей крок є надзвичайно небезпечним для Тегерана, оскільки він відкриє шлях для Ізраїлю знищити ядерну програму Ірану, яка є надзвичайно важливою для іранського режиму та важливішою для нього, ніж бойовики «Хезболли».

По-друге, шляхом переміщення своїх інструментів у регіоні Іраку, Сирії і Ємену для підтримки «Хезболли» під так званою «Єдністю опору», але прийняття цього кроку до президентських виборів в США призведе до того, що цей крок не сподобається кандидату від Демократичної партії Камалі Гарріс, це зіпсує атмосферу ядерних переговорів і негативно вплине на вибори на користь Трампа, а це не те, чого іранський режим прагне.

По-третє, підтримуючи «Хезболлу» боєприпасами, ракетами та деякою якісною протиповітряною зброєю, щоб група могла протистояти потужним ізраїльським ударам. Єва Дж. Кулуріотіс вважає, що Тегеран вже почав цей крок в надії, що група протримається хоча б до президентських виборів в США.

Підсумовуючи, експерт каже, що наразі немає жодних ознак того, що Тегеран прийме ескалаційне рішення на підтримку «Хезболли». Їхня ядерна програма є важливішою, а майбутнє їхніх відносин з Демократичною партією США є більш цінними. Однак після президентських виборів у Вашингтоні ця політика може змінитися.

Про таку небезпеку оманливої надії розширити вплив так званих «поміркованих» політиків в Ірані, попереджає Iran International. Іран дотримується відпрацьованої ігри для просування своїх нових президентів у Нью-Йорку: вони розміщують коментар високопосадовця у великій американській газеті, обіцяючи співпрацю та взаємну повагу, домагаючись пом’якшення санкцій, щоб сприяти його зловмисній діяльності. Тегеран пропонує інтерв’ю з новим президентом «безпечним» телевізійним мережам і ведучим в обмін на такий доступ.