Афганська мирна конференція в Туреччині знову переноситься через неучасть талібів. Представник Ісламського Емірату Афганістан Мухаммад Наїм заявив: “Поки все іноземні війська повністю не підуть з нашої землі, Ісламський Емірат не братиме участі в жодній конференції, яка буде приймати рішення щодо Афганістану”.

В зазначену дату може відбутися тристороння зустріч між США, Туреччиною та адміністрацією Кабулу, щоб узгодити нову дату. В той же час генерал Кеннет Маккензі, начальник Центрального командування США (CENTCOM,) виказав свої сумніви щодо надійності талібів. Він заявив, що США будуть “позиціонувати значну бойову силу, щоб уберегтися від випадків, якщо б “Талібан” вирішить будь-яким чином втручатися в нашу впорядковану передислокацію”.

В цілому ж, мінуси рішення президента Байдена про остаточний вивід військ з Афганістану лежать на поверхні, цитуючи того ж самого Кеннета Маккензі додам, що «важко продовжувати боротьбу з тероризмом здалеку» і “Я не хочу надягати рожеві окуляри і говорити, що це буде легко зробити”.

Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван у свою чергу заявив: “Президент Байден не має наміру відправляти сили назад в Афганістан, але в той же час він не має наміру відривати наше око від процесів, які відбуватимуться там”. “Я не можу дати жодних гарантій щодо того, що станеться всередині країни. Ніхто не може”.

Однак крім мінусів, існують багато плюсів значення яких може бути оцінено лише з часом. Так у мирному процесі в Афганістані, після виводу американців будуть зацікавлені багато сторін.

Наприклад, Пакистан почав здійснювати сильний тиск на “Талібан” (завдяки тиску на Пакистан з боку США), щоб переконати “Талібан” взяти участь у мирному процесі та у Стамбульській конференції. Але це не тільки Пакистан, деякі інші держави також заохочують “Талібан”.

Міністр закордонних справ Індії С. Джайшанкар нещодавно наголосив на необхідності того, щоб «мирний процес був під керівництвом Афганістану і належав Афганістану». “Афганістану потрібен подвійний мир – мир у країні та мир навколо країни”, – сказав він, додавши, що “сусіди Афганістану повинні зробити свій внесок у це”.

“Абсолютно фантастично, що те, що Індія зробила в Афганістані, опосередковано спрямоване на Пакистан, і таке твердження підриває зусилля Індії в Афганістані”, – сказав Джайшанкар. Отже, стає зрозуміло, що одним з факторів нестабільності в Афганістані була «війна інтересів Індії проти Пакистану».

Далі більше, міністр закордонних справ Ірану Джавад Заріф заявив, що “Талібан” потребує “демократичних змін”, оскільки сьогоднішній Афганістан відрізняється від того, яким він був у 2001 році.

Виступаючи в онлайн конференції “Раїсинський діалог”, Заріф сказав: “Талібан повинен змінитися, спираючись на демократичні шляхи. Якщо вони побажають повернутися до своєї ідеології 90-х, це буде неможливо, оскільки сьогодні є новий і інший Афганістан ».

“Нам потрібно відкласти свої розбіжності та зосередитись на наших спільних рисах, включаючи той факт, що ісламський емірат в Афганістані є екзистенціальною загрозою для Пакистану та загрозою національної безпеки для Ірану та Індії”, – заявив Заріф.

Про свої наміри відправити миротворців до Афганістану, після виводу сил НАТО, оголосив навіть Китай, але то малоймовірне. Головне в цьому є те, що Афганістан без американців може стати великою загрозою для сусідніх країн, які весь цей час прямо чи опосередковано, просуваючи свої інтереси, заважали зусиллям США.

Зараз, коли американці підуть, вони залишаться сам на сам з «Талібаном» і будуть примушувати того сісти за стіл переговорів. В іншому випадку таліби ризикують залишаться самі без сторонньої підтримки, як це було у 90-х коли Пакистан фактично зробив їх хазяїнами країни.

Підсумую словами держсекретаря Ентоні Блінкена: «Майбутнє Афганістану в кінцевому підсумку знаходиться в руках афганського народу. Але наша підтримка, наше залучення та наша відданість довгостроковому партнерству з Афганістаном залишаються».