Адміністрація Байдена повідомила, що надішле більше ніж 1 мільярд доларів додаткової зброї та боєприпасів до Ізраїлю, повідомили у вівторок три представники Конгресу. Але поки невідомо, як скоро зброя буде доставлена. Передача зброї поки ще не була оприлюднена.

Це перша розкрита поставка зброї до Ізраїлю після того, як цього місяця адміністрація призупинила ще одну поставку зброї, що складається з 3500 бомб вагою до 2000 фунтів кожна. Адміністрація Байдена, посилаючись на занепокоєння жертвами серед цивільного населення в Газі, заявила, що призупинила цю передачу бомби, щоб утримати Ізраїль від використання цих боєприпасів у своєму наступі на багатолюдне місто Рафах на півдні Гази.

Оголошення пакету у вівторок включає близько 700 мільйонів доларів на танкові боєприпаси, 500 мільйонів доларів на тактичні машини та 60 мільйонів доларів на мінометні снаряди, повідомили в Конгресі.

Поки що не повідомлялося, коли буде відправлено зброю. Двоє помічників Конгресу заявили, що вантаж не є частиною довго відкладеного пакету допомоги іноземним державам, який Конгрес ухвалив і президент Джо Байден підписав минулого місяця. Невідомо, чи була ця поставка останнім траншем від існуючого продажу зброї чи чимось новим.

Адміністрація Байдена зазнала критики з обох сторін політичного спектру через її військову підтримку війни Ізраїлю проти ХАМАС у Газі, яка триває вже сім місяців, у той час, коли Байден бореться за переобрання проти колишнього президента Дональда Трампа.

Республіканці скористалися паузою адміністрації щодо передачі бомб, заявивши, що будь-яке зменшення США підтримки Ізраїлю — його найближчого союзника на Близькому Сході — послаблює цю країну, оскільки вона бореться з ХАМАС та іншими підтримуваними Іраном групами. У Палаті представників вони планують цього тижня просунути законопроект про обов’язкове постачання Ізраїлю наступальної зброї.

Незважаючи на одночасне призупинення доставки бомб, Байден і представники адміністрації дали зрозуміти, що продовжуватимуть інші поставки зброї та загальну військову підтримку Ізраїлю, який є найбільшим одержувачем військової допомоги від США.

Байден подбає про те, щоб «Ізраїль мав усі військові засоби, необхідні для захисту від усіх своїх ворогів, включаючи ХАМАС», — сказав журналістам у понеділок речник національної безпеки Джон Кірбі. «Для нього це дуже просто: він збирається продовжувати надавати Ізраїлю всі необхідні можливості, але він не хоче, щоб певні категорії американської зброї використовувалися в певному типі операції в конкретному місці. І знову ж таки, він був чітким і послідовним у цьому».

У відповідь на план республіканців Палати представників щодо просування законопроекту про обов’язкове постачання наступальної зброї для Ізраїлю Білий дім у вівторок заявив, що Байден накладе вето на законопроект, якщо він буде прийнятий Конгресом.

Законопроект практично не має шансів у підконтрольному демократам Сенаті. Але демократи в Палаті представників дещо розділилися в цьому питанні, і близько двох десятків підписалися під листом до адміністрації Байдена, в якому говориться, що вони «глибоко стурбовані повідомленням», надісланим через призупинення доставки бомби.

Окрім письмової погрози накласти вето, Білий дім зв’язувався з різними законодавцями та помічниками в Конгресі щодо законодавства, за словами представника адміністрації.

«Ми рішуче, рішуче виступаємо проти спроб обмежити здатність президента розгортати допомогу США у сфері безпеки відповідно до цілей зовнішньої політики США та національної безпеки», — заявила цього тижня прес-секретар Білого дому Карін Жан-П’єр, додавши, що адміністрація планує витратити «все цент», виділених Конгресом у рамках додаткового пакету законів про національну безпеку, який Байден підписав минулого місяця.

Радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван заявив журналістам у понеділок, що США продовжуватимуть надавати військову допомогу, передбачену законопроектом про додаткове фінансування на 26 мільярдів доларів, прийнятим минулого місяця, але Білий дім призупинив бомбардування, оскільки «ми не віримо, що їх потрібно скидати у густонаселених містах».