Закрити небо над Сполученими Штатами Америки – це означає забезпечити зону покриття площею майже 10 млн квадратних кілометрів. І перекрити лінію кордону з потенційними точками входу ракет довжиною у 12 тис. кілометрів.

Корпорація Lockheed Martin демонструє оптимізм щодо вирішення цієї задачі. У ролику, який періодично поширюють у її акаунтах в соцмережах, розповідається історія майбутньої системи ПРО «Золотий купол».

Мейджор американського ОПК прагне переконати громадян США, що ті навіть не підозрюватимуть про відбиті атаки. Адже все відбуватиметься філігранно точно і поза повітряним простором периметра мегаполісів.

Певно, саме так собі це уявляє і головний «замовник» та ідеолог проєкту – президент США Дональд Трамп. Мабуть, ролик, в якому міжконтинентальні балістичні ракети розбиваються об невидиму золоту напівсферу над Америкою, йому подобається.

Дональд Трамп розпорядився створити новітню систему ПРО США своїм виконавчим указом від 27 січня. Спершу він назвав її «Залізним», а згодом – «Золотим куполом». Трамп дав Пентагону 2 місяці на розробку концепції. Час сплинув. У профільних медіа повідомили, що існує три варіанти бачення «купола», які напрацювала «команда тигрів» з різних оборонних відомств. Ймовірно, їх представлять Трампу вже в перші дні квітня.

Компанія Lockheed Martin, яка, ймовірно, і буде головним виконавцем мегаконтракту, на сторінці, присвяченій «Золотому куполу», демонструє зрозуміле бачення: інтеграція вже існуючих та перспективних засобів виявлення та ураження. «Залізний купол» може мати такі компоненти:
• радари LRDR (The Long Range Discrimination Radar) та Sentinel A4;
• супутникова система виявлення пусків ракет SBIRS (Space Based Infrared System);
• протиракети комплексів Patriot PAC-3 MSE, THAAD, Aegis, перехоплювачі шахтного базування нового покоління NGI (Next Generation Interceptor);
• винищувач F-35 як носій засобів ураження крилатих ракет.

Але республіканська адміністрація, імовірно, підтримає більш революційні ідеї, які мають коріння в минулому, у рейганівській епосі.

25 березня в аналітичному центрі Heritage Foundation відбувся тематичний захід за участі сенаторів, що займаються лобіюванням американського протиракетного щита. Спікери не раз відсилалися на досвід проєктування так званої Стратегічної оборонної ініціативи 80-х рр. минулого століття, відомої також як «Зоряні війни».

Сенаторка Деб Фішер заявила, що «Золотий купол» у майбутньому має включати космічні системи «спрямованої енергії». За її словами, сьогодні втілити цю ідею часів Рейгана реально, оскільки з’явилися технології, яких не було 45 років тому. Аналітик Heritage Foundation Роберт Петерз на цій же зустрічі заявив, що ключовою відмінністю нинішніх часів є принципово інші обчислювальні можливості. Тож і на його думку нинішня система ПРО США буде доповнена здатністю перехоплювати цілі «в космосі» за допомогою кінетичних засобів або «спрямованої енергії».

Виконавчий директор ракетних і космічних програм Редстоунського арсеналу армії США генерал-майор Френк Дж. Лозано у коментарі Defense News підкреслив, що штучний інтелект буде інтегрований у «Золотий купол». Зокрема, у процес ухвалення рішень. Це означає, що, окрім «старих» гравців американської військової промисловості, до багатомільярдних підрядів будуть залучені і нові технологічні компанії. Можна припустити, що бізнесмени з так званої «мафії PayPal» шукатимуть можливості долучитися до проєкту, а мільярдер Ілон Маск сприятиме отриманню «купольних» підрядів Palantir та Anduril. Не виключено, що знайдеться робота і для самої SpaceX.

Принципова відмінність задуму «Золотого куполу» від існуючої системи ПРО полягає у самій ідеології проєкту. Дотепер радари та перехоплювачі США орієнтувалися на задачу-максимум – перехопити окремі ракети, запущені такими країнами, як КНДР та Іран. Натомість «Золотий купол» має на меті створити гарантований захист від атаки з боку Росії та Китаю. З одного боку, такий підхід ставить максималістську з технічної точки зору задачу, яку дотепер жодна країна світу не спромоглася вирішити. З іншого – у разі реалізації це руйнує стратегічний баланс у світі. Адже нині ядерні надпотуги світу живуть у парадигмі «гарантованого взаємного знищення» у разі початку ядерного конфлікту.

Тобто історія з 80-х років справді дещо намагається повторитися. Тоді США вклали у «Зоряні війни» до 40 млрд дол. Але лазерів, що збивають радянські ракети у космосі, так і не отримали. Популярною є гіпотеза, що вся програма «Стратегічної оборонної ініціативи» була великою інформаційно-психологічною операцією проти СРСР. Буцімто вона мала підштовхнути його витрачати ресурси на аналогічний проєкт, який був завідомо нереалізовним. Але схоже, що нинішня республіканська команда переконана, що СОІ була справжньою, і цього разу їм точно вдасться.

Попри максималістські очікування, у США справді є потреба переосмислити та посилити свою ПРО/ППО. Адже досвід України та Ізраїлю продемонстрував їм, якої інтенсивності може бути війна за небо з противником рівня Росії чи навіть Ірану. На вже згаданій зустрічі у Heritage учасники озвучили чисельні параметри протиракетного арсеналу США: 7 комплексів THAAD, 400 перехоплювачів SM-3, 44 ракети-перехоплювачі шахтного базування на чергуванні. У публічному просторі раніше з’являлася інформація про 15 батальйонів комплексів Patriot (у кожному батальйоні 4–6 батарей, в кожній батареї 4–8 пускових установок). Звісно ж, не всі вони здатні збивати саме балістичні ракети. Нещодавно Lockheed Martin вихвалялися, що змогли «рекордно» збільшити випуск ракет PAC-3 MSE до 650 одиниць у 2024 році.

Можна, напевно, очікувати, що програма «Залізний купол» обов’язково призведе до народження новітніх, можливо проривних, оборонних технологій. Адже саме завдяки «нереалістичній» програмі «Зоряні війни» свого часу постали компоненти нинішньої системи ПРО США.