Популярні
Росія посилила полювання за бойовою авіацією ЗСУ. І для цього у окупантів великий вибір зброї. Отже це піднімає питання про різні способи захисту авіації.
Час від часу з’являються офіційні повідомлення про удари по українським авіабазам у різних регіонах.
Також останнім часом російська пропаганда заявляла про ураження українських літаків на аеродромах, публікуючи відповідні відео.
Росіяни такими ударами хочуть знищити українську бойову авіацію, яка постійно працює на передовій та завдає болісних втрат окупаційним військам та уражає важливі військові об’єкти.
Після того як Повітряні сили ЗСУ отримають на озброєння винищувачі F-16, захист цих літаків стане основною задачею, бо вони будуть пріоритетною ціллю для російських ударів.
Варто зазначити, що для ударів на всю глибину території України у армії окупантів є широкий спектр озброєння. Крилаті ракети: морського базування “Калибр” та авіаційні дозвукові Х-101, Х-555 а також надзвукові ще радянські Х-22. Окрім того росіяни застосовують балістичні і крилаті ракети мобільного наземного комплексу “Искандер”.
Також російські модифіковані винищувачі-перехоплювачі МиГ-31К можуть застосовувати гіперзвукові ракети Х-47 “Кинжал”, які можуть уражати укріплені об’єкти в тому числі, що знаходяться під землею на певній глибині.
З осені минулого року до цих засобів ураження доєдналися іранські дрони-камікадзе Shahed-131/136, які в російській армії отримали назву “Герань-1/2”. Зараз РФ працює над локалізацією виробництва цих БПЛА на власній території, тому загроза від їх застосування буде ще довго.
Окрім того у прифронтових та прикордонних з РФ районах небезпеку становлять і російські дрони-камікадзе “Ланцет”.
На авіабазах, окрім злітно-посадкової смуги є територія призначена для розосередженого розміщення літаків, з метою зниження ймовірності їх ураження під час ударів з повітря. Зона розосередження обладнується місцями стоянки, руліжними доріжками, захисними укриттями та іншими необхідними спорудами. Вибір та інженерне обладнання на аеродромі проводиться, як правило, в ході будівництва. Воно здійснюються з урахуванням типу літаків, які там базуватиметься.
Для захисту авіаційної техніки на аеродромі споруджуються укриття. Вони можуть бути наземними та заглиблені. Найбільш часто використовуються наземні укриття відкритого типу (обвалування стоянок літаків, капоніри) і закритого типу – залізобетонні укриття. За часів Радянського союзу, на військових аеродромах були зведені арочні залізобетонні укриття та обвалування, які використовуються і досі.
Розміри укриття із земляного обвалування визначаються габаритами літака, який потрібно захистити. Висота укриття повинна забезпечити захист всіх виступаючих частин літака. Такі укриття знижують дію ударної хвилі від вибуху і призначені в основному для захисту бойової техніки від звичайних засобів ураження. Вони зверху накриваються маскувальними сітками, які стійкі до займання.
Арочні залізобетонні укриття є укриттями закритого типу, які споруджуються в зонах роззосередження літаків вони переважно використовуються для літаків тактичної авіації. Стандартне таке укриття являє собою споруду з залізобетонних піварок з ребрами жорсткості товщиною стінок 60 см. Розміри основного приміщення, в якому розташовується бойовий літак, у переважній більшості становлять плані 12,9 × 28 метрів, однак бувають окремі укриття коротші і довші.
Бетонну конструкцію обсипають зовні землею. Кожне укриття обладнане міцними розсувними воротами і газовідвідним каналом у задній стінки для забезпечення запуску реактивних двигунів літака безпосередньо в укритті. Значна товщина залізобетонного перекриття і грунтової обсипки покликана забезпечити захист літака і обслуговуючого його особового складу від ураження при обстрілі з гармат і ракетами з повітря, від осколків авіабомб та ударної хвилі.
Для зберігання, експлуатаційного обслуговування і поточного ремонту літаків використовують приміщення під загальною назвою – ангар. Вони можуть мати різні розміри в залежності від того, для якого типу літака він побудований.
Основна площа ангару забезпечує розміщення техніки та виконання на ній робіт, часто ангар має прибудови для розміщення персоналу, обладнання, чи складів з запчастинами. Від радянського “спадку” на українських аеродромах базування залишилися ангари здебільшого у варіанті довготривалих споруд.
Однак, військові авіатори у різних країнах для розміщення окремих літаків чи гелікоптерів використовують швидкомонтовані ангари різної форми і конструкції. До таких споруд відносять різноманітні каркасні і безкаркасні конструкції з перекриттям з металу чи іншого виду матеріалу.
Також існують каркасно-тентові ангари, покриті тканинним матеріалом стійким до вологи. Є і аркові ангари, які швидко зводиться з окремих секцій металевого каркасу.
Різні країни світу використовують, або донедавна використовувати для розміщення військової авіатехніки підземні авіабази та ангари. Також для цих потреб використовували тунелі у скелях. Товща земної поверхні та скельний масив має убезпечити техніку і особовий склад від ударів звичайних засобів ураження, а також від ядерного вибуху.
Під час Другої світової війни був аеродром Тутов на півночі країни, неподалік від балтійського узбережжя. Під час війни на ньому базувалися бомбардувальники Люфтваффе. Стоянки для літаків, майстерні з ремонту та обслуговування техніки, склади палива та боєприпасів були під землею.
Однією з найбільших у Європі підземний комплекс для розміщення військової авіації часів Холодної війна є – авіабаза “Желява”, яка була побудована у колишній Югославії. Її відкрили у 1968 році. Вона розташована на кордоні Хорватії та Боснії і Герцеговини.
Заявляється, що підземний комплекс був побудований так, щоб витримувати пряме влучення 20-кілотонної ядерної бомби. Склепіння тунелів були посилені бетоном. Під землею також розташовувалися казарми, генератори, був доступом до джерела питної води та іншим необхідним ресурсам. Вона мо На поверхні об’єкта знаходяться 5 злітно-посадкових смуг.
Зараз ця авіабаза не використовується і є закинутою. Аеродром активно використовувався у Югославську війну на початку 1991 року. У ході відступу югославська армія підірвала базу, привівши в дію спеціально закладену вибухівку, що було передбачено проєктом ще на стадії будівництва.
Підземні діючі або закриті авіабази є також на території Китайської Народної Республіки (КНР). Їх використовували для розміщення винищувачів та інших типів літаків тактичної авіації. Також є повідомлення, що у підземних базах чи у скелях є місця для розміщення і важких (стратегічних) бомбардувальників.
Нещодавно в Ірані показали підземну авіабазу, яка є однією що була збудована за останні роки для повітряних сил цієї країни. Зазначимо, що ця країна допомагаю Росії у війні проти України, завдяки постачанням , зокрема дронів-камікадзе Shahed та іншої зброї та засобів.
На підземній авіабазі Ірану Oqab 44 (Орел 44) можуть приймати та експлуатували різні типи літаків тактичної авіації, а також безпілотників. Скільки всього літаків одночасно може перебувати на одній такій базі – невідомо. Тут є командні пункти, здійснюється технічне обслуговування літаків, а також облаштовані місця для зберігання авіаційного пального. Для виконання бойових завдань літаки мають виїхати на незахищену злітну смугу.
Велика триваюча війна з Росією показала необхідність шукати нові підходи для захисту військової авіації на землі у місцях базування. Це окрім застосування вже традиційних засобів ураження, пов’язано з масовим використанням нових видів зброї, зокрема безпілотників-камікадзе різних типів.
Нагадаємо, що двадцятого серпня цього року, Нідерланди та Данія оголосили про рішення передати Україні винищувачі F-16. Згодом і Норвегія, прийняла аналогічне рішення. Загалом йдеться про кілька десятків західних бойових літаках, які отримають українські Повітряні сили.
З отриманням цих літаків, вони стануть пріоритетною ціллю для російських ударів. Тому місця базування будуть під постійною загрозою.
У Повітряних силах заявили, що готують українські аеродроми до розміщення західних бойових літаків. Також вони мають захищені споруди для збереження літаків від ударів.
Також варто зазначити, що більшість країн світу за останні десятиліття не стикалися з питаннями захисту своїх авіабаз від масованих ударів противника крилатими чи балістичними ракетами. Навідміну від України, у них немає досвіду боротьби з масштабними нальотами безпілотників. Це новий виклик для військових усього світу.
Зі збільшенням виробництва дронів-камікадзе Shahed-136 у самій РФ. Ккількість їхнього застосування буде зростати. Під їхній удар ймовірно потраплятимуть і аеродроми на яких будуть F-16. У прифронтових районах і над прикордонною з Росією території окупанти можуть застосовувати і інші типи безпілотників для ударів, зокрема і по місцям розташування авіації. Це, зокрема, можуть бути безпілотник-камікадзе “Ланцет”. При їх масовому застосуванні вони можуть створити серйозні проблеми. Тому до місці розміщення техніки та її маскування потрібно відноситися дуже відповідально.
Окрім того невідомо, яку стійкість мають залізобетонні укриття при прямому влучанні у них крилатої чи балістичної ракети з бойовою частиною 480-500 кг.
Також великою загрозою залишаються і російські гіперзвукові ракети “Кинжал”, які можуть пробивати бетонні перекриття і є важкою ціллю для протиповітряної оборони.
Доприкладу, під час атаки 11 серпня росіяни спрямували 4 ракети “Кинджал” на Івано-Франківщину, щоб завдати удару по військовому аеродрому та молодих пілотах, які на той час мали поїхаьи на навчання до Європи. Про це повідомив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
“Це черговий удар терористів ракетами Х-47. Ракети були спрямовані на військові аеродроми, які під прицілом ворога вже не перший місяць… Цього разу Франківщина під прицілом, наша молодь, наші молоді пілоти, які скоро вже практично їдуть на навчання”, — розповів спікер.
Ігнат додав, що одну ракету тоді було збито над Київщиною, однак усі російські “Кинджали” летіли на Івано-Франківщину.
Зазначимо, що ці ракети можуть збивати лише сучасні західні комплекси ППО/ПРО. ЗРК Patriot, який Україна отримала від США довів таку можливість, але таких комплексів поки дуже мало, щоб забезпечити прикриття важливих об’єктів по всій країні.
Зі зрозумілих причин, українські військові не розкривають подробиць про будь-які заходи, які вони здійснюють для мінімізації можливості ударів з боку Росії по важливих військових та цивільних об’єктах.
Однак зі слів командувача Повітряних сил, генерала Миколи Олещука відомо, що українська військова авіація працює за принципом розосередження. Тобто літаки постійно змінюють аеродром базування, опираючись на данні розвідки перед можливим ударом, щоб ворог не зміг виявити точне їхнє місцеперебування.
Також для обману противника можна використовувати макети або списані літаків, щоб росіяни витрачали ракети на них, або не могли точно визначити на якому аеродромі перебувають справні борти, які виконують бойові завдання.
Загроза ударів по аеродромах є не лише в Україні. В останні місяці російська армія втратила декілька літаків в результаті ударів українських дронів по авіабазах в глибині території Росії.
Так, в Новгородській області 20 серпня на авіабазі “Сольці” був повністю знищений принаймні один стратегічний бомбардувальник Ту-22М3.
Пізніше, 30 серпня на аеродромі під Псковом було уражено чотири військово-транспортні літаки Ил-76, принаймні два з яких було повністю знищено.
Тому росіяни також намагаються боротися з такими загрозами вигадуючи різні способи, дієвість яких поки не підтверджена.
Зокрема військові Росії вкривають свої бойові літаки тактичної авіації автомобільними покришками аби захистити їх від атак безпілотників.
Вперше подібна практика була помічена на супутникових знімках у серпні. Тоді були виявлені бомбардувальники-ракетоносці на аеродромів стратегічної авіації у глибокому тилу Росії, які були обкладені так само автомобільними шинами.
Росіяни також розробили нові укриття для захисту від атак українських дронів. Воно може використовуватися практично для всіх типів російських літаків тактичної авіації та деяких типів гелікоптерів.
За необхідністю, спереду та ззаду укриття можуть додаватися брезентові завіси, що просочені вогнетривкими речовинами.
Найімовірніше така конструкція без додаткового захисного покриття не зможе запобігти ураженню дроном з уламково-фугасною бойовою частиною.
Також росіяни нещодавно намалювали зображення двох турбогвинтових стратегічних бомбардувальників Ту-95МС на місцях стоянки літаків на авіабазі Енгельс.
Судячи з супутникових знімків, біля малюнків розміщений справжній бомбардувальник, який “захищений” автомобільними шинами.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
