Популярні
Україна зустріла велике російське вторгнення у лютому 2022 року здебільшого радянською військовою технікою та озброєнням, які на той час мали Збройні Сили та інші силові структури, що залучені до оборони держави.
Розгляньмо моделі основних бойових танків у складі Сил безпеки й оборони, які нищили ворога.
Незадовго до російського повномасштабного вторгнення, якщо вірити звіту The Military Balance, Україна мала на озброєнні 858 діючих танків. Також певна їх кількість у різному технічному стані була на базах зберігання та у відстійниках військових заводів.
Після розпаду СРСР Україна успадкувала значні запаси озброєння, боєприпасів та військової техніки. Тільки танків було понад 9 тисяч одиниць, однак деякі моделі були визнані застарілими та були розпродані чи утилізовані. Також значну частину помістили на бази зберігання, здебільшого під відкритим небом, що не сприяло їх збереженню через дію погодних умов. Також певні машини були розкомплектовані: запчастини знімали для ремонту тих, що перебували у бойовому складі військових частин.
На початок 2022 року основним танком Збройних Сил України був Т-64БВ, а також модернізовані у різний час машини на його базі. Окрім того, на озброєнні були Т-72 різних модифікацій та газотурбінні Т-80БВ, які у невеликій кількості проходили програми оновлення під час капітального ремонту або зняття зі зберігання.
Вони перебували на озброєнні механізованих, мотопіхотних, танкових бригад і частин морської піхоти та Десантно-штурмових військ і Нацгвардії.
Т-64БВ — це модифікація радянського основного бойового танка Т-64, озброєного 125-міліметровою гладкоствольною гарматою, зі ствола якої можна запускати керовану ракету. Він має механізм заряджання, що зменшило екіпаж до трьох військовослужбовців. Випускали Т-64БВ з 1984 до 1987 року у Харкові. Ця модель отримала, зокрема, навісний динамічний захист «Контакт-1» для посилення бронезахисту від кумулятивних снарядів.
Після здобуття Україною незалежності Т-64 модернізували за кількома проєктами, які були покликані збільшити їхні бойові можливості та захищеність. Зокрема, після російського вторгнення на Донбас та анексії Криму техніку почали активніше ремонтувати та оновлювати.
До повномасштабного вторгнення ці бойові машини модернізували до рівня Т-64БВ зразка 2017 року. Вони отримали сучасні нічні прилади спостереження з електронно-оптичним перетворювачем третього покоління. Їх встановлюють на штатні кріплення та підключають до електричної мережі танка без її змін, що дає можливість значно зменшити час та витрати для їх інтеграції у системи бойової машини. У прицільний комплекс навідника вмонтований тепловізор, який забезпечив виявлення та розпізнавання цілей на відстані 3-5 кілометрів та забезпечив знищення супротивника вогнем 125-міліметрової гармати у будь-який час доби та за будь-яких погодних умов.
Т-64 зразка 2017 року отримав цифрову радіостанцію «Либідь К-2РБ» (ліцензійна «Моторола»), яка забезпечила надійний зв’язок на дистанції до 70 км. А також систему супутникової навігації, яка працює в автоматизованій цифровій системі, що дає змогу в режимі онлайн обмінюватися зашифрованими даними. Інформація про розташування кожної машини може надходити до командних ланок усіх рівнів: від командира взводу до керівництва всією бойовою операцією.
Незадовго до повномасштабного вторгнення в Україні випробовували модернізацію танка Т-64БВ зразка 2022 року. Його оснастили новими приладами спостереження та прицілювання третього покоління, протикумулятивними кормовими решітчастими екранами та гумовими щитками на башті.
Крім того, модернізований Т-64БВ був представлений з великокаліберним кулеметом Snipex Laska K-2 під патрони 12,7х108 мм. Також була удосконалена паливна система та встановлений додатковий броньований захист паливних баків тощо.
У 2005 році в Україні був представлений танк БМ «Булат», який став результатом модернізації основного танка Т-64Б з метою доведення його характеристик до сучасного рівня. Модернізацію робили за трьома ключовими напрямками: захист, рухливість, вогнева потужність. Танк отримав нову система керування вогнем та приціл 1Г46М, його можна було додатково оснащувати і тепловізійним прицілом.
Для збільшення рухливості замінили двигун із 700-сильного 5ТДФ на 850-сильний 5ТДФМ. Для цього удосконалили випускну систему та замінили штатний повітряний фільтр.
Захист Т-64БМ Булат підвищували двома шляхами: нарощенням пасивної броні та встановленням елементів динамічного захисту третього покоління «Ніж». Додатковий захист встановили на лобовій деталі корпусу, на башті та бортових екранах.
У модулях динамічного захисту містяться подовжені кумулятивні заряди, які після детонації уражають атакуючі боєприпаси зустрічними кумулятивними струменями (кумулятивними ножами). Це руйнує або дестабілізує атакуючий боєприпас і значно знижує його уражаючі характеристики. Це забезпечує здатність протистояти сучасним кумулятивним боєприпасам та бронебійним підкаліберним снарядам.
Також до повномасштабного вторгнення РФ для ЗСУ модернізували партію з 12 танків Т-64БМ2. Вони отримали тисячасильний двигун 6ТД замість штатного 5ТДФ із потужністю 700 к.с. Через більші розміри двигуна 6ТД прийшлося повністю переробили моторно-трансмісійне відділення. Також для нового МТО довелося підняти висоту башти, щоб був зазор між баштою і кришкою моторного відділення.
У модернізацію були включені елементи, які входили у стандартне оновлення Т-64БВ зразка 2017 року. На танк також встановили приціл 1Г46 та інші сучасні компоненти системи управління вогнем. У прилад інтегрували тепловізійну матрицю, що дало можливість розширити дальність розпізнавання цілей вночі до 3 км. Також встановили цифровий захищений зв’язок та систему навігації.
Для підвищення захищеності Т-64БМ2 отримав динамічний захист «Ніж» та протикумулятивні решітки у кормовій частині.
Після початку війни з Росією у 2014 році до лав ЗСУ почали повертати Т-72, які до цього планомірно виводилися з бойового складу. Ними укомплектовували новостворені бригади і поповнювали втрати у війні на Донбасі. Українські військові отримували модифікації як радянських часів, так і модернізовані українським оборонно-промисловим комплексом. Оновлення Т-72 відбувалося за різними проєктами.
Танк Т-72 став одним з трьох основних бойових танків Радянського Союзу. Його взяли на озброєння у 1973 році, і відтоді він пройшов кілька модернізацій. Зокрема, на базі Т-72Б створили і російський Т-90. Виробником є «Уралвагонзавод» у Нижньому Тагілі в РФ.
Від СРСР Україні залишилися Т-72 у різних модифікаціях із двигунами різної потужності, різним бронювання та бойовими можливостями. Деякі з них у 1990—2000 роках виводили на зберігання, бо вирішили, що основним танком ЗСУ буде Т-64БВ і його похідні. Серед тих, що стояли на озброєнні, були і Т-72АВ та Т-72Б.
Т-72 озброєний гладкоствольною гарматою калібру 125 мм, з якої окремі модифікації бойової машини мають можливість стріляти керованими ракетами. Екіпаж — три військовослужбовці, танк оснащений автоматом заряджання.
Після 2014 року частина танків цього типу проходили капітальний ремонт і модернізацію.
Машини укомплектовували новими системами внутрішнього і зовнішнього зв’язку та комунікації, приладами денного та нічного бачення, камерами заднього виду, супутниковою навігацією та динамічним захистом.
Під час оновлення машин брали деякі напрацювання від модернізації Т-64БВ зразка 2017 року. Оновлювали їх на потужностях оборонних підприємств Львова, Харкова та Києва в межах державного оборонного замовлення.
Також за декілька років до повномасштабного вторгнення українські військові почали отримувати невеликі партії машин, модернізованих до версії Т-72АМТ, який є оновленою версією Т-72А. Але вони надходили у спрощеному вигляді.
Вони отримали прилади нічного бачення з електронно-оптичними перетворювачами третього покоління та нічний приціл для ведення вогню керованими ракетами. При цьому у них залишився інфрачервоний прожектор «Луна» на лобовій частині башти праворуч від 125-міліметрової гармати. Однією з головних особливостей, яку отримав цей варіант модернізації Т-72, є можливість ведення вогню високоточними керованими ракетами «Комбат» від підприємства ДККБ «Луч». Крім того, танк оснащений українськими елементами динамічного захисту «Ніж».
Також у модернізованих Т-72 встановлені комплекти з цифрової радіостанції та супутникової навігаційної апаратури, що допомагає підтримувати зв’язок із піхотними підрозділами для взаємодії на полі бою. На модернізованих танках замінили гусениці на нові з гумометалевим шарніром та обгумованою біговою доріжкою. Гусеницю взяли від Т-80, що збільшило плавність ходу бойової машини.
Щоправда, машини надходили в дещо «обрізаному» вигляді варіанта Т-72АМТ. Зокрема, на них був відсутній енергоагрегат, який, згідно з проєктом, мав розміщуватися в кормовій частині з правого боку і призначався для підживлення СУВ та підзарядки АКБ. З чим це було пов’язано, невідомо. Швидше за все, таке обладнання впливало на кінцеву вартість оновленого танка.
На озброєнні Десантно-штурмових військ та Морської піхоти України на початок 2022 року перебували Т-80БВ.
Т-80 – це ще один основний бойовий танк виробництва СРСР, який був у лавах з 1976 року. На відміну від Т-64 і Т-72, які мають дизельні двигуни, Т-80 отримав газотурбінну силову установку. Серійно випускався у модифікаціях Т-80/Т-80Б/Т-80БВ/Т-80У і Т-80УД, що мав харківський дизельний двигун. Однак Т-80У і Т-80УД не стояли на озброєння ЗСУ.
Танк у варіанті Т-80БВ з навісним динамічним захистом «Контакт-1» взяли на озброєння у 1985 році. Він оснащений газотурбінним тисячасильним двигуном ГТД-1000Т. Як і решта два типи радянських основних бойових машин, Т-80 озброєний 125-міліметровою гладкоствольною гарматою, зі ствола якої можна запускати керовану ракету. Має механізм заряджання.
Після розпаду СРСР Україна успадкувала понад 180 газотурбінних Т-80 різних модифікацій. Проте їх майже не використовували і дуже швидко відправили на бази зберігання. Та після початку російської агресії у Криму і на Донбасі у 2014 році військові згадали і про них.
Після ремонту машини спочатку надійшли до Десантно-штурмових військ, а пізніше посилили і Морську піхоту України.
Після насичення підрозділів цими танками постало питання їх модернізації, щоб довести їхні характеристики до сучасних умов ведення бою. Тому українська оборонна промисловість на рубежі 2018—2019 років почала здійснювати модернізацію Т-80БВ, які серійно постачалися до танкових підрозділів.
Модернізоваий Т-80БВ отримав тепловізійний приціл, нову цифрову радіостанцію, сучасні нічні прилади спостереження з електронно-оптичним перетворювачем третього покоління, а також засоби супутникової навігації.
Нове оснащення значно посилило бойові характеристики машини. Наприклад, нова система навігації у режимі онлайн може обмінюватися надійно зашифрованими даними про розташування кожної машини між усіма ланками управління від командира взводу до керівництва всією бойовою операцією.
А прицільний комплекс навідника з інтегрованим тепловізором забезпечив виявлення, розпізнавання та знищення супротивника вогнем 125-міліметрової гармати у будь-який час доби та за будь-яких погодних умов. Т-80БВ оновили на досвіді робіт, проведених на Т-64 зразка 2017 року.
Уже після повномасштабного російського вторгнення модельний ряд танків, які перебувають на озброєнні Сил оборони і безпеки України, змінився шляхом захоплення великої кількості російських танків, зокрема, сучасних їх модифікацій на першому етапі великої війни. А також за рахунок надходження танків західних зразків у межах міжнародної військової допомоги. Але про них ми розповімо в інших статтях на сайті «Мілітарний».
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
