Винищувач Gripen E/F: літак, зібраний зі світу по нитці

Нині виробниками військової авіації є країни, які здатні виготовляти велику частку її компонентів: США, Франція, Китай і Росія. Швеція в цьому списку — «біла ворона», оскільки компанія Saab нині зосереджується не стільки на виробництві, скільки на інтеграції компонентів у готовий продукт, яким у результаті є винищувач Gripen.

Нині експортний потенціал цього винищувача є доволі сумнівним, оскільки більшість держав прагне отримати незалежний продукт, який не буде залежати від десятка різних країн, що виробляють його компоненти, як у випадку з винищувачем Gripen.

Нижче розглянемо, які саме компоненти до нього виробляють і в яких країнах.

Двигун

Історично для винищувача Gripen був обраний американський двигун General Electric F404 для версій A, B, C і D, який за ліцензією виробляла компанія Volvo Aero, отримавши місцевий індекс RM12. Це був не просто ліцензійний двигун, а радше «ошведчений» варіант, адже компанія Volvo Aero придбала права на інтелектуальну власність і внесла суттєві зміни у конструкцію. Основну частину робіт з удосконалення двигуна виконувала саме Volvo Aero.

У 2012 році компанія Volvo Aero збанкрутувала, і її придбала британська GKN Aerospace, яка стала основним виробником окремих компонентів уже для нового двигуна F414, також відомого як RM16. Саме цей двигун установлюється на літаки Gripen версій E та F.

Компанія GKN переглянула домовленості з американською GE Aerospace щодо постачання основних вузлів двигуна F414 для його складання та адаптації відповідно до шведських вимог. Ці роботи виконуються спільно з компанією GKN Aerospace Sweden.

GKN отримала сертифікат військового типу на двигун RM16 і з 2020 року відповідає за повний цикл технічного обслуговування та ремонт двигунів RM16 для Повітряних сил Швеції.

Оскільки двигун не може запускатися самостійно, на літаках Gripen встановлюється вдосконалений допоміжний силовий агрегат виробництва французької компанії Safran — колишня модель Microturbo TGA-15. Цей агрегат забезпечує запуск основного двигуна за допомогою стисненого повітря та електроживлення безпосередньо на землі.

Радар і сенсорні системи

Схожа ситуація на літаках Gripen E та Gripen F стосується й радарних та сенсорних систем. Основу становить бортова радіолокаційна станція з активною фазованою антенною решіткою Raven ES-05, яка нині розроблена та виготовляється британською компанією Leonardo UK (раніше — Selex ES). Виробництво цих радіолокаційних станцій відбувається на підприємстві Leonardo у Единбурзі (Шотландія, Сполучене Королівство). Оскільки радар інтегрується у винищувач Gripen, компанія Saab тісно співпрацює з виробником для забезпечення ефективної інтеграції систем.

Разом із бортовою радіолокаційною станцією Gripen E отримав інфрачервонну пошуково-цілепокажну систему огляду Skyward-G від італійської компанії Leonardo. Це пасивний інфрачервоний сенсор, який встановлюється перед лобовим склом і забезпечує виявлення повітряних цілей за тепловим випромінюванням. Окрім того, Leonardo постачає систему розпізнавання «свій — чужий» для цієї версії винищувача.

Підвищення й підтримка живучості винищувачів Gripen в умовах високої інтенсивності радіоелектронної боротьби та дії зенітних комплексів забезпечується встановленням на літаку системи попередження про ракетну загрозу, яка базується на інфрачервоних датчиках PAWS-2 (Passive Airborne Warning System).

Цю систему розробила ізраїльська компанія Elisra (частина Elbit Systems).

У 2014 році PAWS-2 була обрана компанією Saab як штатна система попередження про загрозу для майбутніх винищувачів Gripen E. Це рішення ухвалили після порівняльних випробувань, у яких PAWS-2 показала привабливі характеристики порівняно зі шведською системою MAW-300 комплексу IDAS.

Сама система попереджає пілота про запуск ракети по літаку й працює в інфрачервоному діапазоні: датчики PAWS-2 фіксують теплове випромінювання цілей або пускових трас і повідомляють пілота про напрям, із якого іде загроза.

Водночас комплекс радіоелектронної боротьби винищувача Arexis вже розроблений місцевою компанією Saab. Сама система є інтегрованим блоком РЕБ, який включає цифрові системи попередження про електромагнітне випромінювання, засоби радіоелектронного придушення та інші підсистеми, що підвищують живучість літака в умовах активного застосування численних радіолокаційних систем противника.

Додатково на винищувач інтегровані новітній блок, відомі як BrightCloud від британської компанії Leonardo. Ця система представляє викидний патрон, який викидається на відстань 5–6 метрів від літака й генерує сигнали для введення в оману ворожих ракет з активною головкою самонаведення.

Ця система доступна як опція для модернізації винищувачів Gripen версій C, D та E.

Компанія Saab позиціонує цю систему як модульне рішення, що дає змогу встановлювати нові бортові системи між бойовими вильотами, адаптуючи літак до загроз буквально за добу.

Загалом головним виконавцем інтеграції авіоніки є Saab Aeronautics, яка співпрацює з низкою партнерів — насамперед із виробниками окремих компонентів.

Літак використовує багатоядерні процесори та програмовані матриці від британської компанії Cobham Aerospace, що забезпечують ефективну обробку радіолокаційних сигналів. А ізраїльська Elbit Systems постачає програмні модулі для управління сенсорними інтерфейсами пілота.

У кабіні Gripen E використовується один широкоформатний багатофункціональний дисплей WAD зі сенсорним керуванням, а також кольоровий проєкційний дисплей на лобовому склі (HUD). Ці ключові елементи кабіни розробила бразильська компанія AEL Sistemas, яка є дочірньою компанією ізраїльської Elbit Systems. Наразі ці компоненти постачаються як для бразильських, так і для шведських машин Gripen E.

Водночас у 2015 році компанія Saab уклала контракт з AEL Sistemas на постачання систем прицілювання та наведення озброєння Targo II. Альтернативно Saab пропонує британський нашоломний комплекс BAE Systems Cobra, який раніше інтегрували на Gripen C як опцію.

Що стосується бортового комплексу зв’язку винищувача Gripen E, він включає кілька підсистем. За голосовий зв’язок і передачу даних відповідає програмно-конфігурована радіостанція Rohde & Schwarz SOVERON, яка розроблена й виготовляється в Німеччині.

Ці радіостанції забезпечують зв’язок у захищеному середовищі, використовують протишумові алгоритми типу SATURN і мають вбудоване шифрування, сертифіковане до рівня NATO Secret.

Для мережевого обміну даними винищувач використовує американський стандарт Link 16. Водночас за потреби літак може оснащуватися й національними системами передачі даних. Зокрема, для бразильських Gripen розроблено окрему систему Link-BR2, створену інженерними підрозділами Повітряних сил Бразилії спільно з місцевою компанією AEL Sistemas. Цю систему прийнято на озброєння у 2020 році.

Шасі та фюзеляж

Система катапультування для пілота на літаку Gripen E — британської компанії Martin-Baker, модель Mk.10. Ці катапультні крісла демонструють високі показники надійності й безпеки й вважаються одними з найкращих у світі.

Щодо конструкції планера, частка робіт, що виконуються у Швеції компанією Saab Aerostructures, істотно зросла. Основні вузли планера виготовляють на заводі Saab у Лінчепінгу. Водночас багато деталей також виготовляють із залученням європейських субпідрядників, зокрема швейцарської компанії RUAG, яка постачає окремі елементи шасі, та французької компанії Ligne Group, що виготовляє паливні баки.

Шасі, що встановлюється на винищувачі Gripen, спроєктовано та виготовлено британською компанією APPH Ltd. Компанія розробляє та постачає як передню, так і основну стійки шасі для Gripen. Колеса та інші компоненти стійок виробляє шведська фірма Cejn AB спільно з APPH Ltd, що спрощує їхню інтеграцію в літак. Система гальмування коліс постачається французькою компанією Messier-Bugatti, що входить до групи Safran.

Що стосується компонентів фюзеляжу, то компанія Saab, прагнучи отримати швидке укладення контракту, заснувала своє дочірнє підприємство Saab Aeronáutica Montagens у місті Сан-Бернарду-ду-Кампу (Бразилія). Саме там було розгорнуто роботи зі створення конструкцій крила та фюзеляжу для нового Gripen E, що дозволило бразильській стороні отримати доступ до конструкторської документації в обмін на інвестиції компанії Embraer.

Saab Aeronáutica Montagens розпочала збирання першої головної секції Gripen E у Бразилії у травні 2020 року, а вже в липні того ж року виготовила перше крило. До середини 2021 року підприємство вийшло на серійний ритм відвантаження готових компонентів — одночасно для двох фінальних ліній збирання: у Швеції та Бразилії.

Бразильська інженерна компанія Akaer від початку програми стала ключовим партнером Saab у проєктуванні планера нової модифікації винищувача Gripen E/F. Akaer займалася проєктуванням відсіку для додаткової силової установки, кріплень двигуна, бічних панелей і обтікачів, кришки відсіку двигуна, вузлів кріплення вертикального оперення та багатьох інших елементів.

Ліхтар кабіни виготовляється з полікарбонатного скла зі спеціальним покриттям. Його постачання забезпечується спільно шведською компанією Saab Barracuda та американською PPG Aerospace Transparent Composites. Щоб ліхтар мав необхідну жорсткість і міцність при можливих ударах, багатошарове лобове скло постачає французька компанія Saint-Gobain Sully.

Система дозаправлення у повітрі для винищувача розроблена британською компанією Cobham. Керування польотом реалізовано за допомогою електродистанційної системи (fly-by-wire) з подвійним дублюванням.

Актуатори рулів і механізації крила для Gripen E виготовляє американська компанія Moog Inc., світовий лідер у сфері гідравлічних сервоприводів. Гідросистему та систему наддуву постачає американська компанія Parker Hannifin, що входить до складу корпорації GE Aviation.

Система кондиціонування кабіни розроблена швейцарською компанією Liebherr Aerospace, а електрогенератор змінного струму постачає американська компанія Hamilton Sundstrand.

Висновок

Як висновок із наведеного вище переліку компонентів можна дійти одного очевидного висновку: у Швеції на сьогоднішній день збережено можливість підтримувати виробництво винищувачів Gripen, однак значна частина систем і комплектувальних постачається з-за кордону. Більшість ключових компонентів розроблено й виробляється поза територією Швеції.

Такий стан речей, з одного боку, дає компанії Saab змогу підтримувати виробництво винищувачів, витрачаючи менше коштів на розробку нових елементів. З іншого боку, це знижує експортну стійкість літака, адже велика залежність від імпортних компонентів може створити ризики у випадку запровадження обмежень або ембарго з боку окремих постачальників. У найгіршому разі це може призвести до зупинки експлуатації всього парку таких винищувачів.

Що стосується України, то більшість цих компонентів можуть постачатися безперебійно для підтримки можливого українського парку Gripen. Якщо будуть завчасно укладені відповідні експортні домовленості, потенційні труднощі можуть виникнути лише з постачанням американських двигунів F414 або окремих ізраїльських систем, які використовуються на літаку. Водночас переважна частина постачальників — це європейські компанії з Франції, Великої Британії та Німеччини, тож у перспективі це не повинно створювати серйозних перешкод, принаймні станом на сьогодні.