Популярні
Українські виробники оборонної продукції дедалі активніше беруть участь у міжнародних виставках. Перша колективна презентація консолідованого бренду приватних та державних українських компаній – ZBROYARI відбулася у Данії, то нині українські компанії вже представляють свої розробки на Міжнародному салоні оборонної промисловості (MSPO) у Польщі — найбільшій зброярській виставці у Центральній та Східній Європі.
Виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко поділився з Мілітарним враженнями від MSPO та окреслив головні тенденції, які нині формуються у глобальній оборонній промисловості та вузьке вікно можливостей для українських виробників.
Федірко зазначає, що бренд ZBROYARI, який об’єднав приватних виробників та державні компанії з «Укроборонпрому», вдруге був представлений на міжнародній виставці – спершу на DALO у Данії, тепер на MSPO у Польщі. Саме ідея інтеграції державного та приватного секторів, за його словами, є основою платформи ZBROYARI, яка має демонструвати оборонну промисловість як єдину національну систему.
Попит на українські розробки залишається високим. Водночас міжнародні компанії не обмежуються спостереженням – вони активно вивчають, адаптують, шукають партнерів всередині України та поєднують український досвід із власними технологіями.
За словами Федірка, на стендах західних виробників дедалі частіше можна побачити рішення, які мають «український слід» – від FPV-дронів до наземних роботизованих комплексів. Деякі компанії відкрито визнають, що тестують свої розробки в Україні через партнерів
«Я питаю, чи у вас є якась взаємодія з українцями, ну взагалі з Україною. Вони, не цураючись, кажуть, що, звичайно, є. У нас є наші партнери, які нам навіть роблять так, щоб цей засіб був перевірений в бою», – розповідає він.
Якщо у 2023 році тема FPV та інших малих дронів на європейських виставках майже не була присутня, то вже у 2024-му з’явилися перші зразки, а у 2025 році ці вироби представлені повсюдно – на стенді майже кожної компанії, яка дотична до виробництва дронів. Окрім того, значно збільшилась пропозиція безпілотників літакового типу та наземних роботизованих платформ.
Попри інтерес ззовні, всередині країни ситуація для приватних виробників складна. Закритий експорт, обмежене внутрішнє фінансування, регулярні удари по оборонних підприємствах і ліквідація Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості , яке було великим лобістом українських виробників, створюють невизначеність.
«І ми розуміємо, що обмежена купівельна спроможність всередині країни, навіть зі всіма міжнародними допомогами, мається на увазі й данською моделлю, і так далі. Ми закриємо в цьому році максимум 50 відсотків своїх спроможностей. У нас плановий бюджет оборонки зараз 17,5 мільярдів. Це десь так 50 відсотків якраз і є»
Окрім проблем з російськими ударами та недофінансуванням, насувається і стратегічна проблема – західний світ, використовуючи український досвід, швидко наздоганяє українські розробки.
«ППО в них є, сучасні системи радіолокації є, системи супутникового зв’язку, супутникової розвідки є. Вони зараз добивають те, чого в них немає, за рахунок нас, умовно кажучи, наших знань. Тобто те, що їм невідоме, незрозуміле. Як цим користуватися? Як це правильно робити… Потім, що в нас там ще по всьому іншому? Керовані боєприпаси – в нас нема, в них вони є. Ракети – в нас нема, в них є. Гелікоптери, літакобудування. Ну, тобто, все інше в них абсолютно є»
Однак є деякі типи засобів, які західним виробникам поки що «незрозумілі» та в яких українські виробники мають перевагу. Серед них, зокрема, далекобійні ударні дрони та системи РЕБ. Зокрема українські компанії вже починають впроваджувати «розумну заваду», об’єднуючи радіоелектронну розвідку з радіоелектронною боротьбою. Це дозволяє прицільно працювати по виявлених частотах противника.
«Вони просто зараз, умовно кажучи, докомплектують свою оборонку, зрозуміють, як ці технології можна застосовувати, і все інше в них є абсолютно… Тобто ми їм дали час, можливість, і вони дуже правильно цим користуються. Так, не швидко. Але ця європейська демократія, вона якщо зробила оцей перший оборот, то вже другий, третій піде вже, і вона вийде на колію, і потім це вже буде не спинити»
Окремо зброяр звертає увагу на значні суми, які виділяються за програмами ЄС на закупівлю озброєння, зокрема 150 млрд євро за програмою SAFE та залучення до них українських виробників. Однак через закритий експорт таке залучення можливе лише у форматі двосторонніх урядових домовленостей, у першу чергу через Build with Ukraine – створення спільного виробництва в країнах Європи.
Але, на його думку, якби експорт був відкритий, то тоді б усі претендували на якусь частку європейського ринку. Всі компанії торгувалися б на вільному ринку і шукали собі партнерів за кордоном для просування власної продукції. Але зараз такої можливості в них немає.
«Розумію, що якщо в нас експорт буде закритий умовно ще один рік, то відкривати його вже не буде мати сенсу. Все більше і більше зразків у світі, реально від Люксембургу до… Я навіть не знаю… Навіть Австралія. Господи, мені сьогодні Австралія показала квадрокоптер з можливістю лазерного наведення, зі своїми розробленими міні-ракетами 40-го калібру»
У результаті комбінацій західних технологій і українського досвіду іноземні компанії створюють «фантастичні продукти», які становитимуть сильну конкуренцію українським виробам на загальному ринку. При тому, що ці розробки дорожчі за українські, однак для західних покупців це типові ціни. Але вироби сертифіковані за всіма стандартами НАТО та походять з країни НАТО, що дає значно кращі стартові позиції, ніж мають українські розробки.
«Чи знайдуть себе після цієї співпраці українські компанії в подальшому в розробці, впровадженні цього продукту, я сумніваюся, не знаю. І мені шкода, що ми зараз якось безбожно роздаємо свій досвід, не знаючи власного майбутнього. І навіть цих же компаній, які допомагають його, по суті, здобувати. І оце бентежить, це реально бентежить».
Через обмежений внутрішній ресурс та велику кількість обмежень багато приватних виробників знаходяться у невизначеній ситуації. На думку зброяра, вирішити ці проблеми допоможе відкритий ринок та об’єднання компаній у мультидоменні конгломерати.
«Що я зараз точно вже бачу на ринку – це те, що компанії починають об’єднуватися. Вони створюють, по суті, мультидоменні компанії. Тобто у нас, наприклад, вода, давайте з вас – повітря, з вас – наземка, разом зберемося, щоб надавати вже комплексне рішення. Тобто завертати це все в єдину систему соціального бізнесу, можливо, навіть розроблену цим конгломератом, і виступати вже єдиним фронтом. Оце може ще спрацювати»
Хоча він і визнає, що це більше вимушений крок, оскільки держава фізично не може дати замовлення всім виробникам озброєння, які виникли у великій кількості після початку вторгнення. Це просто нереально.
«І я вбачаю, що все одно деякі зникнуть, деякі об’єднаються. На мою думку, виживуть тільки об’єднані. Тільки об’єднані компанії, які будуть пропонувати цілий спектр – від води, землі, повітря й інших рішень. Атакуючих, захисних, комплексних. І все це має бути зав’язано у систему».
Водночас ключовим кроком для збереження позицій на міжнародному ринку має стати відкриття експорту. Інакше, попереджає він, українські компанії ризикують опинитися на узбіччі, коли глобальні гравці, вже озброєні нашим досвідом, заповнять ринок.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
