Від ЗУ-23 до Skynex: якими зенітними гарматами Україна збиває «шахеди»

Від ЗУ-23 до Skynex: якими зенітними гарматами Україна збиває «шахеди»

Саня Козацький

Саня Козацький

26 Серпня, 2025
12:56
Зенітні гарматні системи, що прикриваю небо України. Колаж «Мілітарного»
Новини

Від ЗУ-23 до Skynex: якими зенітними гарматами Україна збиває «шахеди»

Саня Козацький

Саня Козацький

26 Серпня, 2025
12:56
Зенітні гарматні системи, що прикриваю небо України. Колаж «Мілітарного»
Зенітні гарматні системи, що прикриваю небо України. Колаж «Мілітарного»

Велику війну з російськими окупантами, українське військо зустріло із зенітними гарматними установками ЗУ-23-2, ЗСУ-23-4 «Шилка» та зенітними ракетно-гарматними комплексами «Тунгуска», які залишилися у спадок від СРСР.

Ці системи призначені для безпосереднього протиповітряного захисту наземних військ та об’єктів, зокрема від безпілотників, які зараз панують над полем бою.

Зі зростанням потреби у системах, які можуть збивати російські розвідувальні БпЛА, а згодом і великі ударні безпілотники з потужною бойовою частиною, такі як «Шахед/Shahed». Країни-партнери почали передавати України різні зенітні гармати і комплекси у межах військової допомоги. Про що повідомлялося публічно, або у медіа.

ЗУ-23-2

ЗУ-23-2 – це спарена 23-мм причіпна зенітна установка радянського виробництва. Вона може використовуватися для ураження повітряних цілей на відстані до 2500 метрів та висоті до 2000 метрів. Також вона може уражати і наземну техніку та підтримувати штурмові дії. Зенітки використовують як на стаціонарних позиціях, так і на мобільних платформах – вантажівки, тягачі МТ-ЛБ тощо.

До боєкомплекту установки входять унітарні 23-мм патрони з осколково-фугасними та бронебійно-запалювально-трасуючуми снарядами. Швидкострільність – 2000 пострілів за хвилину. Детальніше про цю зброю читайте на нашому сайті. Такі установки українські оборонці застосовували і для протидії ворожим гелікоптерам.

Нацгвардійці використовують ЗУ-23 проти повітряних цілей, листопад 2022 Харківщина, Фото: Нацгвардія

Крім того, з 2022 року, в межах міжнародної технічної допомоги для протидії російській агресії, Україна отримувала фінські установки 23 ItK 61 та польські ZU-23-2CP, – вона створена на основі ЗУ-23-2.

Зенітна установка ЗУ-23-2 (ZU-23-2CP) українських прикордонників. Січень 2024. Україна. Кадр з відео ДПСУ

ZU-23-2CP виготовляє польська компанія Zakłady Mechaniczne Tarnów, яка входить до складу Polska Grupa Zbrojeniowa.

У січні 2024 року прикордонники розповіли, що використовують їх для збиття російських «шахедів» та розвідувальних безпілотників.

Шилка

Зенітна самохідна установка ЗСУ-23-4 «Шилка» також залишилася на озброєнні України ще з радянських часів. На початок 2022 року певна кількість їх була на озброєнні українських підрозділів.

Зенітна установка ЗУ-23-4 «Шилка»

Установка призначена для безпосереднього протиповітряного захисту наземних військ, знищення повітряних цілей, що летять зі швидкістю до 450 м/с, на відстані до 2500 метрів та висоті до 1500 метрів, а також наземних цілей на відстані до 2000 метрів з місця, з короткої зупинки й в русі.

Зенітна установка має 4 стволи калібру 23-мм, які можуть працювати кожен окремо чи одночасно. Швидксотрільність 3400 пострілів на хвилину всіма гарматами.

Її застосовують українські воїни, зокрема, для збиття ворожих безпілотників, які ведуть повітряну розвідку, або корегують вогонь артилерії противника.

Озброєння «Шилки» складається з чотирьохствольної автоматичної зенітної гармати АЗП-23-4 з рідинним охолодженням та радіоприладного комплексу РПК «Тобол». До нього входить радіолокаційна станція, лічильно-вирішувальний прилад, візирний пристрій та система стабілізації.

Установку встановлено на гусеничному шасі ГМ-575. Екіпаж складається з 4 чоловік: командир, оператор пошуку, оператор дальності, механік – водій. Наведення на ціль може бути автоматичним, напівавтоматичним та ручним. «Шилка» в арсеналі має аналогічні боєприпаси, що й ЗУ-23-2.

За словами військових, під час роботи всіх стволів за неповні 4 хвилини використовується один повний боєкомплект, а це 2000 снарядів.

Польська ЗСУ-23-4 «Шилка» на озброєнні Збройних Сил України. Фото: @TheDeadDistrict

Українську протиповітряну оборону також було посилено і польськими «Шилками».

Тунгуска

Україна, після розпаду СРСР, також успадкувала самохідні зенітні ракетно-гарматні установки малого радіуса дії 2С6 «Тунгуска», що призначені для безпосереднього прикриття наземних підрозділів від повітряних загроз. На початок російського повномасштабного вторгнення певна кількість їх була у бойовому складі.

ЗРГК 2С6 «Тунгуска»

Обладнання установки змонтоване на шасі багатоцільового гусеничного важкого транспортера МТ-Т. Поворотна башта озброєна двома двоствольними автоматичними 30-мм гарматами 2А38 з дальністю стрільби по повітряній цілі до 4 кілометрів і до 3,5 кілометрів по висоті.

«Тунгуска» також оснащена вісьмома зенітними ракетами 9М311 із дальністю стрільби до 8 км.

Зенітна установка забезпечує ураження низьколітаючих повітряних цілей, в тому числі «завислих» гелікоптерів. Швидкострільність: 4000 – 5000 пострілів за хвилину. Боєкомплект – 1936 снарядів. Детальніше про комплекс читайте тут.

Зенітний ракетно-гарматний комплекс 2С6 «Тунгуска» 24-ї окремої механізованої бригади. 2023 рік. Україна. Фото: OSINTtechnical

Обслуга українських установок має досвід збиття російських крилатих ракет та безпілотників-камікадзе «шахед» та інших БпЛА.

С-60

Одразу після розпаду СРСР більшість пострадянських країн включно з Україною зняли зенітно-артилерійські комплекси С-60 із озброєння через її моральну застарілість. Однак після російського повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року, українські Сили оборони почали їх використовувати у бойових діях.

Причіпна зенітна установка С-60, що використовує зенітну гармату АЗП-57 калібру 57-мм, призначена для знищення повітряних цілей на висоті до 5000 м і дальності 6000 м, а також наземних, в тому числі броньованих, цілей на дальності до 12 000 метрів, прямою наводкою або із закритих позицій.

Український розрахунок С-60 використовує оптичну станцію та сучасні механізми наведення для стрільби прямою наводкою.

Хоч радянські 57-мм зенітно-артилерійські комплекси вже давно неефективні проти сучасних бойових літаків, вони все ще можуть уражати ударні гелікоптери.

Для знищення повітряних цілей використовують унітарні постріли з осколковими трасуючими снарядами, а для знищення наземних броньованих цілей – унітарні постріли з бронебійними трасуючими снарядами. Осколкові снаряди оснащуються розташованим в бойовій частині детонатором з самоліквідатором.

Подача боєприпасів здійснюється вручну за допомогою обойми на чотири снаряди. Автоматика гармати АЗП-57 забезпечує технічну скорострільність до 120 пострілів на хвилину, проте практична не перевищує 70-75.

Імовірно, гармати Сил оборони використовує боєприпаси іноземного виробництва, які Україна отримала у якості військової допомоги.

У сучасних умовах бойових дій ці зенітні гармати здебільшого використовуються для стрільби по наземних рухомих та стаціонарним цілям противника.

Для цього їх встановлюють на шасі вантажівок перетворює на імпровізовані самохідні артилерійські установки із високою мобільністю та доволі універсальним функціоналом.

Також С-60 має можливість боротися з дронами-камікадзе Shahed, які російські окупанти активно застосовують для ударів по українських містах та інфраструктурі. Так у квітні 2025 року 39-та бригада тактичної авіації Повітряних сил ЗС України показала відео збиття «шахеда» за допомогою такої 57-мм зенітної гармати.

Більше про зенітні гармати С-60 у російсько-українській війні читайте тут.

КС-19

Гармата КС-19 на озброєнні 241 бригади ТрО, 2023 рік.

Українські військові повернули у стрій і радянські причіпні 100-мм зенітні артилерійські установки КС-19, які призначена для боротьби з висотними повітряними цілями, що мають швидкість до 1200 км/год та висоту польоту до 15 км.

На початок 2022 року ці гармати не стояли на озброєнні ЗСУ. Вперше про плани їх повернення на озброєння стало відомо в березні 2023 року, коли з’явилося відео 11 гармат, які, як повідомлялось, проходили етап розконсервації та ремонту. Пізніше військові опублікували відео їхньої стрільби на полігоні.

Відомо, що зенітні установки КС-19 використовуються українськими військовими як в оригінальному причіпному вигляді, так і встановленими на шасі вантажівок.

Гармати використовуються для ураження наземних цілей ворога із закритих вогневих позицій, або прямим наведенням. Про це на «Мілітарному» є окрема стаття: Артилерія ТрО: КС-19 або ж гантрак зі 100 мм гарматою.

Про застосування зенітних гармат КС-19 українськими захисниками для боротьби з повітряними цілями окупантів, наразі невідомо.

Трофейних «Панцирь»

У липні 2022 року в українських Повітряних силах повідомили, що використовують проти окупантів трофейний самохідний зенітний ракетно-гарматний комплекс (ЗРГК) «Панцирь-С1».

Захоплений ЗРГК «Панцирь-С1». Весна 2022

Цей комплекс призначений для ближнього прикриття об’єктів від засобів повітряного нападу.

Захоплена колона російської військової техніки на Миколаївщині

«Трофейний «Панцирь-С1» – у строю! До його автоматичних гармат підходять 30-міліметрові снаряди, що є і в нас на озброєнні. Деякий боєкомплект ракет теж вдалось захопити. Тепер цей російський «Панцир» воює на боці України й уже збив першу ворожу ціль, – прокоментував тодішній речник Командування ПС ЗСУ Юрій Ігнат.

Так 4-го березня 2022 року повідомлялося, що бійці територіальної оборони на Миколаївщині захопили такий російський зенітний комплекс.

Через кілька днів стало відомо про захоплення ще одного російського «Панцирь-С1» українськими силами також у Миколаївській області.

Іноземна військова допомога

Після того, як Росія розв’язала велику війну проти України, різні країни Заходу вирішили надавати підтримку зброєю та боєприпасами. Зокрема це стосується і засобів ППО. Серед них є різноманітні зенітні гарматні комплекси: Gepard і Cheetah, Skynex та анонсовані Tridon та Terrahawk Paladin.

Bofors L70

Литва офіційно повідомляла про передачу Україні 40-мм зенітних установок Bofors L70 родом з боєприпасами до них для посилення протиповітряної оборони.

Зенітна установка L70 литовських військових. 2015 рік. Фото: Міноборони Литви

Перед отриманням зброї, українські військові пройшли відповідне навчання на території Литви.

40-мм автоматична гармата L70 розроблена фірмою Bofors після Другої світової війни і надійшла на озброєння шведської армії у 1951 році. Вона широко постачалася за кордон і за ліцензією випускалася у шести країнах НАТО.

Поворотна платформа з гарматою встановлена на чотириколісному шасі, яке зазвичай буксирується вантажівкою, що також може перевозити додаткові боєприпаси та військовослужбовців.

Зенітна установка Bofors L70 ірландських військових. Фото з відкритих джерел

Бойовий розрахунок, що безпосередньо відповідає за ведення вогню зенітки, налічує дві особи: навідник перебуває ліворуч від гармати, а заряджаючий — справа. Для її наведення використовується електрогідравлічний привід, але при необхідності гармату можна наводити і вручну.

У Сухопутних військах розповіли, що зенітні системи Bofors L70 є вагомим елементом ППО України.

«Вона ефективно знищує цілі на малих та середніх висотах. Саме такі гармати відбивають атаки дронів, захищаючи міста та стратегічно важливі об’єкти»,– зазначили у пресслужбі.

Gepard

Важливою ланкою української протиповітряної оборони стали 35-мм зенітні самохідні установки Gepard, які разом з боєприпасами до них, з 2022 року передає Німеччина в межах військової допомоги.

Також США закупили для України у Йорданії нідерландську версію цієї установки під назвою Cheetah (відрізняються вони тільки радіолокаційними станціями).

За даними Повітряних сил України, саме Gepard показали найкращі результати у збитті російських безпілотників. Йдеться про співвідношення витрат до ефективності ураження ворожих дронів, які атакують українські військові об’єкти та критичну інфраструктуру.

Gepard і Cheetah можуть боротися з повітряними цілями на відстані 3-4 кілометри та уражати навіть дозвукові крилаті ракети.

Більш детальніше про зенітні установки Gepard, читайте у статті на: Gepard – «хижак» ППО України.

Skynex

На захист українського неба також стали сучасні німецькі зенітно-артилерійські комплекси (ЗАК) Skynex. Безпосередня передача систем була здійснена в межах пакета військової допомоги від уряду ФРН, який Україна отримала на початку 2024 року.

Вже у серпні офіційно стало відомо, що комплекси працюють у складі  ППО. Тоді кадри з цією системою були показані в офіційному відео до дня Повітряних сил ЗСУ.

Українські військові залучили зенітно-артилерійські комплекси Skynex і до збиття російських «шахедів».

Комплекс протиповітряної оборони Skynex розроблений німецькою Rheinmetall Air Defence. Ці гарматні установки передусім використовуються для захисту важливих стаціонарних військових об’єктів та, зокрема, критичної інфраструктури.

Гарматна установка комплексу ППО Skynex на озброєнні українського війська. Вересень 2024. Кадр з відео повітряного командування «Захід» ПС ЗСУ

Основа комплексу — 35-мм гармата Oerlikon Mk3, що має ефективну дальність стрільби 4000 метрів і скорострільність 1000 пострілів за хвилину.

Батарея системи складається з чотирьох 35-мм гарматних установок, поста управління та радіолокаційної станції, яка здійснює першочергове виявлення повітряних цілей для наведення гармат.

Самі гарматні установки також мають власну радіолокаційну станцію, яка поєднана з оптико-електронною станцією. Вони забезпечують захоплення цілі та точне наведення навіть на малорозмірні літальні апарати.

Компанія Rheinmetall ще у 2022 році повідомила, що виготовить дві батареї ЗАК Skynex для неназваної країни Європи, та запросила фінансування в уряду Німеччини. Пізніше стало відомо що вони будуть призначені для України.

Terrahawk Paladin

У жовтні 2023 року уряд Великої Британії анонсував передачу Україні стаціонарних зенітних установок Terrahawk Paladin, виробництва MSI Defence Systems для забезпечення об’єктової ППО від дронів.

Особливість установки полягає у повній автономності роботи, а також наявності відповідних датчиків та систем для пошуку, виявлення, захоплення та знищення повітряних, наземних та морських цілей на невеликій дальності.

Стаціонарний комплекс протиповітряної оборони TERRAHAWK PALADIN

Для знищення цілей використовується гармата, калібр якої можна змінити за бажанням замовника. У стандартній комплектації установка оснащується 30-мм гарматою Mark 44 Bushmaster II з можливим збільшенням калібру до 40-мм.

Разом з гарматою на платформі встановлена фіксована радіолокаційна щогла, з круговим оглядом, для виявлення малопомітних цілей.

Розвантаження платформи зенітної установки Terrahawk з вантажівки MAN HX.

В парі з РЛС, встановлена оптична система пошуку та захоплення цілі з денним та нічним каналом, що забезпечує знищення ворожих цілей у будь-яку погоду.

Командний комп’ютер управління зенітною установкою Terrahawk. Фото: MSI DS

Для роботи системи використовується генератор, який забезпечує електропостачання для установки та комплекту управління. Саме управління відбувається дистанційно та можливе у непідготовлених місцях.

Tridon

Уряд Швеції у лютому 2025 року заявив, що закупить для України зенітні гарматні системи Tridon Mk.2, які мають покращити можливості протиповітряної оборони, насамперед проти невеликих повітряних цілей, таких як ударні безпілотники, а також крилаті ракети.

Ця система є новою розробкою шведської компанії BAE Systems AB (шведське відділення британської BAE Systems), яка була презентована у червні 2024 року.

Вона використовує перевірену 40-мм гармату Bofors 40 Mk.4, яка має 100-снарядну систему живлення. Сама гармата змонтована на базі цивільної вантажівки Scania з колісною формулою 6×6, що забезпечує можливість оперативного розгортання з використанням доріг загального користування.

Окрім цього, завдяки певним доопрацюванням модуль з гарматою може встановлюватися на будь-яку іншу вантажівку, яка відповідає вимогам щодо вантажопідйомності та габаритів.

Tridon Mk.2 забезпечує максимальну дальність ураження повітряних цілей до 13 км. Використовуючи програмовані снаряди Bofors 3P знищення їх відбувається з високою точністю. Максимальна скорострільність становить 300 пострілів за хвилину.

40-мм гарматна установка Bofors Mk.3 L. Фото: BAE Systems

Для наведення та стрільби над модулем встановлена оптична станція, яка здійснює візуальне виявлення та супроводження цілей. Використання тепловізійного каналу дозволяє знищувати повітряні цілі як удень, так і вночі та за негоди.

Slinger

Видання ABC у жовтні 2023 року повідомляло, що австралійська компанія Electro Optic Systems підготувала першу партію антидронових систем (бойових модулів) Slinger для України. Вони мали забезпечити захист від невеликих безпілотників.

Система має вагу близько 400-кг, що дозволяє встановлювати на більшість колісного автотранспорту як цивільного, так і військового призначення.

Модуль Slinger складається з однієї 30-мм гармати Bushmaster M230LF та кулемета калібру 7.62 мм FN MAG. У поєднані з оптико-електронною системою та радаром, комплекс демонструє високу точність проти малорозмірних дронів по типу DJI Phantom.

Гармата комплексу може використовувати осколково-фугасні боєприпаси з програмованим радіопідривачем для ураження невеликих повітряних цілей

Антидронова система Slinger на базі цивільного автомобіля GMS Sierra. Фото EOS

Виробник заявляє про можливість знищення квадрокоптера DJI Matrice на дальності у 1.4 км, та DJI Phantom на дальності 1 км.

Швидкість стрільби такої гармати становить 100 або 200 пострілів на хвилину. Дальність виявлення цілей оптико-електронною системою становить 12 км з використанням денного каналу, та 13,7 км з використанням нічного каналу.

Перші повідомлення про передачу систем Slinger з’явилися 29 серпня 2023 року на офіційному сайті EOS. Компанія анонсувала поставку Україні 160 систем для мобільних підрозділів протиповітряної оборони.

Підсумки

Країни Заходу посилюють протиповітряної оборони України не лише зенітними ракетними комплексами, але й зенітними гарматними установками різних поколінь — від тих, що були на зберіганні, до найсучасніших, які були щойно виготовлені.

Ці зенітні гармати забезпечують об’єктову ППО від безпілотників, зокрема російських «шахедів». При цьому їхня ефективність залежить від багатьох факторів: висоти польоту ворожого БпЛА, його маневрів під час підльоту до цілі, а також характеристики самої артилерійської системи і навченості обслуги.

ПІДТРИМАЙ РОБОТУ РЕДАКЦІЇ "МІЛІТАРНОГО"

Приватбанк ( Банківська карта )
5169 3351 0164 7408
Рахунок в UAH (IBAN)
UA043052990000026007015028783
ETH
0x6db6D0E7acCa3a5b5b09c461Ae480DF9A928d0a2
BTC
bc1qv58uev602j2twgxdtyv4z0mvly44ezq788kwsd
USDT
TMKUjnNbCN4Bv6Vvtyh7e3mnyz5QB9nu6V
Статті
Популярні
Button Text