Популярні
Силові структури багатьох країн завжди потребують оновлення парку позашляховиків. Україна не стала виключенням.
Сьогодні силові структури України використовують різноманітний парк позашляховиків.
Країна має витрачати великі бюджетні кошти на закупівлі у закордонного виробника або за менші у вітчизняного.
Багато країн не мають підприємств, які збирають позашляховики на своїй території та вимушені закупляти закордоном.
Проте в Україні після розпаду СРСР деякі підприємства продовжували збирати позашляховики, які надходили до силових структур.
Навіть деякі великі українські оборонні компанії переходили на роботу на автопром. До прикладу на початку 2000-тних компанія «Мотор Січ» в рамках локалізації виробництво автомобілів IVECO на спільному підприємстві у Кременчуці, а згодом у Запоріжжі, займалася виробництвом двигунів, які згодом пропонували і для «ГАЗелей».
Найпоширенішими позашляховиками в українській армії були машини УАЗ, які продовжували збирати навіть після розпаду «соцтабору».
В СРСР проєктують та на потужностях Ульяновського автомобільного заводу (УАЗ) вирішують розпочати серійно виготовляти повнопривідний легковий автомобіль УАЗ-469.
Позашляховик розроблений для транспортування вантажів, людей і буксирних трейлерів на всіх типах доріг.
У 1972 році з конвеєра виходять перші УАЗ-469 та починають поставлятися до армій «Варшавського договору».
У 1985 році для заміни свого легендарного позашляховика УАЗ-469 Ульяновський завод запустив у виробництво перейменований армійський автомобіль УАЗ-3151.
Модернізовані у 1980-і роки цивільні автомобілі УАЗ-469Б без колісних редукторів отримали індекси УАЗ-31512.
Розпад СРСР не зупинив виробництво цих позашляховиків. Щобільше, їх почали збирати навіть вже в Україні для цивільних та силових структур.
Автомобілі УАЗ випускали три українські заводи: КрАСЗ, ЛуАЗ та Краснодонський завод «Автоагрегат».
Луганський завод «Автоагрегат» розташований за 14 кілометрів від міста Сорокине (раніше місто Краснодон).
Ще у 1978 році завод увійшов до складу виробничого об’єднання «АвтоУАЗ».
На заводі виготовляти деталі для УАЗ – амортизатори, вакуумні підсилювачі гальм, пневмопружини та інше.
В травні 1996 року з воріт виїхав перший УАЗ, який зібрали на цьому заводі. Завод випускав різні модифікації на базі моделей: УАЗ-31514, УАЗ-39094, УАЗ-3153, УАЗ-3162, УАЗ-31601.
Для складання автомобілів завод використовував і українські комплектуючі з Синельниківського ресорного заводу, колісні диски – з Кременчука, шини з заводу «Дніпрошина», акумулятори з заводу «Іста».
На жаль у 2014 році з початком війни Росії проти України завод потрапив під окупацію та став військовою базою для бойовиків.
У 2015 році окупанти почали розміщувати на території заводу танки, бронетранспортери та іншу військову техніку з Росії.
У 1999 році Луцький автомобільний завод переорієнтовують на збирання позашляховиків із російських комплектуючих.
Вже наступного року завод освоїв збирання позашляховиків УАЗ-31512 та УАЗ-31514. Ще через рік завод розпочав збирання УАЗ-3160.
Загалом у 2001 році завод випустив 1260 позашляховиків УАЗ та всього 61 позашляховик ЛуАЗ. У 2002 році завод зібрав 246 автомобілів УАЗ.
Згодом завод повністю перейшов на складання автобусів «Богдан», складання позашляховиків УАЗ припинили.
Ціна зібраних УАЗ була приблизно на 10% меншою за поставлені позашляховики з Росії.
Своєю чергою Кременчуцький автоскладальний завод (КрАСЗ) з 2002 року розпочинає збирати позашляховики УАЗ.
Підприємство освоїло збір УАЗ-31512, УАЗ-31514, УАЗ-31519, УАЗ-3153, УАЗ-3160 та УАЗ-3162.
Машинокомплекти на збір надсилалися до українського підприємства з Росії.
Попри збирання різних моделей УАЗ в Україні, силові структури продовжували купляти УАЗ зібрані в Росії, як до прикладу УАЗ-3163 «Patriot».
У 2004 році в Україні презентують УАЗ Hunter. У квітні збирання Hunter стартувало на Кременчуцькому автоскладальному заводі.
У цьому ж році Україна отримує контракт на поставку 2000 УАЗ Hunter армії Іраку. Також УАЗ Hunter потрапляють до української міліції.
Ці позашляховики комплектувалися матер’яним дахом, лебідкою, лавками в багажному відділенні, польським дизельним двигуном Andoria і кріпленнями для додаткових каністр з паливом. Фарбувалися автомобілі у пісочний колір.
Військові Іраку вже тривалий час користуються зібраними в Україні УАЗ Hunter.
У 2018 році частину з них зняли з консервації та повернули до війська.
У 1977 році розпочинається серійний випуск позашляховика ВАЗ-2121 «Нива». Цей позашляховик не тільки зміг протриматися на конвеєрі десятки років, а й, як і раніше, має попит.
«Нива» розроблена на Волзькому автозаводі (АвтоВАЗ), який після розпаду СРСР починає виходити на новий український ринок.
ВАЗ-2121 в Україні спочатку використовує міліція, а потім вже поліція їх продовжує отримувати.
Також «Ниву» можна було побачити на фронті у військових під час АТО, ООС та вже повномасштабної війни з Росією.
В Україні «Ниву» збирали методом великовузлового збирання на Луцькому автозаводі (ЛуАЗ).
Окрім того, Київський авторемонтний завод КАРЗ №5 невеликими партіями випускав розвізні вантажівки на шасі ВАЗ-21213.
Також у 2002 році Кременчуцький автоскладальний завод запускає другу лінію конвеєра, на якій налагодили складання автомобілів ВАЗ, також у 2004 році на виробничих потужностях Запорізького автомобілебудівного заводу розпочинається виробництво автомобілів АвтоВАЗУ, а у 2006 році у Черкасах починають збирати продукцію ВАЗ.
Тільки у 2014 році Волзький автозавод перестав постачати свої машини на український автомобільний ринок.
При цьому автотехніку з російських комплектуючих продовжували купляти навіть після реформи української міліції в Національну поліцію та оснащувати «Нивами» нові відділки.
У 2016 році полтавським поліцейським купили партію нових автомобілів «Нива».
Закупівля 9 нових Lada «Нива» коштувала Управлінню поліції охорони 2 млн 745 тис. грн (305 тис. за автомобіль).
Луцький автомобільний завод, який потім називався «Богдан Моторс», навіть після розпаду СРСР продовжував випускати унікальний позашляховик ЛуАЗ-969М, відомий як «Волинянка».
Ці машини українські військові використовують у ході всієї багаторічної війни з Росією.
Такі автомобілі випускалися до 1992 року. Модернізована модифікація під назвою ЛуАЗ-1302, зовні дуже схожа на 969, її випускали в Україні до 2002 року.
Цей крихітний двомісний автомобіль — своєрідний позашляховий пікап з високим кліренсом для їзди бездоріжжям.
Конструкція 969-х спочатку створювалася для «червоної армії», виходячи з її потреби в невеликому, міцному автомобілі загального призначення на кшталт американського джипа часів Корейської війни.
ЛуАЗ міг перевозити поранених солдатів на піддонах, які можна було завантажувати за допомогою додаткової задньої апарелі, а також транспортувати боєприпаси та буксирувати артилерію.
У 1998 році в Україні з’являється унікальний патент на конструкцію реактивної системи на базі ЛуАЗ.
Реактивно установку на українському шасі оснастили пусковою установкою некерованих авіаційних ракет С-5.
Шасі бойової машини відрізняється від базового дещо зміненим кузовом і посиленою підвіскою.
Проте серійного випуску налагоджено так і не було.
Також на озброєнні військових у цій війні можна побачити повнопривідний позашляховик-амфібію ЛуАЗ-967 (Транспортер переднього краю «ТПК»).
Він створений на замовлення радянських десантників для евакуації поранених, підвозу боєприпасів і військово-технічного майна, буксирування, а також установки окремих видів озброєння.
Ще у 80-х роках на Луцькому автозаводі почали розробляти заміну на конвеєрі «Волинця» – ЛуАЗ-1301, що так само був повнопривідним автомобілем, але мав дизайн у тогочасних тенденціях.
Роки розробок, виготовлення зразків, випробувань, спроб доведення, відтягували запуск машини у виробництво. Тому вперше широкому загалу його представили аж на автосалоні SIA’02 у Києві у 2002 році.
Пізніше озвучили наміри запустити серійний випуск ЛуАЗ-1301 на 2004 рік.
У 2005 році ЛуАЗ представив санітарну версію свого нового позашляховика ЛуАЗ-1301.
Тоді українська медицина потребувала близько 20000 одиниць такого автотранспорту у медичній версії, не кажучи проте, що подібна машина могла допомагати з перевезенням поранених під час війни, яка розпочнеться через 9 років.
Проте у того ж року генеральний директор ЛуАЗу, заявив що виробництво даного автомобіля буде нерентабельним у зв’язку з тим що модельний ряд давно застарілий і не буде мати продовження.
У 2001 році українська компанія ТАСКО пробує розпочати збирати з індійських комплектуючих машини Safari, Sumo, та Telcoline.
Машини мали збирати на потужностях розташованого в Київській області підприємства «Візард».
Спочатку 90% комплектуючих мало поставлятися з Індії від компанії TATA, 10% – українського виробництва. Через якийсь час частку вітчизняних комплектуючих планувалося довести до 25%.
Варто відмітити, що індійські позашляховики Sumo доволі популярні у силових структурах та при вдалій локалізації могли б поставлятися українській армії для заміни УАЗ.
Sumo використовують в армійських й санітарних версіях в індійській армії та у миротворчих операціях ООН.
Проте згодом ТАСКО відмовилася від співпраці з TATA у сфері виробництва автомобілів. Як заявлялося, причиною стали погані якості перших переданих машин на випробування та намагання TATA переорієнтувати напрям діяльності українських партнерів не на складання, а на дилерську роботу.
У 2004 році харків’яни представили багатоцільовий позашляховик «Дозор-А», який в першу чергу розроблявся для військових.
Проєктом масою 3,5 тонни займалося Харківське конструкторське бюро машинобудування.
За задумом позашляховик міг використовуватися для оснащення спеціальних підрозділів збройних сил і сил швидкого реагування як транспортний засіб або носій різного озброєння.
Також експлуатуватися в цивільних організаціях як за наявності мережі автомобільних доріг, так і в умовах бездоріжжя.
Перший демонстраційний зразок «Дозору-А» продемонстрований в Києві на виставці «Зброя та безпека – 2004».
«Дозор-А» демонструвався у варіанті пікапа з чотиридверною кабіною, розрахованою на 5 осіб, і вантажною платформою, де можна було перевозити 2 т вантажу або 6 осіб.
В даху кабіни був люк, на якому можна було встановити кулемет. Власна маса спорядженого автомобіля становила 3,5 т.
Пропонувались три варіанти двигуна – дизелі потужністю 122, 136 і 197 к.с. Максимальна швидкість повнопривідного автомобіля сягала 120 км/год.
На базі «Дозору-А» пропонувалось створити цілу низку автомобілів спеціального призначення – поліцейський, інкасаторський, санітарний, машина технічної допомоги тощо, а також вантажівки вантажопідйомністю від 2 до 6 т. Але «Дозор-А» так і не знайшов покупців.
Окрема сторінка в історії КрАСЗа – корейські позашляховики SsangYong.
В деякі періоди всі моделі марки, які продавалися в Україні, мали кременчуцьке походження: незламні рамні Rexton, Kyron, Actyon і суперпопулярний кросовер SsangYong Korando.
Ці машини прийшлися українській міліції. У 2009 році група компаній “АІС” виграла тендер МВС України на постачання рамних позашляховиків Аctyon корейської марки SsangYong.
Переобладнанням Аctyon на автомобіль спеціального призначення займалося спеціалізоване підприємство «Авто-Холдинг».
На заводі також нанесено розпізнавальне маркування, яке вказує на належність автомобіля відомству МВС України.
У 2011 році міліції Дніпропетровщини придбали значну партію позашляховиків Ssang Yong.
Ці машини не були списані та залишилися служити вже потім Національній поліції України.
У 2007 році на Кременчуцькому автоскладальному заводі (КрАСЗ) стартувала збірка позашляховиків та пікапів китайської марки Great Wall.
На виробничих потужностях КрАСЗ методом великовузлового складання збирали 3 моделі з шести представлених в Україні повнопривідних позашляховиків Great Wall Hover і Safe, а також повнопривідного пікапа Wingle.
Кременчуцький автоскладальний завод виступав у ролі підрядника-виробника.
Автомобілі пройшли сертифікацію й одержали дозвіл від китайських виробників.
Надалі ця марка буде грати довгу роль в історії позашляховиків для силових структур.
Спочатку у 2015 році китайські позашляховики Great Wall сподобались Національній гвардії Україні.
У томі році нацгвардія уклала угоду з компанією «Дозор авто» (входить до «Багдан Моторс») на постачання позашляховиків Great Wall H3.
До 2021 року нацгвардія купувала пікапи Great Wall Wingle 7, Great Wall Wingle 5 і тентовані 2-тонні вантажні автомобілі побудовані на базі джипів Great Wall H3 (4х4).
Вже у 2023 році в Україні китайську компанію Great Wall Motor зарахували до переліку спонсорів війни.
Причиною стало небажання компанії виходити з російського ринку та плани з подальшого розширення бізнесу в Росії.
Історія з Great Wall мала ще один розвиток у 2018 році, коли «Богдан Моторс» запропонувала армії позашляховики «Богдан-2351» на шасі китайських машин.
Позашляховик «Богдан-2351» виконаний на базі повнопривідного автомобіля Great Wall Wingle 5 та має посилене шасі (трансмісія, ходова частина та рульове управління), довжину 5126 мм, ширину 1800 мм, висоту 2280 мм.
Дизельний силовий агрегат з турбонаддувом моделі GW4D20 має об’єм 2,0 л, потужність 105 кВт (143 к.с.) з максимальним обертовим моментом 310 Нм / 1800 об / хв, поєднаний з механічною 6-ступінчастою КПП. Автомобіль має кліренс 200 мм та можливість блокування міжосьового диференціала.
Машина здатна взяти на борт 5 осіб у спорядженні та вантаж масою до 1100 кг.
До розробки «Богдан-2351» його цивільний прототип, повнопривідний Great Wall Wingle 5 Doublecab, експлуатувався в одному зі спеціальних підрозділів України.
На вимогу військових суттєво доопрацьовано підвіску автомобіля із застосуванням посилених ресор та амортизаторів.
До комплектації автомобіля додано шини з малюнком спеціальної конфігурації для полегшення пересування по місцевості зі складними ґрунтами.
Панель приладів устаткована додатковим вимикачем освітлювальних приладів, що дозволяє працювати в режимі світломаскування.
Забезпечена можливість буксування причепа чи іншого транспортного засобу вагою до 1,5 тони, а якщо він обладнаний додатковими гальмами – то і до 3 тонн.
З «Богдан-2351» робили також командирські машини. У такій версії позашляховики використовують як транспортну базу для апаратури управління вогнем.
Також «Богдан Моторс» створює на базі китайського позашляховика санітарну машину «Богдан-2251».
«Богдан-2251» здатен проводити евакуацію поранених та має обладнання для надання пораненим медичної допомоги.
Станом на 2020 рік понад 1200 військових автомобілів різних класів та модифікацій виробництва «Богдан Моторс» експлуатувалися в українських військах.
Спочатку на базі шасі Kia KM450 корпорація «Богдан» спільно з НВО «Практика» створили 6-ти тонний бронеавтомобіль «Барс-6».
Проте реалізацію проєкту «Барс-6» на заводі «Богдан» призупинили через відсутність конкретних пропозицій від силовиків.
Потім 2018-2019 роках «Богдан Моторс» проводила випробування допрацьованих позашляховиків «Богдан КМ450», які за планом повинні були замінити радянські зразки техніки.
У 2021 році на виставці «Цифрове майбутнє армії» автомобіль дебютував як командно-штабна машина К-1450-06 з обладнанням одеського підприємства «Телекарт-Прилад».
Машина призначена для організації відкритого та захищеного зв’язку та передачі даних по провідних, радіо та радіорелейних каналах зв’язку.
Проте цей проєкт теж зазнав невдачі.
Шасі KIA KМ450 мали збирати на наразі ліквідованому через банкрутство черкаському автозаводі компанії. Частина позашляховиків без кузова залишилася стояти на заводі до 2023 року.
У червні 2023 року українські благодійники з фонду Сергія Притули викупили 20 позашляховиків Kia KM450 по 128 тисяч гривень за одиницю.
Через деякий час дообладнані благодійниками корейські позашляховики почали передаватися українським військовим.
У 2024 році стало відомо, що у Черкасах планують запустити збирання японських пікапів ISUZU для Сил оборони.
Минулого року «Черкаський автобус» завдяки співпраці з японською промисловістю виготовив майже 500 автобусів та 350 одиниць вантажівок.
Автобуси Ataman, які виготовляють на шасі японських Isuzu у Черкасах мають 67% локалізації, вантажівки – понад 30%.
Зараз у Черкасах планують розгорнути збирання пікапів, які так потрібні Силам Оборони.
Це будуть Isuzu D-Max, які вже присутні на українському ринку і які вже використовують силові структури.
Ще у 2015 році Національна поліція України отримала у своє розпорядження партію спецавтомобілів на базі пікапів ISUZU D-Max.
Тоді за кошти Євросоюзу для патрульної поліції Волині було придбано 38 таких японських пікапів.
У 2021 році конверсію партії нових повнопривідних машин ISUZU у поліцейські проводили силами однієї зі спеціалізованих українських компаній.
Автомобілі отримують світло-акустичні сигнали, захисне пластикове покриття вантажного відсіку, а в салоні прописалася радіостанція.
Зараз українські силові структури мають незліченну кількість різних позашляховиків та моделей, що створює проблеми з комплектуючими.
Українські компанії намагалися збирали машини з російських, китайських, японських, індійських та інших комплектуючих.
Місцеві українські проєкти з вітчизняних комплектуючих також не мали масового успіху у військах.
Українському автопрому не вдалося створити позашляховик, який би зміг замінити застарілі радянські машини по типу УАЗ.
Звісно можна просто напряму придбати нові позашляховики у закордонних компаній.
До прикладу польська армія отримує позашляховики Ford Ranger у якості заміни національних автівок Honker, що виготовляються з 1988 року.
Чехія за аналогічним конкурсом для заміни радянських УАЗ-469 обрала пропозицію компанії GLOMEX Military Supplies та отримує позашляховики Toyota Hilux.
Все ж є сподівання, що українському автопрому вдаться колись налагодити збирання для силових стуктур позашляховиків зі значною у перспективі долею локалізації.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
