Росію у повномасштабній війні проти України підтримують низка країн, які забезпечують окупаційну армію зброєю, боєприпасами та іншим обладнанням.

Більшість із цих країн відкрито або майже відкрито заявляють про свою підтримку країни-агресорки, бо вважають себе противагою цивілізованому західному світу.

Серед найбільших партнерів Росії у загарбницькій війні проти України є Іран, Північна Корея (КНДР), а також Білорусь, яка у 2022 році навіть надала свою територію для російських військ, що вдерлися в Україну з півночі.

Іран

Тегеран та Москва мають дуже тісні відносини. Сьогодні Іран — це основний стратегічний партнер РФ, який постачає різноманітне озброєння, а не лише дрони-камікадзе Shahed, про які найчастіше згадують.

Росія почала застосовувати іранські безпілотники Shahed-131 та Shahed-136 для ударів по території України з осені 2022 року. Росіяни їх почали маркувати «Герань-1» і «Герань-2» відповідно, мабуть, щоб ніхто не здогадався, що вони іранські, але це не дуже допомогло.

Більшість Shahed-136, які наймасовіше Росія застосовує у війні, споряджуються бойовою частиною вагою 50 кілограмів. Заявлено, що ці дрони у такій комплектації здатні пролетіти близько 2000 кілометрів.

Перший Shahed-136 Сили оборони України офіційно збили у першій половині вересня 2022 року. Використання Росією цих іранських ударних безпілотників створило нові небезпеки для українських військ, критичної інфраструктури та цивільних об’єктів за межами фронту.

У Росії також налагодили випуск цих ударних безпілотників за допомогою іранських фахівців і технологій. Це відбувається на потужностях підприємств на території особливої економічної зони «Алабуга», яка розташована біля міста Єлабуга у Татарстані. Йдеться про випуск тисяч таких дронів-камікадзе великої дальності польоту, ймовірно з 2023 року.

У квітні 2024 року з’явилася інформація, що для російських Shahed-136/«Герань-2» розробили нову уламково-фугасно-запалювальну бойову частину «БЧ-90» вагою 90 кг.

Також заявлялося, що для цих БПЛА розробили термобаричну бойову частину. І нібито кілька безпілотників із таким спорядженням, а також із «БЧ-90» окупанти вже застосовували по українській території. Однак станом на вересень 2024 року офіційних повідомлень від української сторони про застосування російських дронів-камікадзе зі збільшеною бойовою частиною не було.

У січні 2024 року в небі України був збитий іранський ударний безпілотник Shahed-238 із реактивним двигуном, який застосували російські окупанти. Цей безпілотник є розвитком Shahed-136. Попередньо відомо, що він летів зі швидкістю понад 500 км/год, що майже утричі більше за швидкість польоту Shahed-136 з поршневим двигуном.

Іран офіційно представив реактивний Shahed-238 у листопаді 2023 року. Дрон показав іранський університет аерокосмічних наук та технологій «Ашура» на презентації розробок. На виставці був представлений реактивний Shahed-238 у трьох версіях з різними системами наведення.

Крім варіанту з автономною системою наведення за інерційною системою та сигналами GPS (на фото зображений посередині), також були показані модифікації з інфрачервоною/оптичною та, ймовірно, радіолокаційною системами наведення.

Російський генерал-майор заявляв, що реактивні безпілотники Shahed-238 мають максимальну швидкість польоту 800 км/год. Однак, наразі ці дані офіційно не підтверджені.

У вересні 2024 року в Росії вперше продемонстрували новий іранський ударний дрон Shahed-236 з оптичною системою наведення, завдяки якій він отримав можливість автономного пошуку цілей та ручного наведення оператором.

Про наміри локалізувати виробництво цих безпілотників країною-агресоркою «Мілітарний» повідомляв ще у лютому цього року.

Окрім дронів-камікадзе, російська окупаційна армія також отримала іранські розвідувально-ударні безпілотники літакового типу Mohajer-6. Перший з них був збитий 23 вересня українською протиповітряною обороною та захоплений. Він був озброєний авіабомбами Ghaem-5.

Іран став постачальником й іншого озброєння, яке росіяни активно застосовують проти України. На сьогодні відомо про постачання артилерійських і танкових пострілів, набоїв до стрілецької зброї та амуніції. Російські війська почали активно застосовувати іранські боєприпаси наприкінці 2022 — на початку 2023 року.

Улітку 2023 року стало відомо, що окупанти у війні проти України застосовують 122-мм артилерійські постріли до гаубиць Д-30 іранського виробництва.

Також було зафіксовано використання окупантами іранських 122-мм уламково-фугасних реактивних снарядів сімейства Arash до систем залпового вогню БМ-21 «Град».

Окрім того, Іран поставив російським військовим 120-мм мінометні міни, зокрема які були виготовлені у 2023 році.

Навесні 2024 року в артилеристів окупантів помітили 203-мм артилерійські боєприпаси американського виробництва, які, вірогідно, також були поставлені Іраном і були призначені для стрільби з самохідної артилерійської установки 2С7 «Пион».

Припущення, що росіяни отримали ці боєприпаси з іранських арсеналів, спирається на те, що, за відомою інформацією, країна експлуатує американські 203-мм самохідні артилерійські установки М110 і, відповідно, має старі снаряди до них американського виробництва, які могла продати.

Щодо постачання окупаційній армії амуніції, то ще восени 2022 року OSINT-дослідники опублікували фото спорядження, яке використовували мобілізовані російські військові.

Це були бронежилети Rouin-3 з керамічними пластинами, які мають рівень захисту NIJ IV, і шолом з рівнем захисту NIJ II іранського виробництва.

На початку вересня 2024 року американське видання The Wall Street Journal розповіло, що Сполучені Штати повідомили союзників про те, що Іран відправив балістичні ракети до Росії. Це підтвердив член комітету з питань національної безпеки та зовнішньої політики парламенту Ірану Ахмад Бахшаєш Ардестані. Однак офіційний Тегеран передачу Росії балістичних ракет не коментує.

Згодом джерела видання Sky News повідомили, що іранські балістичні ракети Fath-360 були поставлені до Росії через Каспійське море цивільним вантажним кораблем Port Olya 3.

Заявлено, що вони мають дальність польоту від 30 до 120 км і можуть нести бойову частину вагою 150 кг та летіти зі швидкістю 3 Маха (1020 м/с).

А перед цим, у серпні агентство Reuters повідомляло, що в Ірані десятки росіян проходять підготовку для застосування ракетного комплексу Fath-360.

Ще у лютому різні видання повідомляли, що Іран відправив до Росії понад сотню балістичних ракет Zolfaghar, які здатні долати відстань до 700 км, а її бойова частина має вагу 579 кілограмів.

Проте потім керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов розповів, що Іран не передавав Росії далекобійні ракети.

Зараз для транспортування безпілотників та боєприпасів до Росії з Ірану використовують не лише морські шляхи, а й транспортні літаки, зокрема Ил-76.

КНДР

Ще одним постачальником великої кількості артилерійських снарядів і балістичних ракет до Росії стала Північна Корея (КНДР).

За словами очільника Головного управління розвідки Міноборони України Кирила Буданова, військові поставки від КНДР впливають на інтенсивність бойових дій. Про це він заявив у вересні 2024 року.

«Наша найбільша проблема з усіх цих союзників Росії – це Північна Корея. Тому що тим обсягом військової продукції, який вони постачають, вони фактично впливають на інтенсивність бойових дій», – розповів Буданов.

Західні держави звинувачують Північну Корею в продажу всупереч санкціям боєприпасів до Росії, яка вже понад два з половиною роки веде повномасштабну війну проти України.

У вересні торік Кирило Буданов повідомив, що КНДР постачає Росії 122-мм та 152-мм боєприпаси для ствольної артилерії та 122-мм реактивні снаряди для РСЗВ радянського зразка.

Також восени торік південнокорейська розвідка з’ясувала, що КНДР також надіслала до Росії радників щодо використання боєприпасів. А також заводи з виробництва боєприпасів у Північній Кореї працюють на повну потужність, щоб задовольнити потреби Росії.

У жовтні із супутникових знімків стало відомо, що Північна Корея нарощує залізничні поставки невідомих вантажів до РФ.

Також арсенал російських артилеристів поповнився 120-мм уламково-фугасними мінометними мінами північнокорейського виробництва. У російських керівних документах вони називаються «Изделие 120-1».

У червні повідомлялося, що Північна Корея відправила залізницею до Росії близько 5 мільйонів артилерійських снарядів різного калібру.

Розвідка Південної Кореї зафіксувала щонайменше 10 тисяч транспортних контейнерів, які рушили з КНДР до Росії.

Однак артилеристи російських окупаційних військ нарікають на якість боєприпасів, поставлених Північною Кореєю. Вони скаржаться, що дальність стрільби кожного снаряда різна.

Окупанти з’ясували, що, зокрема, метальні заряди NDT-3 до 152-мм снарядів мають явні відмінності порохів за кольором, що опосередковано свідчить про різницю його згоряння.

Також на деяких гільзах є сліди відкриття герметизуючих кришок, що могло призвести до потрапляння вологи, що, зі свого боку, плинуло на якість пороху. Крім того, у багатьох гільзах міститься різна кількість пороху.

Балістичні ракети

На початку цього року у Білому домі заявили, що росіяни застосували північнокорейські балістичні ракети для атак на територію України під час масованих комбінованих ударів 30 грудня та 2 січня 2024 року. Вірогідно, це були перші удари з їх використанням.

Тоді в мережі з’явилися фотографії уламків хвостового відсіку ракети, які були схожі на елементи північнокорейської Hwasong-11Ga (KN-23). Вона є копією російської балістичної ракети 9М723 комплексу «Искандер», однак має низку технічних та візуальних відмінностей.

У травні в Офісі генерального прокурора України повідомили, що близько половини північнокорейських ракет, які Росія на той час запустила по Україні, не долетіли до цілі. Відсоток несправності високий. Однак це не зменшує небезпеку для українських військових та цивільних.

Згодом в ООН підтвердили, що Росія завдала удару по Харкову ракетою північнокорейського виробництва. Застосування російськими військами цієї зброї є прямим порушенням санкцій Ради безпеки, які стосуються ембарго на постачання зброї до та з Північної Кореї.

Троє уповноважених щодо санкцій відвідали Україну на початку квітня, щоб оглянути уламки ракети, і не знайшли жодних доказів того, що ракета була виготовлена в Росії.

Наразі Росія продовжує застосування цих балістичних ракет для ударів по різних регіонах України.

За даними розвідувальних відомств, перший випробувальний запуск ракети Hwasong-11Ga відбувся 4 травня 2019 року. Вона пролетіла близько 240 кілометрів, а на наступних випробуваннях, за даними КНДР, — близько 690 кілометрів. Однак припускають, що це дві різні версії ракети з масою бойової частини 500 кілограмів в обох варіантах, однак ці дані наразі не підтверджені.

Самохідний ПТРК 

Наприкінці липня «Мілітарний» повідомив, що російські окупаційні війська почали застосовувати проти України північнокорейський далекобійний самохідний протитанковий ракетний комплекс Bulsae-4. Його виявила українська аеророзвідка на одному з напрямків, коли він перебував на відкритій місцевості.

Bulsae-4 може уражати цілі за межами прямої видимості на відстані понад 10 км. Оскільки точних даних про характеристики північнокорейської зброї майже немає, в окремих джерелах оцінюють дальність ураження цього комплексу в межах 10–25 кілометрів. Така далекобійність дає можливість атакувати бронетехніку з безпечної відстані для самого комплексу.

Восени 2022 року видання Radio Free Asia з посиланням на власні джерела повідомило, що фабрики Північної Кореї шиють зимову форму, білизну та взуття для російських військових, які беруть участь у війні Росії проти України.

Тоді зазначалося, що до роботи були залучені три фабрики у Пхеньяні та підприємства в інших частинах країни. Сировину для роботи ці підприємства отримували з РФ морськими шляхами. Така діяльність також порушує санкції ООН, які забороняють будь-який експорт текстильної продукції з КНДР.

Імовірно, у відповідь на постачання до РФ великої кількості артилерійських снарядів КНДР може отримати або вже отримує нові технології ракетобудування та космосу. Також може йтися про поставки бойових літаків російського виробництва.

Білорусь

Ще одна країна, яка на відміну від вище згаданих від самого початку повномасштабного вторгнення допомогає Росії, – це Білорусь. Вона також надала свою територію та інфраструктуру для нападу на Україну.

Що стосується технічної допомоги та постачання боєприпасів, то ще у травні 2022 року прем’єр-міністр Білорусі Роман Головченко повідомив, країна активно співпрацює з Росією в оборонній галузі та активно продає їй зброю.

«І, звичайно, зараз зброя має великий попит не тільки для внутрішніх потреб республіки (Білорусь, – ред.), а й для Російської Федерації. У нас є спільні програми. Зараз ми інтенсивно працюємо над поліпшенням того, що було, проводимо науково-дослідні роботи, зокрема з урахуванням досвіду подій в Україні. Тому зараз дуже відповідальний і динамічний період для білоруської оборони», – сказав він.

Уже у червні білоруські залізничники повідомили, що почалося вивезення боєприпасів зі складів армії Білорусі до РФ. Тоді залізничники розповідали, що кількість боєприпасів настільки велика, що самостійно на арсеналі їх завантажити не можуть, через що туди відряджають військовослужбовців з інших підрозділів. Мовилося про десятки тисяч тонн.

Також у Білорусі з баз зберігання почали знімати танки та бойові машини піхоти для подальшої передачі російським військовим.

У жовтні того ж року на залізничній станції «Орша» у Вітебській області зафіксували на відео ешелон із розконсервованими танками Т-72А, який прямував у бік Росії. Пізніше білоруські залізничники повідомили про продовження перекидання військової техніки до РФ. Цього разу йшлося 20 БМП-2.

Повідомлялося, що швейні фабрики Білорусі отримали замовлення на пошив великої партії зимового одягу, спальних мішків та тканини для РФ.

У травні цього року у розслідуванні видання BelPol з’ясували, що військово-промисловий комплекс Білорусі має виготовити 700 прицілів для танків Т-72 і Т-90, 500 прицілів для БТР, 100 прицілів для бойових машин підтримки танків «Терминатор» та 70 прицілів для протитанкових комплексів «Хризантема» в межах російського замовлення.

У серпні 2024 білоруське видання «Белновости» з посиланням на джерело в міноборони країни повідомило, що Олександр Лукашенко наказав передати армії Росії частину військової техніки з білоруських підрозділів. У зв’язку з терміновим проханням російської сторони через втрати та брак техніки як у Курській області, де Україна здійснює операцію, так і на інших напрямках.

Також російські окупаційні війська використовують білоруські вантажівки МАЗ-5316 виробництва Мінського автомобільного заводу. Одну таку машину з антидроновим «мангалом» над кабіною бачили на Луганщині у вересні 2024 року.

При цьому варто зазначити, що наприкінці серпня «Мілітарний» розповідав, що 21-й науково-дослідний інститут міністерства оборони Російської Федерації (російська абревіатура 21 НИИ ВАТ МО РФ) невідомо з якою метою проводив випробування МАЗ-631705.

Китай (КНР)

У червні цього року колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що допомога Китаю країні-агресорці відіграє ключову роль у війні проти України. Тоді як приклад він навів, що за 2023 рік 90% мікроелектроніки, яку імпортувала РФ, надійшло з КНР.

Окрім того, з осені 2023 року окупаційні війська Росії почали застосовувати мотовсюдиходи Desertcross-1000-3, які виробляє китайська компанія Shandong Odes Industry.

Вони дозволяють в умовах бездоріжжя забезпечувати логістику та евакуювати поранених, здійснювати рейди, проводити диверсійно-розвідувальні дії.

Російські війська також використовують бронемашини ZFB-05 виробництва КНР у зоні бойових дій. Машина отримала антидроновий захист капота, складний захист лобового скла і бокових проєкцій та кулеметної поворотної турелі.

Однак станом на вересень невідомо, чи це одна з бронемашин, про використання яких Росгвардією стало відомо ще у червні 2023 року. Тоді вісім таких ZFB-05 було помічено на озброєні чеченського спеціального загону швидкого реагування «Ахмат».

Після публічного висвітлення факту використання бронетехніки китайського виробництва російськими військами речник МЗС Китаю заявив, що КНР не надавав і не надає Росії жодної військової чи іншої допомоги у війні.

Також у березні цього року в окупантів були помічені артилерійські снаряди, які візуально схожі з тими, що використовує китайська армія.

Оскільки ніякої інформації про них немає, окрім візуальної схожості, невідомо, чи поставляються вони напряму з Китаю, чи їх виробництво було розгорнуте у самій РФ.

Росія також закуповує великі партії комерційних безпілотників, які потім застосовуються на фронті. Також відбувається постачання комплектуючих для виробництва FPV дронів-камікадзе.

У липні видання Bloomberg повідомило, що за інформацією американської розвідки, Китай надає Росії усю потрібну розвідувальну інформацію з власних супутників, яка використовується як для війни проти України, так і для моніторингу розміщення військ НАТО у Європі.

Крім цього, вашингтонський аналітичний центр перспективних оборонних досліджень (C4ADS) у своєму аналізі з’ясував, що Росія скуповує у Китаї вживане японське обладнання для виробництва озброєнь на своїх підприємствах. Таким чином намагається оминути західні санкції та експортний контроль для посилення можливостей своєї військової промисловості.

Висновок

Росія має кошти, щоб  купувати техніку у країн, які наразі виступають ситуативними партнерами, що у своїй ідеології протистоять країнам Заходу. Це дає можливість окупантам вести загарбницьку війну проти України, забезпечувати потреби у боєприпасах, зброї, сировині чи складових для роботи оборонно-промислового комплексу.