“Україна глушить російські плануючі бомби по всій лінії фронту, знищуючи одну з головних переваг Росії на полі бою” – саме з таким заголовком вийшов матеріал у виданні Forbes з посиланням на пост російського пропагандиста Іллі Туманова, більш відомого під псевдонімом Fighterbomber.

Але чи так це насправді спробуємо пояснити у цьому матеріалі.

По-перше почнемо з того, про що мова: фугасні авіаційні бомби різних калібрів з універсальним модулем планерування та корекції, скорочено ФАБ з УМПК. Хоча у ЗМІ та навіть офіційні речники дуже часто називають це КАБами – корегованими авіаційними бомбами, що не зовсім так.

Загроза від них масово з’явилася на початку 2023 року, вже до кінця року вони стали значною проблемою для українських оборонців на полі бою.

Все починалося з перетворення на плануючі авіабомби ФАБів калібром 250 і 500-кг. Однак сьогодні вони вже обладнали модулями півторатонну ФАБ-1500 та навіть ФАБ-3000, хоча і їх застосування не таке широке.

Загалом росіяни не винайшли новий вид зброї, а зробили свій аналог американському JDAM, що поєднує в собі модуль корекції та фугасну авіабомбу Mark 80/82.

Завдяки цьому носії авіабомб можуть у відносно безпечній відстані від лінії бойового зіткнення (ЛБЗ) здійснювати пуски.

Щоб скинути бомбу з УМПК на максимальну дальність в 40-60 км російський літак має піднятися на висоту до 12 000 метрів. На такій висоті українські радіолокаційні станції можуть фіксувати як сам носій, так і плануючу авіабомбу, проте ураження обох ускладнене насиченістю у ворога розвідувальних дронів, далекобійних засобів ураження типу ОТРК, які працюють зокрема по засобам ППО.

Тому ураження носіїв ФАБів з УМПК відбуваються з організованих засідок і за сприятливих погодних та природніх умов. Один з таких випадків стався у грудні 2023 року над окупованою частиною Херсонської області, коли росіяни втратили одразу три Су-34, що бомбили Херсон.

З того часу росіяни удосконалили свою тактику застосування і в небі на такий випадок чергують літаки з протирадіолокаційними ракетами для уражень наземних систем ППО. Для прикриття ж проти повітряних загроз використовують літаки Су-35 з авіаційними ракетами Р-37 для уражень українських винищувачів на великих відстанях, що намагатимуться уразити російські носії Су-34.

Саме через це ворожа авіація отримала можливість працювати ближче до ЛБЗ, а після модернізації УМПК, пуски стали ще далі і в зоні ураження опинилися обласні центри як Харків, Суми та Запоріжжя, що знаходяться на значній відстані від ЛБЗ.

Одним з варіантом протидії стало фізичне збиття ФАБів з УМПК за допомогою зенітних ракетних комплексів, але через масовість самих пусків таких спосіб протидії дуже обмежений через дороговизну зенітних ракет.

Весь 2024 рік проблема застосування росіянами ФАБів з УМПК разом з фактично безлімітом піхоти трансформувалася в територіальні здобутки на полі бою.

І от на початку лютого начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ полковник Юрій Ігнат у коментарі “Українській правді” розказав, що у четвер 6 лютого протиповітряна оборона збила в передмісті Запоріжжя керовану авіаційну бомбу. Він додав, що це вже не перший випадок збиття такого засобу авіаційного ураження противника. Юрій Ігнат не уточнював про які саме засоби ППО йде мова.

Перед цим в соцмережах, посилаючись на неназвані джерела, почали з’являтися повідомленнями про збитий напередодні російський КАБ у Запоріжжі за допомогою “експериментальної зброї”.

І от вже 25 лютого 2025 року про проблему з застосуванням ФАБів з УМПК заговорив один з рупорів російських авіаційних пропагандистів Ілля Туманов, відомий по Телеграм-каналу Fighterbomber, який він адмініструє. Його оригінальний пост:

Якщо коротко, то він визнав ефективність українських засобів радіоелектронної боротьби, якій вдалося у рази знизити ефективність і без того не надто точних ФАБів з УМПК.

«Може знадобитися вісім або навіть 16 плануючих бомб, щоб надійно уразити одну ціль», – вказав про точність російських боєприпасів Туманов.

У разі якщо це віддалена ціль, то по моніторингових українських каналах можна побачити цю роботу наочно і наведемо повідомлення з Телеграм-каналу “Гнила Черешня”, який відслідковує ситуацію на Запоріжжі:

Тобто на віддаленості від у декілька десятків кілометрів вдалося не тільки відвернути їх вектор, а і спрямувати на безлюдну територію колишнього Каховського водосховища.

Але одна з причин чому вдалося – значна віддаленість від початкової цілі та насиченість засобами РЕБ над траєкторією польоту. І звичайно навченість особового складу до роботи на відповідних засобах у протидії цьому типу загроз.

У випадку коли ж ціль безпосередньо на ЛБЗ, як вже описав сам російський пропагандист, лише збільшується кругове імовірне відхилення (КІВ). Тому збільшенням кількості літако-вильотів окупанти все ж можуть досягати своїх цілей і зараз. Також питання у наявності відповідних засобів та фахівців на конкретній ділянці фронту для протидії ФАБам з УМПК.

Чи можна сказати, що загроза ФАБів з УМПК минула? Однозначно ні, і навіть попри заяви про зменшення їх ефективності не прибирає цю загрозу з поля бою сьогодні до кінця. Також варто розуміти, що з ускладненням системи керування і додаванням таких елементів як інерційна система наведення, що керує засобом ураження без супутникової навігації, вони зможуть обходити системи РЕБ. Існують і інші можливі технічні варіанти, коли потрібні будуть нові рішення у протидії цим загрозам.

Тому найефективнішим засобом проти ФАБ з УМПК є знищення самих носіїв і бажано ще до їх підняття у повітря.