Росія уже випустила по Україні понад 1900 іранських баражуючих боєприпасів Shahed.

Ці БПЛА Росія закуповувала в Ірану, однак тепер окупанти планують налагодити виробництво дронів у себе.

У Росії створюють спеціальний завод, який має локалізувати й випустити тисячі баражуючих боєприпасів.

Завод

Підготовка до виробництва баражуючих боєприпасів почалася в особливій економічній зоні «Алабуга» у Татарстані.

Наразі комплектуючі для безпілотників постачають з Ірану, а в «Алабузі» готові вироби просто збирають.

Але протягом 2-3 років РФ хоче замістити значну частину компонентів, навчити людей та організувати технологічний процес.

Загальна вартість проєкту оцінюється в 115-130 млрд рублів (1,28-1,45 млрд доларів).

Додамо, що керівництво РФ офіційно не визнає закупівлі безпілотників з Ірану, тому дрони у внутрішній документації називають «Човнами», Іран – «Білорусь», а на самих безпілотниках Shahed пишуть іншу назву  – «Герань».

За даними документів цього проєкту, які передали виданню Washington Post, до 2025 року окупанти планують виготовити 6 тисяч локалізованих та вдосконалених іранських баражуючих боєприпасів Shahed.

Загалом документи свідчать про те, що, попри затримки та виробничий процес, який сильно залежить від електронних компонентів іноземного виробництва, Москва досягла стабільного прогресу на шляху до своєї мети – виробництва власного варіанту іранського Shahed.

Документи, отримані від одного із працівників заводу, охоплюють період із зими 2022-го до весни 2023 року та свідчать про тісне співробітництво Росії та Ірану.

Вони включають креслення, технічні схеми, кадрові записи, меморандуми з іранськими колегами й доповіді представникам міноборони Росії про хід робіт.

Проєкт під кодовою назвою «Човен» передбачає створення цілодобової виробничої лінії, він поділений на три етапи.

На першому Іран постачає дрони у розібраному вигляді до Росії і там їх збирають. На другому в «Алабузі» налагодять власне виробництво корпусу Shahed, але продовжать ввозити начинку – електроніку та двигуни, яку Іран купляє по всьому світу.

Третій етап передбачає максимальну локалізацію, мінімальну допомогу Ірану та вихід на цільовий показник – 6000 дронів, щоб їх можна було поставити до військ у вересні 2025 року.

Найбільша проблема Росії полягає у відсутності західної електроніки, постачання якої заборонено санкціями. Частина високотехнологічної продукції надходить через імпорт в обхід обмежень як і раніше, а деякі компоненти вдалося відтворити у себе та Білорусі, зокрема, за допомогою Китаю.

Але з виробництвом двигунів розв’язати питання поки що не вдалося.

Дослідники вашингтонського Інституту науки та міжнародної безпеки, які на прохання видання перевірили документи, що стосуються виробничого процесу, підрахували, що роботи на об’єкті відстають щонайменше на місяць від графіка.

Завод зібрав дрони, надані Іраном, але сам виготовив лише корпуси дронів і, ймовірно, не більше ніж для 300 БПЛА, дійшли висновку дослідники.

За їхніми словами, «Алабуга» навряд чи досягне випуску 6 тисяч безпілотників.

Дослідницька група виявила, що проєкт стикається з проблемами, зокрема, «сумнівами щодо його здатності досягти бажаного рівня персоналу». Але водночас фахівці попередили: Росія може подолати ці труднощі.

«Росія має надійний спосіб створити протягом наступного року або близько того спроможність перейти від періодичних запусків десятків імпортних безпілотних літальних апаратів-камікадзе Shahed-136 проти українських цілей до більш регулярних нападів сотнями з них», – заявили аналітики.

Персонал

Згідно з проєктом, на підприємстві мають бути організовані три зміни на день: по 810 працівників у кожній.

Заводу не вистачало фахівців у ключових сферах розробки дронів, включаючи системи радіоелектронної боротьби.

У зв’язку з цим співробітників «Алабуги» направляли до центрів виробництва безпілотників в Ірані, щоб набратися досвіду.

До складу делегацій входили керівники проєктів, інженери, а також студенти та робітники, зокрема, мігранти із Середньої Азії, оскільки вони частково розуміли фарсі.

Також кілька сотень російських студентів коледжу «Алабуга Политех» у Татарстані залучили до збірки іранських дронів Shahed.

Спочатку, за словами джерела журналістів видання «Протокол», до роботи залучали переважно підлітків 15-17 років, які вступили до коледжу після дев’ятого класу школи.

Зараз же складанням дронів займаються студенти всіх курсів.

Зарплата задіяних у збірці дронів студентів залежить від виконання плану – в середньому, це сума в районі 30-40 тисяч рублів (330-442 доларів). Зарплату вони отримують офіційно.

Тим, кого залучають до складання безпілотників, заборонено говорити про те, чим вони займаються, під загрозою відрахування.

Про це сказано в договорі. За порушення студент повинен буде виплатити штраф у розмірі від 1,5 до 2 млн рублів (16,5 тисяч – 22,1 тисячі доларів).

До складання дронів залучають також іноземних дітей. Крім того, до виробництва дронів залучають неповнолітніх студенток із країн Африки. Ідея цієї схеми, як кажуть автори розслідування, належала гендиректору Особливої економічної зони «Алабуга» Тимуру Шагівалєєву.

Локалізація

Цього літа група дослідження озброєнь Conflict Armament Research отримала докази того, що Росія налагодила випуск власної версії іранського дрона-камікадзе Shahed-136 і вже використовує її на війні з Україною.

Загалом дрон повторює іранський варіант, але російська версія пішла у сторону спрощення та уніфікації з іншими БПЛА російського виробництва.

Крім того, російська модель отримала структурні зміни скловолоконного планера та іншу систему навігації.

Серед явних відмінностей – відсутність внутрішньої стільникової структури планера, яка характерна для дронів іранського виробництва.

В іранських Shahed використовують комбінацію з чотирьох антен, прикріплених до базової конструкції, яка з’єднана з блоком супутникової навігації поза корпусом, але фізично відокремлена від нього. П’ята антена – незалежна.

Російська «Герань» має чотири антени. Це складові системи супутникової навігації, вони розташовані всередині планера.

Блок навігації російського виробництва має елементи системи протидії РЕБ «Комета», ці ж блоки використовують у БПЛА «Орлан», «Форпост» та МПК для бомб ФАБ-250 та ФАБ-500.

Крім того, відрізняються блоки керування польотом та стартерні блоки.

При цьому кількість компонентів російського виробництва залишається низькою. Розслідувачі CAR задокументували понад сто компонентів, що належать 22 брендам з 7 країн світу.

Серед основних країн походження компонентів – Китай, Швейцарія та Сполучені Штати.

Компоненти мають дату виробництва між 2020 і 2023 роками. Дванадцять компонентів виготовили після початку вторгнення в лютому 2022 року. Усі три російські компоненти, задокументовані розслідувачами СAR, виготовили з січня по березень 2023 року.

Протидія

На початку серпня 2023 року президент України Володимир Зеленський розповів, що з початку вторгнення в Україну російські окупанти випустили по країні щонайменше 1961 безпілотник типу Shahed.

Запаси цих безпілотників Росія постійно поповнює, постачаючи їх з Ірану.

Українські Повітряні сили майже кожного дня повідомляють про збиття іранських безпілотників.

Доприкладу, тільки у липні по Україні 17 разів випускали 265 безпілотників Shahed. Сили протиповітряної оборони збили 206 баражуючих боєприпасів.

Україна знайшла декілька засобів протидії цим іранським дронам, також у цьому питанні країні допомагають союзники.

Shahed – малошвидкісна ціль і для їхнього ураження застосовують великокаліберні кулемети.

В Україні активно створюють мобільні групи на позашляховиках, на які встановлюють кулемети та зенітні установки.

До знищення цих безпілотників залучають зенітні установки ЗСУ-23-4 «Шилка», 2С6 «Тунгуска» та німецькі установки Gepard.

Застосування цих систем обходиться дешевше, ніж застосування зенітних ракет, які інколи також доводилося застосувати проти цих безпілотників.

Для ураження цих безпілотників добре підходять зенітно-ракетні комплекси AN/TWQ-1 Avenger, які стоять на озброєнні України.

ЗРК оснащені тепловізійним прицілом, завдяки якому можуть працювати вдень та вночі.

Також армія США через українських військових тестує експериментальну зброю проти безпілотників.

Імовірно, йдеться про ракети BAE APKWS з лазерним наведенням, які дешевші за українські ракети ППО. Один такий боєприпас коштує менш як 30 000 доларів.

Система також включає кулеметну установку M240 і систему радіоелектронної боротьби.

Варто зазначити, що Росія з високою ймовірністю зможе наростити кількість баражуючих боєприпасів для ударів по Україні.

Зараз росіяни намагаються з’ясувати стан української енергетики та визначити ті критичні об’єкти, які загалом впливають на енергосистему України.

Не виключно, що нові баражуючі боєприпаси будуть використовувати для ударів по цих об’єктах взимку.

Для розв’язання цієї проблеми потрібно нарощувати кількість недорогих засобів протиповітряної оборони, посилювати контроль за джерелами надходження комплектуючих до російських безпілотників та намагатися вивести з ладу місця виробництва цих безпілотників.