Популярні
Попри активні випробування балістичних ракет різних класів Північна Корея також приділяє значну увагу розробці крилатих ракет, бойовий радіус яких дозволяє уражати стратегічно важливі цілі Південної Кореї та Японії на дальності до 2 тисяч кілометрів.
Зазвичай ми обговорюємо балістичні ракети КНДР через їхній високий публічний профіль та значну увагу ЗМІ. Балістичні ракети КНДР використовують як засіб стратегічної пропаганди.
З крилатими ракетами, особливо повітряного базування, КНДР поводиться більш стримано: випробування відбуваються без анонсів та публічної фіксації.
Не зрозуміло, чи це зумовлено їх стратегічною цінністю, чи через проблеми в програмі; інформація про крилаті ракети повітряного базування надходить з аналізу зовнішніх джерел.
Цікаво, що розвиток північнокорейських крилатих ракет розпочався завдяки експорту з Китаю протикорабельних крилатих ракет HY-2, які були модернізовані вже в самій Північній Кореї та вироблені як перші місцеві крилаті ракети KN-01 (місцеве позначення Venus-3).
Сама HY-2 є ліцензійною копією радянської протикорабельної ракети П-15 «Термит», яка стала основною протикорабельною ракетою для більшості країн. Окрім протикорабельних можливостей, вона була модернізована деякими країнами для використання проти наземних цілей як ударна крилата ракета.
Розроблена в 1958 році в СРСР протикорабельна ракета П-15 «Термит», масою 2,5 тонни та 454 кг бойовою частиною, в першу чергу була націлена на знищення надводних кораблів водозаміщенням понад 5 тисяч тонн і встановлювалась на ракетні катери та більші надводні
Точний рік отримання та рік взяття на озброєння невідомі, але цей тип ракет став початковою точкою в розвитку крилатих ракет КНДР як для наземного базування, так і для запуску з важких повітряних носіїв та підводного запуску.
На відміну від китайської версії, яка мала дальність польоту 80 км, північнокорейська промисловість, за інформацією західних спецслужб, змогла збільшити дальність польоту до 100 км.
Збільшення дальності вдалося досягти шляхом встановлення нового турбореактивного двигуна, аналогічного до того, який використовується в Х-35, який Північна Корея отримала від В’єтнаму у вигляді місцевої версії KCT-15.
Протикорабельна ракета KCT-15 була розроблена в’єтнамськими фахівцями, переважно базуючись на радянській Х-35. Вона має схожі характеристики, зокрема дальність близько 150 км, дозвукову швидкість приблизно 0,8 Маха та бойову частину масою 145 кг.
Вага KN-01 становить 2,3 тони, а бойової частини — 500 кг. З лютого 2003 року до червня 2007 року випробувальні пуски KN-01 проводилися 10 разів.
7 жовтня 2008 року Північна Корея повідомила про розробку ракети KN-05, яка стала поліпшеним варіантом KN-01 для використання з важких носіїв, насамперед, з літаків Іл-28, які перебували або перебувають на озброєнні Повітряних сил Північної Кореї.
Того ж дня відбулося два тестових запуски ракет з Іл-28, однак зображень цих ракет досі немає в мережі.
З 2008 року більше інформації про тестові пуски або розвиток цього напряму не оприлюднювали, що, ймовірно, може свідчити про те, що ракета була запущена в межах експерименту.
Окремо група західних фахівців та спецслужби докладно вивчили ці випробування, оскільки вони були дуже важливими для створення засобів протидії новому типу озброєння.
Згідно з матеріалами Анкіта Панди, розсекреченими даними NPIC та супутниковими знімками, вважається, що ракета KN-05, ймовірно, зберігається у розширеному сховищі для крилатих ракет повітряного базування старого зразка, яке розташоване на аеродромі Уйджу поблизу міста Сінийджу на кордоні з КНР. Цей об’єкт, імовірно, слугує початковим пунктом підготовки до випробувань ракет повітряного базування в затоці Корея.
Аеродром Уйджу історично асоціюється із засекреченими програмами КНДР із розробки крилатих та протикорабельних ракет повітряного базування і є одним із небагатьох аеродромів, що можуть приймати та обслуговувати застарілі бомбардувальники Іл-28 Повітряних сил КНДР.
Існувало кілька попередніх повідомлень про випробування КНДР крилатих або протикорабельних ракет повітряного базування, однак ці випробування зазвичай пов’язували з варіантом протикорабельної ракети KN-01.
У 2008 та 2011 роках інформаційне агентство Yonhap повідомляло, що з бомбардувальника Іл-28 здійснювали пуски ракети KN-01. У повідомленні 2008 року також зазначалося, що, ймовірно, дві ракети KN-01 могли бути випущені з Ан-2, одномоторного біплана, який у КНДР широко використовується для десантних та спеціальних операцій. Проте з огляду на розміри Ан-2 і ракети KN-01 це малоймовірно.
Можливо, Yonhap отримав неповну або неточну інформацію, і що замість Ан-2 використовувався більший транспортний літак Ан-24 як експериментальна платформа для запуску крилатих ракет. Однак інших повідомлень про пуски крилатих ракет з Ан-2 або Ан-24 не було.
За даними Анкіта Панди, KN-05/Х-35 є єдиною крилатою ракетою повітряного базування, яка пройшла льотні випробування у КНДР, що викликає запитання, чи випробування 2008 та 2011 років стосувалися не ракети KN-01, а саме KN-05/Х-35. Інші аналітики, зокрема Хеана Джо, припускають, що це може бути так, або що Х-35, щонайменше, є логічним наступником ракети KN-01 у Повітряних силах КНДР.
На сьогодні немає жодних підтверджень запуску крилатої ракети KN-01 з літака Іл-28, і ця інформація так і залишиться загадковою, попри значне розширення складу крилатих ракет на авіабазі з бомбардувальниками Іл-28.
Окрім авіаційних варіантів, існує корабельний варіант ракети KN-01, який попри схожий індекс, присвоєний західними спецслужбами, має конструктивну відмінність. Вона насамперед пов’язана з тим, що ракета розроблялася на основі в’єтнамської ракети KCT-15 (варіант Х-35).
Ракета отримала місцевий індекс Kumsong-3, а про її існування вперше стало відомо лише в лютому 2015 року під час демонстраційних пусків із ракетних катерів. Окрім цього, існують поліпшені версії цих ракет зразка 2020 та 2024 років.
Слід зазначити, що за офіційними заявами пропагандистських відомств КНДР, ракета завдовжки 5,3 м може здійснювати наведення за інерційною та активною головкою самонаведення, а максимальна дальність становить 200 км. Незважаючи на ці заяви, зафіксована південнокорейськими фахівцями максимальна дальність становила 100 км під час запуску 6 лютого 2015 року.
Загалом, ракета відносно часто використовувалася для демонстраційних і навчальних пусків. Зокрема, було зафіксовано такі пуски:
Окрім корабельного варіанту, ракету також модернізували для використання із сухопутних платформ у складі берегових протикорабельних ракетних комплексів. Модернізація дозволила створити комплекс KN-19, внутрішній індекс системи невідомий.
Самохідні чотиризарядні пускові установки вперше продемонстрували на військовому параді 15 квітня 2017 року. Наразі будь-якої детальної інформації про цю систему не існує, але комплекс був публічно показаний під час тестових пусків.
Через два місяці після параду, 8 червня 2017 року, в районі Вонсан-сі був проведений тестовий запуск версії «земля-корабель». Особливістю стало використання зеленого камуфляжу установки замість блакитного, який застосовувався під час параду. Ймовірно, це може свідчити про використання цих систем армійськими підрозділами. Окрім цього, у межах цього запуску вдалося досягти нового рекорду дальності, що становив 200 км.
Після публікації фото та відеоматеріалів військові фахівці припустили, що максимальна дальність польоту ракети становить близько 200 км. Ракета мала дещо видозмінену форму, яка, на думку південнокорейських фахівців, пов’язана зі збільшенням крейсерської висоти польоту та зменшенням помітності задля досягнення більшої дальності. З чотирьох запущених ракет того дня було зафіксовано влучання двох.
У носовій частині ракети була помічена дивна опуклість, яка може свідчити про використання або резервного пристрою наведення, або камери для фіксації польоту.
Другий етап тестових запусків відбувся 14 квітня 2020 року, коли кілька крилатих ракет запустили в районі Мунчхон-ган, провінція Канвондо. Жодних фотографій запуску не було оприлюднено, але того дня готувалися до дня народження Кім Ір Сена, який мав відбутися 15 квітня.
Третій запуск ракети відбувся 5 липня 2020 року. Його зафіксували підрозділи південнокорейських збройних сил. Хоча офіційних фото не опублікували, спецслужби вважають, що відбувся саме запуск ракети KN-19.
Останнім варіантом ракети KN-19 стала пускова установка, продемонстрована на параді з нагоди 90-ї річниці заснування Корейської народно-революційної армії 25 квітня 2022 року. Установка мала збільшений транспортно-пусковий контейнер і була представлена як зенітна система класу «земля-повітря», що може свідчити про недостатнє вивчення цього комплексу спецслужбами Кореї та США.
Як і у випадку з ракетою KN-05, на сьогодні існує ще один не менш цікавий виріб — KN-27, випробувальний пуск якого вперше відбувся у січні 2022 року. Фахівці припускають, що це могла бути крилата ракета малої дальності, але її характеристики наразі залишаються невідомими. Загалом було здійснено два пуски нової ракети.
На сьогодні відомо про три типи крилатих ракет, які класифікуються як ракети середньої дальності й становлять одну з частин ракетних військ КНДР.
Попри важливість таких ракет у війську, КНДР до останнього часу не приділяла належної уваги крилатим ракетам із дальністю понад 1000 км.
Першим представником крилатих ракет середньої дальності КНДР стала система KN-27, відома під місцевим позначенням Hwasal-1, яку вперше було представлено на параді 14 січня 2021 року.
Перший тестовий запуск ракети відбувся 11–12 вересня 2021 року, коли було виявлено самохідну пускову установку з п’ятьма транспортно-пусковими контейнерами для крилатих ракет. Тоді пропагандистські ЗМІ КНДР заявили, що ракета здійснила політ за еліптичною траєкторією загальною дальністю 1500 км, після чого успішно уразила ціль.
Судячи зі знімків, опублікованих KCNA, ракета має силует, схожий на американські крилаті ракети Tomahawk, і оснащена турбовентиляторним реактивним двигуном.
Як зазначили спецслужби Південної Кореї, ні вони, ні американська сторона не очікували цих випробувань, які стали для них повною несподіванкою.
Другий випробувальний запуск ракети Hwasal-1 відбувся 12 жовтня 2022 року на аеродромі Гечхон у місті Кечхон, де був присутній Кім Чен Ин. Випробувальний пуск не дав додаткової інформації, але став нагодою для порівняння ракет між першим і другим тестуваннями.
Третій випробувальний пуск відбувся 2 листопада 2022 року під час так званої північнокорейської ракетної провокації. У відповідь на запуски південнокорейськими літаками ракет Spice-200, КНДР здійснила пуск двох стратегічних крилатих ракет Hwasal-1 із радіусом дії 590,5 км із провінції Північний Хамгьон у відкритому морі, приблизно за 80 км від Ульсана, Південна Корея.
Пізніше Генеральний штаб Південної Кореї заявив, що під час цих запусків не було виявлено крилатих ракет, хоча низьколетючу повітряну ціль фіксували певний час.
Останній, четвертий випробувальний пуск ракети відбувся 22 березня 2022 року. Тоді ракета пролетіла 1500 км і здетонувала в повітрі на висоті 600 метрів над ціллю. Офіційний звіт KCNA вперше озвучив назву ракети — Hwasal-1 (західне позначення KN-27, українською — Стріла-1).
Другим представником крилатих ракет середньої та великої дальності стала Hwasal-2, якій поки що не присвоїли західного індексу, оскільки її вважають частковою модернізацією першого варіанту.
Незважаючи на це, перші випробування ракети відбулися 25 січня 2022 року, коли вона уразила невідомий острів у Східному морі. Під час цих випробувань було зафіксовано збільшення дальності на 300 км, що становило 1800 км. Загальний час польоту становив 9137 секунд (2 години 32 хвилини 17 секунд), а запуск здійснили в місті Хамхен.
Другий тестовий запуск відбувся у місті Кімчак 23 лютого 2023 року, коли було зафіксовано запуск чотирьох ракет із початком відліку часу їх перебування у повітрі. Було виявлено, що ракета пролетіла 2000 км, а час у повітрі становив 10 208–10 224 секунд.
Через місяць, 22 березня 2023 року, відбувся запуск на пляжі Маджон, майже там же, де був перший тестовий запуск. Під час цього запуску здійснили парний пуск ракет Hwasal-2 та Hwasal-1, що дозволило завдяки фотографіям із великою роздільною здатністю порівняти їх зовнішній вигляд. Тоді заявили, що максимальна дальність становила 1500 км для Hwasal-1 і 1800 км для Hwasal-2.
Четвертий, а водночас перший запуск крилатої ракети Hwasal-2 з корабля, відбувся приблизно 21 серпня 2023 року з фрегата типу «Амнок». Це був перший пуск крилатої ракети великої дальності з надводного корабля КНДР і четвертий загалом для цієї ракети.
Після детального аналізу було зроблено висновок, що ракета є представником класу «корабель-корабель», а не «корабель-земля», як у наземних варіантах.
П’ятий імовірний запуск ракети Hwasal-2 відбувся 30 січня 2024 року. Попри те, що зовнішній її вигляд та фарбування нагадували Hwasal-1, були помітні певні відмінності, які не дозволили точно стверджувати, що це був початковий варіант. Крім того, було виявлено носову інфрачервону камеру, яка, ймовірно, стала частиною системи наведення ракети та могла дозволити здійснювати удари по рухомих надводних цілях.
Окремо слід зазначити, що як західні позначення, так і назви ракет з боку КНДР є поверхневими та не завжди точними. Це пояснюється спробами КНДР ввести в оману розвідку США та Південної Кореї, які, зі свого боку, через схожість ракет і відсутність детальних знімків не можуть надати більш точну класифікацію.
Останнім представником нових корейських крилатих ракет на сьогодні є нещодавно випробувана ракета Bulhwasal-3-31. Підтверджено, що вона може запускатися як із наземних пускових установок, так і з підводних човнів, а її максимальна дальність сягає 2000 км.
Загалом відбулося два запуски. Перший — 24 січня 2024 року здійснили з наземної пускової установки. За даними Генерального штабу Південної Кореї, дальність польоту була значно меншою, що, ймовірно, свідчить про те, що це не нова ракета, а варіант із сімейства Hwasal.
Через чотири дні, 28 січня 2024 року, виконали парний запуск із підводного човна поблизу узбережжя військово-морської бази Сінпо в Східному морі. Дві крилаті ракети пролетіли над Східним морем 7421 секунду (2 години 3 хвилини 41 секунду) та 7445 секунд (2 години 4 хвилини 5 секунд).
Розвідувальні органи Південної Кореї та США вважають, що ці ракети, ймовірно, були запущені з підводного човна Kim Gun-ok Hero, що значно розширює загрози, зокрема в підводній сфері.
Розвиток крилатих ракет у КНДР здебільшого відбувався самостійно, з використанням цивільних елементів, які були взяті за основу для їх розробки. Потенційна співпраця з Росією може позитивно вплинути на забезпечення корейської сторони необхідними запчастинами та спеціально розробленими компонентами для такого озброєння.
Окрім цього, російська промисловість нині здатна виготовляти надійні системи наведення, зокрема інерційні системи, головки самонаведення, інфрачервоні датчики тощо.
Розвиток крилатих ракет є менш складним, ніж удосконалення балістичних ракет, тому, ймовірно, цей напрямок стане одним із пріоритетних для Північної Кореї.
Не можна виключати можливості передачі готових виробів або принаймні технологій для виробництва надзвукових ракет, як-от «Онікс». Завдяки надзвуковим характеристикам така ракета може бути ефективно використана для боротьби з надводними кораблями супротивника, а також для посилення протикорабельної оборони в північній частині Корейського півострова.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
