Керовані авіаційні ракети Brimstone уряд Сполученого Королівства передає Україні з 2022 року, і за цей час ракета встигла продемонструвати свої можливості.
Україна за весь час отримала дві версії ракети, а остання партія, ймовірно, буде у найновішій версії Brimstone 3 для ефективнішого використання.
Першочергово ракета Brimstone розроблялася компанією GEC-Marconi Radar and Defense Systems в межах програми SR(A) 1238, яка мала на меті розробку сучасної ракети для ураження аеродромної інфраструктури, бронетехніки та систем протиповітряної оборони.
Невеликі габарити мали забезпечити велику кількість ракет, які міг нести один літак, оскільки МО Сполученого Королівства було переконане, що у разі війни з СРСР літаки зможуть здійснити лише один виліт без можливості повернутися.
Під час розробки за основу був взятий корпус американської ракети AGM-114 Hellfire, яку було модернізовано шляхом встановлення іншого ракетного двигуна, головки самонаведення, а також програмного забезпечення.
Завдяки цим поліпшенням ракета тепер могла запускатися на дальність понад 20 км з висоти близько 6 км, а передова активна ГСН дозволяла здійснювати захоплення наземних цілей на відносно великих дальностях.
Висока швидкість польоту, яка становила 450 м/с не давала супротивнику можливості своєчасно реагувати на цю загрозу, що забезпечувало Королівські ПС чудовим засобом для неочікуваних атак.
Оскільки першочергово один літак мав здійснювати запуск понад шість ракет Brimstone по ворожих цілях, фахівці компанії GEC-Marconi Radar розробили програмне забезпечення, яке було інтегроване у систему керування озброєнням літака та використовувало інформацію від бортової радіолокаційної станції.
Головка працювала на частоті 94 ГГц, а просунута інерційна система наведення дозволяла здійснювати пуск по координатах та утримувати високу точність при великих дальностях пуску.
Під час випробувань пілоти відзначили головні переваги нової ракети, а саме:
Окрім цього, розробники паралельно з цим почали пропрацьовувати розробку нового варіанту для використання у ситуаціях з меншою інтенсивністю бою та загрозою для літака.
Окремо були проведені випробування зі встановлення та використання максимально можливої кількості ракет Brimstone. Тоді ракети були встановлені на літак Harrier GR.9/9A у максимальній кількості 18 одиниць, але така кількість була завеликою, тому для стройових машин її зменшили до 12 ракет.
Під час практичних випробувань пілоти також повідомили, що за час активного пошуку супротивника та наведення на нього зброї, пілот міг здійснити ефективний пуск від 3 до 4 ракет. Цей результат хоч і був відносно невеликим, але продемонстрував, що використання максимальної кількості ракет є нераціональним.
Зі свого боку, ракети встановлювалися на модуль LAU- 1760 з трьома пусковими рейками для ракет.
Повертаючись до наведення ракети, слід зауважити, що пілот мав можливість під час польоту обирати один із трьох режимів запуску залежно від дальності до цілі. При виборі режиму програмне забезпечення ракети підлаштовувалося під ці умови та використовувало оптимальну траєкторію польоту.
Окрім цього, вручну могли обиратися й інші пункти, як-от час увімкнення активної ГСН, самознищення, режим атаки тощо.
Пілот міг обрати також режим атаки, який дозволяв здійснювати одиничний пуск ракети, де автоматично встановлювався час увімкнення ГСН, вимкнення, її самознищення та сектор пошуку, у якому розташована ворожа ціль.
На схематичному зображені вище показаний квадрат, який розділений на мінісектори, де програмне забезпечення ракети має здійснити чотири операції.
У цей час літак уже ніяк не контролює ракету та може безпечно розвернутися та знизитися на висоту, де не буде у зоні виявлення ворожих систем протиповітряної оборони.
Додатковим режимом також є «Column Attack», коли пілот обирає кількість ракет, які мають здійснити захоплення цілі у такому ж порядку, в якому був здійснений запуск.
Тобто перша випущена ракета уражає останній танк чи іншу бронетехніку у колоні, яка рухається, а остання випущена ракета уражає ціль у голові колони.
Для цього режиму доступний вибір від 3 до 6 ракет.
Третій і останній режим запуску ракет відбувається по цілій площі, де літак має можливість здійснити запуск до 12 ракет, які завдяки просунутому програмному забезпеченню оберуть кожен власний сектор пошуку для ураження цілі.
Це дозволяє літаку здійснити масовий запуск та безпечно розвернутися після чого ракети почнуть діяти за протоколом програмного забезпечення. Цей режим був одним із пріоритетних на кінець Холодної війни, коли Королівські ПС планували боротися з масовими танковими атаками СРСР та країн варшавського договору.
Ракета Brimstone 1 має вагу 50 кг, довжину 1,8 м та діаметр 180 мм. Бойова частина є тандемною кумулятивною, вагою 6,3 кг, що окрім ефективного знищення бронетехніки, забезпечує й можливість ефективно уражати укріплення.
Детонатор ракети дозволяє як спрацьовувати при безпосередньому ударі, так і по радіокомандному сигналі.
Перші дві версії ракет Brimstone 1 та Dual Mode Brimstone 1 не мають жодних відмінностей, окрім того, що перша оснащена активною ГСН, а друга — напівактивною лазерною та була взята на озброєння трьома роками пізніше — 18 грудня 2008 року.
Починаючи з версії Brimstone 2, ракета отримала серйозніший пакет змін, який збільшив максимальну дальність пуску зі стандартних 20 км до 60 км. Ракета отримала нову напівактивну ГСН та була взята на озброєння Королівських ПС 13 серпня 2016 року.
Окрім цього, також розробляється варіант Brimstone 3 та Sea Spear, які націлені на універсальність, збільшену дальність та сучаснішу головку самонаведення.
Про передачу перших ракет Brimstone для потреб Сил оборони стало відомо в перші місяці 2022 року з приблизною датою безпосередньої передачі у квітні—травні того ж року.
Тоді в межах першої партії були передані ракети першої версії, відомі як Brimstone 1, які використовували активну ГСН. Оскільки ракети цього типу насамперед розроблялися для літаків, треба було вигадати рішення для запуску з наземних платформ.
І таке рішення вже існувало, оскільки основні випробування ракет полягали в запуску з землі. Міністерство оборони Сполученого Королівства передало спеціальні каркаси, в яких були встановлені модулі LAU- 1760 з трьома пусковими рейками для ракет.
Ракети, які передавались Україні, були виключно у варіанті з активною ГСН, бо після запуску ракета виходила на запрограмовану траєкторію і здійснювала пошук супротивника. Зі свого боку, ракети з напівактивною ГСН такої можливості не мають, і їм потрібне лазерне цілевказання, яке у більшості випадків важко організувати.
Платформою для ракет є цивільний автомобіль, а саме вантажівка, де і встановлені пускові пристрої.
Перше задукоментоване використання ракет Brimstone 1 відбулося у травні 2022 року, коли росіяни виклали у мережу залишки ракет цього типу.
На кінець 2023 року Міністерство оборони Сполученого Королівства передало Україні 600 ракет Brimstone, а також додаткові 90 ракет у межах нового пакета військової допомоги від цієї країни.
Оскільки ракет небагато, Сили оборони використовують їх для точкових ударів по ворожих укріпленнях, техніці та водному транспорту.
Є висока ймовірність того, що їх використовують підрозділи Сил Спеціальних Операцій, оскільки пуски були показані в одному з відео на офіційному ютуб-каналі ССО.
Завдяки постійним поліпшенням ракет сімейства Brimstone, а також отриманням Україною американських винищувачів F-16, існує певна ймовірність того, що ракети можуть бути інтегровані у систему керування озброєнням літака.
Інтеграція ракет цього типу, а надто версії Brimstone 2 та 3, дозволить значно розширити можливості ураження ворожої бронетехніки, а також надводних та укріплень ворога.
Завдяки невеликій вазі — 90 кг літак F-16 може нести до 12 ракет цього типу, що є дуже серйозним арсеналом для ураження великої кількості ворожих цілей.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин