Навіщо Україні військовий космос? Відповідаю на 5 найпоширеніших запитань

Коли я вчилася у 7 класі, то подивилася «Зоряні війни. Прихована загроза». Тоді, у школі, ми уявляли космос передусім як великі кораблі, станції, бластери і далекі-далекі галактики. Але виявилось, що космос насправді — це супутники, зв’язок, дані і безпека. Чи, навпаки, та сама прихована загроза.

Сучасна війна триває в п’яти доменах: земля, повітря, вода, кіберпростір та космос. Кажуть, що в кого найбільше крутих технологій, той і переважає. Це правда. Але це стосується і кращого доступу до актуальних даних, потрібних для випередження супротивника, адже дані зі супутників одразу впливають на ведення бойових дій.

Нещодавно ми запустили Управління космічної політики, яке буде відповідати за інтереси України, власне, в космосі. Цей факт порушив чимало питань. У цій колонці хочу відповісти на найпоширеніші з них.

Навіщо Силам оборони космос?

24 лютого 2022 розпочалося з російської атаки інфраструктури супутникового зв’язку. Це був свідомо спланований удар. Чому?

Супутниковий зв’язок допомагає управляти військами та планувати операції безпілотників. Для точних ракетних ударів та ефективної логістики Сил оборони космічні спроможності необхідні теж. На додачу супутники важливі і для розвідки — вони показують переміщення військ, позиції ворога, кількість людей на них, логістику. Це дозволяє прогнозувати їхні дії та підготувати у відповідь наші. До речі, цифрова мапа нашої бойової системи DELTA базується саме на супутникових знімках.

Супутникові дані і космічні програми потрібні й для захисту і військових, і цивільних. Ми маємо ще швидше, ніж зараз, фіксувати запуски російських ракет — це критично важливо для систем ППО. Отже, перевага на орбіті — це стратегічна перевага на полі бою.

100:1. Саме таке співвідношення російських та українських супутників у цій війні. 100 супутників проти одного нашого, «народного» від ICEYE. Та навіть за допомогою його одного та підтримки партнерів нам вдається ефективно протистояти росіянам. Така співпраця дає величезний досвід роботи з космічними технологіями, та ми не можемо бути користувачами вічно — нам треба набувати суб’єктності. Тому розвивати військовий космос — наш обов’язок як держави.

То що робитиме Управління космічної політики?

Воно збере в одному місці всіх стейкхолдерів, що займаються космосом, та об’єднає їхні зусилля. Йдеться про космічні підприємства, міжнародних партнерів, комерційні компанії, наукову спільноту і, звісно, Сили оборони. Управління працюватиме у трьох напрямах.

Перший — законодавство. Зокрема, розробка нормативно-правової бази, яка дозволить розвивати космічні спроможності війська. Необхідно, щоб космічна політика в Україні була ефективною, гнучкою й адаптивною, без бюрократичних перешкод.

Другий — технологічна експертиза. Це взаємодія з науковими центрами, R&D-структурами і розробниками, пошук актуальних технологій та фахових спеціалістів. Управління шукатиме тренди в космічних технологіях та інші можливості, які можуть бути інтегровані в оборонний сектор. Також Управління сприятиме науковим дослідженням, освітнім навчальним програмам та всій інноваційній екосистемі. Щоб проривних українських розробок ставало більше.

Третій — координація космічної підтримки. Це дозволить Міноборони оперативно постачати військовим якісні супутникові дані й технології, ефективно використовувати ресурси та досягати критичних для оборони результатів за умов війни 21-го сторіччя.

А яка кінцева мета?

Відповідь проста — перетворити Україну з користувача даних на повноцінного гравця у сфері космічних технологій. Для цього Міністерство оборони розробило чітку дорожню карту на 10 років. Вона має такий вигляд.

Управління космічної політики за наступні два роки зробить три кроки: аудит космічної інфраструктури, пошук і аналіз критичних потреб, а також формування стратегічних документів, які визначатимуть вектор розвитку галузі.

Далі — розробляємо супутники із країнами-партнерами, системи космічної ситуаційної обізнаності та інтегруємо їх в оборонні технології.

Фінальний крок — створюємо цілісний космічний сегмент оборони, а саме супутникове угруповання (constellation), яке дає аналітику в режимі реального часу і є частиною глобальних безпекових проєктів.

Тобто космос — сфера, яка дійсно розвивається?

Так, і чимало країн роблять космічні програми своїм пріоритетом і вже мають на орбіті супутники власної розробки. Наприклад, Syracuse-4 — у Франції, SARah — у Німеччини, чи Kirameki-3 — в Японії. Південна Корея запустила програму супутникового стеження за Північною Кореєю, а та з 2023 року має власний маневровий супутник для воєнного шпіонажу. Франція для своїх основних супутників створює супутників-охоронців. Масштабні космічні ініціативи є в Індії, Китаю, на Близькому Сході, в Новій Зеландії та Австралії.

Фінансування космосу зростає щороку на 10-15%, і торік глобальні витрати урядів на космічні програми досягли історичного максимуму в 135 мільярдів доларів. Цього року цей рекорд поб’ють.

США залишаються лідером за обсягом витрат. Хоча їхня частка в загальних світових витратах зменшилася з 75% у 2000 році до 59% зараз, бо інші країни почали вкладати більше.

І навіть космічні війська створюються?

Чимало країн світу справді створили власні космічні війська протягом останніх десяти років. Пригадуєте 100 російських супутників? Так ось, 2015 року росіяни заснували Повітряно-космічні сили, які управляють супутниками, запускають апарати на орбіту та спостерігають за космічними об’єктами. Того ж року до перегонів космічних військ також долучився Китай, де створили Департамент космічних систем Сил стратегічного забезпечення Народно-визвольної армії.

2019 року США ввели шостий вид збройних сил — Космічні. До їхніх обов’язків належать захист інтересів США та стримування актів агресії шляхом проведення операцій у космосі. Упродовж 2023 року Космічні сили США провели 74 запуски ракет зі станції космічних сил на мисі Канаверал і Космічного центру Кеннеді у Флориді. 2024 року США провели вже 93 місії, що стало новим рекордом.

Тоді ж 2019 року Індія заснувала Агенцію космічних досліджень під наглядом Міністерства оборони. Воно відповідає за розробку нових космічних технологій для оборони. У межах випробувань протисупутникової зброї індійські космічні сили змогли збити свій супутник на орбіті. Навіть Іран має власні космічні війська та кілька супутників попри те, що перебуває під жорсткими санкціями.

Власні космічні війська є у Великої Британії, Франції, Італії, Польщі та Німеччини ще з минулої декади. А вже 2021 року космічні війська створили Іспанія, Чехія, Японія, Тайвань, Туреччина, Азербайджан і Казахстан. Всі вони усвідомлюють важливість космічного простору у військових стратегіях, тому вже зараз прагнуть бути присутніми в космосі та захищати свої інтереси в цій сфері.

Україна володіє інноваційними технологіями й передовими компетенціями в аерокосмічній галузі і здатна працювати в цьому напрямі разом зі світом, щоби завдати самі знаєте якій імперії удар у відповідь.