Роль операції 

Baltic Air Policing відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки НАТО, виконуючи ключову оборонну місію, спрямовану на захист повітряного простору Альянсу. Місія працює цілодобово, 365 днів на рік завдяки системі швидкого реагування (QRA), яка дозволяє винищувачам підніматися в повітря протягом кількох хвилин у відповідь на можливі загрози, як-от неідентифіковані літаки чи порушення повітряного простору.

Один з основних аспектів BAP — це стримування, особливо в контексті розташування балтійських країн поблизу Росії. Це робить їх вразливими до різних провокацій, зокрема до польотів російських військових літаків без транспондерів або без поданих планів польотів.

Такі ситуації можуть становити загрозу для цивільної авіації, і місія BAP здійснює моніторинг та перехоплення таких літаків. Наприклад, у 2023 році британські винищувачі Typhoon перехопили 50 російських літаків протягом чотирьох місяців, серед яких були бомбардувальники та розвідувальні літаки.

Окрім оборонної ролі, BAP також має велике значення для тренувань та зміцнення взаємодії між союзниками. Пілоти та наземний персонал здобувають важливий досвід, відпрацьовуючи реальні сценарії перехоплення та координацію з місцевими силами. Так у 2013 році місія була задіяна для патрулювання, коли шведські повітряні сили не змогли відповісти на імітацію нападу російських бомбардувальників на Стокгольм.

Однак місія має й певні обмеження. За оцінками фахівців із Національного університету оборони Фінляндії, авіабази в Балтії можуть бути вразливими до атак у разі війни, оскільки на них немає укріплених ангарів.

Окрім цього, російські системи ППО великої дальності, розміщені в Калінінграді, також можуть ускладнити операції. Це ставить під сумнів стійкість BAP у бойовій ситуації, хоча в мирний період місія залишається надзвичайно ефективним інструментом для забезпечення безпеки регіону.

Які країни та на яких літаках брали участь у патрулюванні Baltic Air Policing

До патрульних місій могла залучатися різна кількість техніки, пілотів і літаків із різних країн. Залежно від активності російської присутності у Балтії, кількість літаків могла варіюватися від 3 до 6-7 у різний час.

• Бельгія – 2004, 2006, 2013, 2015, 2017, 2018, 2021, 2022, 2023. Використовувала F-16AM Fighting Falcon.
• Данія – 2004, 2009, 2011, 2013, 2018, 2021, 2022. Використовувала F-16AM Fighting Falcon.
• Велика Британія – 2004, 2014, 2016, 2020, 2023. Використовувала Panavia Tornado F.3 (до 2014) та Eurofighter Typhoon (з 2014).
• Норвегія – 2005, 2007, 2015. Використовувала F-16AM Fighting Falcon.
• Нідерланди – 2005, 2014, 2017, 2023, 2024. Використовували F-16AM Fighting Falcon (до 2024) та F-35A Lightning II (з 2024).
• Німеччина – 2005, 2008, 2009 (двічі), 2011, 2012, 2018, 2020 (двічі), 2024. Використовувала F-4F Phantom II (до 2012) та Eurofighter Typhoon (з 2009).
• США – 2005, 2008, 2010, 2014, 2017, 2022. Використовували F-16CJ Fighting Falcon та F-15C/E Eagle.
• Польща – 2006, 2008, 2010, 2012, 2014, 2015, 2017, 2019, 2020, 2021, 2022, 2025. Використовувала MiG-29A (до 2019) та F-16C Fighting Falcon (з 2019).
• Туреччина – 2006, 2021. Використовувала F-16C Fighting Falcon.
• Іспанія – 2006, 2015, 2017, 2018, 2019, 2020. Використовувала Mirage F1M (2006), Eurofighter Typhoon (з 2015) та EF-18 Hornet (2015).
• Франція – 2007, 2010, 2011, 2015. Використовувала Mirage 2000C (до 2015) та Dassault Rafale (з 2014).
• Румунія – 2007. Використовувала MiG-21 Lancer ‘C’.
• Португалія – 2007, 2014. Використовувала F-16AM Fighting Falcon.
• Чехія – 2009, 2012, 2016. Використовувала JAS 39C Gripen.
• Італія – 2015, 2020-2021. Використовувала Eurofighter Typhoon (2015) та F-35A Lightning II (2020-2021).
• Угорщина – 2015, 2016. Використовувала JAS 39C Gripen.
• Фінляндія – 2023. Використовувала F-18 Hornet.

Схожі операції, організовані НАТО 

Операція Baltic Air Policing не є єдиною в межах НАТО, оскільки Альянс застосовує схожі підходи і в інших регіонах, де країни-члени не мають достатніх сил для самостійного захисту свого повітряного простору. Однією з таких операцій є Повітряне патрулювання Люксембургу.

Оскільки країна не має власних повітряних сил, для захисту її неба використовуються бельгійські винищувачі F-16.

Такі операції також проводяться у Словенії та Албанії. Словенія отримує підтримку від Італії, а Албанія — від Італії та Греції. Італійські ПС регулярно патрулюють ці території, розміщуючи свої сили на території Італії для швидкого реагування.

Додатково країни Бенілюксу також проводять спільні операції. У 2017 році Бельгія, Нідерланди та Люксембург уклали угоду про спільне патрулювання свого повітряного простору, чергуючи обов’язки між бельгійськими та нідерландськими силами.

Повітряна операція на південному фланзі НАТО (Enhanced Air Policing)

Iceland Air Policing

З 2006 року НАТО також проводить Iceland Air Policing — регулярні розгортання винищувачів на авіабазі Кефлавік для захисту повітряного простору Ісландії, яка не має власних Повітряних сил. У 2025 році, наприклад, фінські винищувачі F/A-18 Hornet вперше візьмуть участь у цій місії, а повітряні сили Чехії підтримуватимуть фінські підрозділи, розгорнувши власні Gripen на території Ісландії.

Тривалість місії для певних країн становить від 3 до 4 тижнів, а кількість літаків, які виділяються для цього — від 2 до 8.

Східна Адріатика та Західні Балкани

Союзники НАТО здійснюють місії повітряного патрулювання в Східній Адріатиці та Західних Балканах з моменту вступу кількох країн регіону до Альянсу. Угорщина та Італія відповідають за контроль повітряного простору Словенії з моменту її приєднання до НАТО у 2004 році. Греція та Італія забезпечують повітряний контроль над Албанією з 2009 року, Чорногорією з 2017 року та Північною Македонією з 2020 року.

Статистика перехоплень 

У період з 2005 до 2012 року перехоплення відбувалися епізодично, і щорічна кількість не перевищувала 40–50 випадків у Балтійському регіоні. У 2013 році, за даними Newsweek, НАТО перехопив російські літаки 43 рази над Балтійським морем, що стало останнім роком перед значним зростанням активності через анексію Криму.

У 2014 році, після анексії Криму Росією активність різко зросла, і відтоді було повідомлено про 150 перехоплень російських літаків над Балтією в межах BAP, що становило частину від загальних 442 перехоплень по всій Європі, ознаменувавши початок «посиленого повітряного патрулювання» (enhanced Air Policing).

У 2015 році, за даними Newsweek, кількість перехоплень у Балтійському регіоні досягла 160 випадків на рік. У 2016 році було зафіксовано 110 випадків. У 2020 році NATO Allied Air Command повідомило про 350 перехоплень російських літаків по всій Європі, з яких значна частина — близько 60–70%, тобто приблизно 210–245 випадків — припадали на Балтійський регіон.

Структура Air Baltic Policing. Фото: NATO

У 2021 році, за даними  альянсу, НАТО перехопило 290 російських літаків по всій Європі, з яких близько 80%, тобто приблизно 232, відбулися в Балтійському регіоні, а загальна кількість запусків винищувачів становила 370 разів по Європі.

Інформація щодо загальної кількості перехоплень публікується нерегулярно, тому кількість перехоплень щодо деяких років неможливо знайти. Водночас, як зазначають у НАТО, кількість перехоплень тримається на високому рівні, що дає змогу припустити, що в середньому вона становить 100–150 на рік.