27 березня Польща замовила першу сотню вітчизняних бойових машин піхоти Borsuk.

Спеціально для «Мілітарного» редактор провідного польського оборонного видання Defence24 Адам Свєрковскі відповів на ключові запитання про нову машину та розповів про історичний для національної промисловості контракт.

Контракт на 111 машин оцінюється в 6,5 млрд злотих, тобто, за простими підрахунками, близько 14 мільйонів євро за одиницю. Проте слід пам’ятати, що до цієї суми включено також витрати на розбудову виробничих потужностей. То яка ж реальна вартість одиниці?

— Точний підрахунок собівартості одного «Борсука» для мене неможливий, оскільки з очевидних причин я не знаю складових витрат, які, як ви справедливо зазначили, входять до цієї суми. Huta Stalowa Wola вже вжила низку заходів для збільшення своїх виробничих спроможностей (зокрема щодо Borsuk), і ці інвестиції потребують підтримки. Виробництво нашого наступника БМП-1 лише починається, необхідно створити стабільні ланцюги постачання, знайти відповідних субпідрядників та партнерів, тому з часом ціна одиниці повинна знизитися для подальших замовлень.

Для порівняння: Латвія платить 370 млн євро за 42 бойові машини піхоти ASCOD близько 8,8 млн євро, при цьому вигоди для їхньої промисловості будуть досить обмеженими. Словаччина заплатить за свої 152 CV90 (зокрема за спеціалізовані варіанти, які в окремих випадках значно дешевші за бойові) приблизно 8,5 млн євро за одиницю. У цьому разі, ймовірно, йтиметься про набагато більше залучення місцевої промисловості порівняно з латвійським прикладом.

Чи видається Borsuk на тлі цих прикладів дорогим? Якщо не знати історичного контексту, то так. Але річ у тім, що ASCOD і CV90 — це вже зрілі платформи з налагодженими ланцюгами постачання та масштабами виробництва. «Борсук» поки що лише проходить цей шлях, що в перспективі має призвести до істотного зниження вартості. Крім того, це наша вітчизняна розробка, що дає значно ширші можливості з погляду її подальшої модернізації, адаптації чи експорту. Звісно, ще залишається питання субпостачальників, але це вже не так критично.

Чому Польща не приєдналася до вже наявних європейських програм закупівель БМП або не локалізувала виробництво, як це було у випадку з Rosomak (Patria)? Які переваги «Борсука» над конкурентами бачать відповідальні за рішення особи?

— Програма розробки нового плаваючого БМП «Борсук» стартувала задовго до того, як Європа взагалі почала думати про спільні закупівлі такої техніки. Відмова від власної розробки на користь ліцензійного продукту була б кроком назад з погляду виробничої незалежності. Багато країн обирають придбання машин разом із ліцензією на їх виробництво чи складання, бо вважають, що самостійно або не зможуть реалізувати такий складний проєкт, як БМП, або це буде надто довго і дорого. Польща почала працювати над «Борсуком» ще у 2014 році, тобто тоді, коли інші лише замислювалися, ми вже були десь на півдорозі або майже на фініші.

Які переваги «Борсука» бачать відповідальні за рішення особи? Це краще запитати в них (сміється), але загалом їхній погляд поділяють і журналісти. Передусім — це можливість долання водних перешкод, хоч після 2022 року ця характеристика дещо втратила свою привабливість. Втім, для деяких країн ця спроможність може бути вкрай бажаною, даючи серйозний експортний потенціал. Також варто відзначити дуже хорошу вогневу міць, що не поступається конкурентам, а, можливо, навіть перевищує їх. Мобільність, ситуаційна обізнаність, захист від мін — усе це на дуже високому рівні. Але ключова перевага «Борсука» — це те, що він «наш», створений не за ліцензією, за яку потрібно платити. Це результат праці багатьох польських інженерів, які створили найкращу у світі плаваючу бойову машину піхоти.

Як польська мілітарна спільнота оцінює готовність замовлених БМП до протидії сучасним загрозам, зокрема з боку БПЛА? До цього часу публічно не було продемонстровано варіантів із системами РЕБ або навіть сітками.

— Чимало концепцій, які закладалися під час розробки «Борсука», вже встигли застаріти. Війна в Україні стала каталізатором змін, які тільки нещодавно почали впроваджуватися в різних арміях. «Борсук» потребує додаткового оснащення для протидії БПЛА — сподіваюся, що він його отримає. Йдеться, наприклад, про глушилки, додаткову броню чи системи активного захисту. Щодо сіток — справді, не пригадую, щоб він демонструвався з ними. Але це не проблема — достатньо їх закупити і встановити.

У попередні роки Польща презентувала систему динамічного захисту Pangolin для легкої техніки, яка могла б застосовуватися і на новому БМП, однак цього не сталося. Чому?

— Причина доволі проста: роботи над цією системою ще не завершені. Невеликий її фрагмент було продемонстровано на торішній виставці MSPO, де модулі Pangolin встановили на корму башти міномета Rak-G. Оскільки його шасі є похідним від «Борсука», можна приблизно уявити, який він матиме вигляд з елементами динамічного захисту Pangolin.

Ймовірно, повне покриття «Борсука» елементами Pangolin призведе до втрати плавучості, але водночас істотно підвищить рівень захисту від кількох типів загроз. Це можливо, бо Pangolin — модульне рішення, яке можна адаптувати до різних типів загроз. А наскільки ефективним може бути динамічний захист, ви й самі добре знаєте, адже обкладаєте ним все, що можна (сміється).

Чи бачите ви потенціал співпраці з Україною щодо виробництва цих БМП, якщо наша країна вирішить їх закуповувати? Які компоненти або технології можуть бути предметом такої кооперації?

— Це питання варто адресувати представникам промисловості та політикам — це їхня сфера. На мою думку, потенційна співпраця з Україною цілком можлива — як завжди, усе впирається в домовленості сторін. Можливо, у вас будуть власні рішення, які ви хотіли б інтегрувати у «Борсук», щоб зробити його більш «своїм», і щоб вартість придбання частково компенсувалася участю вашої промисловості. На початковому етапі предметом перемов, імовірно, було б виробництво корпусів або фінальне складання — хоча це лише мої припущення. Краще на це запитання відповіли б у Polska Grupa Zbrojeniowa.