14,5 мм. крупнокаліберний кулемет Владімірова танковий (ККВТ, рос. – КПВТ)

КПВТ був прийнятий на озброєння Радянської армії у 1949 році як зброя для знищення легкоброньованих, неброньованих, повітряних цілей, а також прикритої чи неприкритої живої сили противника. Кулемет універсальний, може встановлюватися на колісному або триніжному станку, на зенітних установках, а також в масках вогневих установок бойових машин.

Автоматика КПВТ працює за рахунок енергії віддачі стволу при його короткому ході. Закривання казенника відбувається за допомогою спеціальної муфти що обертається. Муфта закріплена на затворі і має бойові упори у вигляді різьбових сегментів, що зачіпляються за відповідні виступи на стволі. Обертається муфта за рахунок спеціального штифта, що входить у фігурний виріз ствольної коробки. Ствол розміщений у металевому кожусі, легко знімається для заміни. Стрільба ведеться лише чергами, з відкритого затвору. Органи управління спусковим механізмом можуть бути різними, і залежать від того де встановлений кулемет: на станку-дві ручки і клавіша спуску, на зенітній установці-педаль, на бронетехніці-електроспуск. Окрім того на ствольній коробці є додаткова спускова кнопка. Живлення-з металевої стрічки, право- чи лівостороннє. Стрічка складається з нерозсипних шматків по 10 ланок. Шматки стрічки з’єднуються набоєм.

Боєприпас 14,5х115 мм. передбачає використання шести видів куль і дозволяє на відстані 500 метрів пробивати бронеплиту товщиною 30 мм., а на відстані 1000 м. – 20 мм.

В силових структурах України КПВТ застосовується перш за все як основна зброя бойових машин БТР-60ПБ, БТР-70, БТР-80, БРДМ-2

Тактико-технічні характеристики:

Калібр: 14.5х115 мм.
Маса: 49 кг. (тіло кулемета КПВ) + 105 кг. (колісний станок Харикіна) чи 39 кг. (триніжний станок Баришева); 52 кг. КПВТ
Довжина: 2000 мм.
Довжина ствола: 1350 мм.
Живлення: стрічкове
Темп стрільби: 600 п./хв.